?«Ну я не можу піти зараз. Тут надто класна музика». ? Просто і приємно написана автобіографія Тоні Кінга — людини, яка доклалася до успіху бітлів, роллінгів та Елтона Джона. Я не дуже знаюся на музиці другої половини 20 сторіччя, тому для мене це була цікава загальна картина музичної епохи. Тоні у силу свого характеру і обов’язків був у самому її епіцентрі: з ким він не працював, з тими товаришував або принаймні був знайомий. В той самий час ця книга не претендує на докладний, ґрунтовний опис і не намагається бути чимось більшим, ніж вона є насправді — спогадами однієї людини, збіркою суб’єктивно яскравих та/або важливих моментів її життя. Мене потішило, що Тоні нікого не повчає і не судить. Це не інструкція до того, як побудувати кар’єру в музичній індустрії. Якщо й можна зробити якісь висновки, то хіба такі, що треба мати смак, чуйку, вдачу, любов до музики і впевненість у собі, у своєму баченні. І, о, смак Тоні мав — вже один згаданий ним Köln Concert Кіта Джарретта підкорив моє серденько. Звісно, автор ніколи не зможе змалювати себе об’єктивно, але Тоні видався мені хорошою людиною. Хочеться вірити, що це частина секрету його близькості зі стількома видатними митцями. А ще мені сподобалося, що навіть у хлопа, який має досвід роботи з бітлами і Елтоном, не зудить его, коли нема роботи і треба йти працювати продавцем платівок у магазині. Проте найбільш важливими і цікавими частинами книги для мене були опис епідемії СНІДу (можливо, тому що я чогось зациклена на цьому моменті історії — він здається мені неймовірно трагічним) та історія дружби із Фредді Мерк’юрі. Не можу не думати про те, що якби людство не було настільки гомофобним і одразу взялося за дослідження і лікування ВІЛу, як це було з ковідом, Фредді (ака один з найгеніальніших музикантів в історії людства) міг би жити навіть зараз. І авжеж, я склала плейлист. Це найкраща на нього рецензія. Посилання на плейлист: https://open.spotify.com/playlist/7rofFd2Zq19z5dZzqTKF2I?si=ez8rIN31S-2i9j94PALnHQ

▫️«Я знав, що став частиною чогось особливого. І порівняно з усіма стимуляторами, які пропонував рок-н-рол 1970-х, це вставляло навіть краще» «Творець смаку» — це захоплива автобіографія Тоні Кінга, який був не лише свідком, а й активним учасником музичної індустрії, співпрацюючи з такими легендами як Елтон Джон, Джон Леннон, Мік Джаггер та Фредді Мерк’юрі ? Окрім його участі в музичних суперечках і творчих процесах, Кінг був провідною фігурою в ЛГБТ-спільноті Лондона та Нью-Йорка в епоху соціальних і культурних змін ?️ Книга розповідає про його особистий шлях, а також про втрати, дискримінацію та боротьбу, з якими він стикався в часи епідемії СНІДу, змальовуючи складне, але надихаюче життя за лаштунками шоу-бізнесу ? ▫️«Одна з причин, чому я так гарно ладнав із людьми — Джоном Ленноном, Елтоном Джоном, будь-ким — це те, що я завжди говорю правду. Я щиро казав людям, що думаю, і хай як би їм не було прикро чути таку думку, вони мені довіряли й поважали мою точку зору» Це тепла книга, сповнена гумору, цікавих роздумів та рок-н-рольного закулісся ? Вона занурює в біографію Тоні Кінга, де є і сум через втрату друзів під час епідемії СНІДу, і непростий шлях усвідомлення своєї гомосексуальності в 50-ті роки. Проте ця історія не про біль, а про любов та повагу до рідних, друзів і клієнтів ? Часом було дуже деталізовано, але це дозволяло повністю зануритися в атмосферу, особливо коли я вмикала пісні, описані в книзі ?

Якщо ви фанат рок-музики – це must-read! Автор розповідає про свою кар'єру продюсера, роботу з культовими артистами та музичну індустрію зсередини. Дуже живий стиль, багато цікавих історій. Це можливість зазирнути за куліси створення легендарних альбомів і побачити, як народжувалися хіти. Є моменти про творчість, є про бізнес, а є просто божевільні історії, які підтверджують: музична індустрія – це не лише про талант, а й про величезну працю та вміння адаптуватися.