Цікаво, але більш як приклад ерудиції та гарного в стилі автора. Тут нема якоїсь методики, більше приклади та цікаві і торії. В кінці це взагалі вже повний відхід від теми і автор навіть не намагався притримуватись ідеї книги. Загалом - читати можно.

Що спільного між такими винаходами, як плуг, грамофон, штрих-код, айфон, індексні фонди та бетон? Здається, що нічого, але вони всі кардинально змінили світ. Кожен з цих винаходів зміщував економічний баланс, створюючи нові можливості та виклики для людства. Це не просто перелік 50 рандомних винаходів або якийсь нудний економічний рейтинг, а глибокий аналіз того, як саме ці інновації сформували сучасний світ, це схоже на цікаву екскурсію, яка проведе вас винаходами та подіями, які кардинально вплинули на економічне, і не тільки, життя планети. При цьому це не просто опис і характеристики предметів, Харфорд досліджує історію, економіку, політику та культурний фон кожного продукту, намагаючись зрозуміти, як машина була створена, і як пристрій вписується в культуру. Деякі з винаходів дуже прості, а інші - неймовірно складні. Одні виявилися шалено прибутковими, а другі на початку були абсолютно провальними. Але з кожним винаходом пов'язана історія, яка вчить як працює цей світ. Книга має чудову структуру, оскільки кожна глава коротка, і це дає можливість не втомлюватися від інформації і при потребі відкладати читання на пізніше.

Досить цікавий нон-фікшн про те, як може нашкодити надмірна впорядкованість у вашому житті. Під впорядкованістю часто мається на увазі засилля чітких інструкцій, котрі перекривають повітря імпровізації та вільному мисленню. Ця книга — ода нешаблонним та часто парадоксальним рішенням, завдяки яким неординарні особистості досягали величезних успіхів у різних галузях. Медицина, військова справа, бізнес, архітектура, музика, політика, менеджмент… На прикладах багатьох дуже відомих, а іноді й взагалі невідомих людей автор відстоює думку, що нинішня одержимість акуратністю/охайністю/стерильністю часто завдає більше шкоди, аніж це заведено вважати. Насправді у книзі є захопливі глави й надзвичайно цікаві думки. Ми взнаємо, приміром, як великий експериментатор Браян Іно творив свою музику, як “Лис пустелі” Роммель ганяв переважні сили британців у північній Африці, як Безос завдяки хаотичній та ризикованій стратегії створив свій Амазон, як Мартін Лютер Кінг заволодівав увагою багатотисячного натовпу під час проголошення промов… Цих таких різних людей об’єднує одне - вони мислили та діяли нешаблонно. Звісно ж, автор підбирає приклади та трактує їх виключно зі свого погляду. Але книга від цього менш цікавою та пізнавальною не стає. Не обов’язково з ним у всьому погоджуватися, проте прочитати та взяти до уваги варто. Шкода лишень, що переклад трохи кострубатий, читається іноді трохи важко. Саме тому мушу зрізати оцінку. Та вона все одно позитивна - 9 з 10.

Купила книжку на подарунок. Що й ефективно спрацювало - встигла прочитати сама, перш ніж дарувати (вже не) кота в мішку. І невипадково. Бо здається, ця книжка була мені більш потрібна (обожнюю я порядок, чистоту і все під лінієчку), аніж іменинниці (робочий стіл якої - повна протилежність моєму). Автор таки переконав мене, що життя - це безлад. Що часто саме незаплановані дії є ключовими та найвлучнішими. А після "Чорного лебедя" таке читати - як бальзам на душу. Початок трішки ступорив читання, бо великі мотиваційні історії, які мають підтвердити тези автора, здавалися мені надто нудними чи надто ретельно описаними. І таких історій у книжці на кожен розділ по кілька, які супроводжують думку автора протягом всього розділу. Задум наче незлецький. Висновки чіткі і аргументовані. Загалом стосуються і робочого місця в офісі, і загальних стратегій великий компаній (Amazon, Goolge etc), і воєн, і стосунків та життя. Рекомендувати можу тим, хто божеволіє від порядку, у кого кожен емейл у відповідній папці, всім шанувальникам Марі Кондо, і навіть - гіпертривожним мамашам (останній розділ саме для них). Врешті я отримала установку менше паритись щодо ретельного складання, сортування, планування, натомість звільняючи час на справи, а не на рутину. Бо! Не завжди надмірне складання є ефективним. Головне, що автор не впадає у крайнощі. Визнає, що те ж робоче місце в когось може бути стерильним, а в когось захаращеним - неважливо. Важливо, що в цьому є свобода для кожного працівника, яка означає багато.