Книга зуміла здивувати й вразити. Власне, після "Лазаруса" я нічого іншого й не чекала 🙂. Це постапокаліптична фентезійна антиутопія про "Крим, Що Ніколи Не Існував". Тут переплелися легенди, міфи, обряди й ритуали, пророцтва, артефакти, реальні історичні події, особи й обставини та дивовижні фантастичні сюжети й елементи.
Старші Брати, що поклоняються Двобогу, підкорили країну на материку, а у Кіммерику загрузли. Їх перемога здавалася питанням часу, однак сталось дещо незбагненне: "Спалахи зупинили людську війну, натомість сама природа стала інструментом убивства". Духмяні степи Кіммерику перетворилися на засолений мертвий Дешт, населений химерними потворами, які колись були людьми, мутованими чудернацькими тваринами й рослинністю з дивовижними властивостями.
Кіммерик в "Домі солі" такий же пустельний й викликає спрагу, мов Арракіс в "Дюні", але на зубах скреготить сіль, а не пісок.
Він теж приховує дивовижну речовину, тільки не пряний меланж, а смертоносний суєр, котрий якщо і не вбиває миттєво, то спричиняє жахливі мутації.
Тут є відсилки й до "Гіперіона": колюче Дерево Болю, що виходить збирати кривавий урожай на свої шпичаки, й свій безжальний монстр - джадал, здатний знищити весь Кіммерик.
Книга має чимало унікальних харизматичних персонажів з непростими історіями й ще складнішими долями.
Є чоловік, у котрого суєр забрав особистість, спогади і на 13 років поклав у кому. Талавір Каркінос - Старший Брат, воїн Двобога. Отримавши завдання в Дешті розслідувати загибель іншого Брата, він має твердий намір довести, що гідний свого звання. А заодно й розвідати правду про себе.
Є жінка, чиї спогади також значною мірою постраждали. Вона тікає від минулого й ладна на все, щоб захистити сина. Але те, що не пам'ятає вона, не означає, що не пам'ятають її. І що не шукають їх обох.
Є боги, духи, мутанти й істоти найнеймовірніших конфігурацій, здібностей і властивостей. Є речі, дива й метаморфози, що не піддаються жодному поясненню.
Перелякана, слабка дівчинка під тиском обставин перетворюється на спечену ненавистю жінку. Жорстока й люта цариця, зраджена своїм народом, стає лихим мстивим духом. Безневинний хлопчик, принесений у жертву, перевтілюється у могутнього бога.
Злочини й гріхи давно минулих століть дають про себе знати через віки й продовжують ламати долі новим поколінням, несучи загрозу усьому континенту. Втім, і не такі давні лихі вчинки мають не менші руйнівні наслідки.
Книга цікава, оригінальна, динамічна, з декількома часовими й сюжетними лініями, надзвичайно атмосферна. Вона поєднує реальність і вигадку у химерну гримучу суміш, сповнену алегорій, метафор і цікавих ідей, а також співставляє особисті манії, одержимості та прагнення з глобальними ідеями, цілями і цінностями.
Втім, є певні нюанси, котрі мені були не зовсім зрозумілі. Книга багатокомпонентна й багатошарова. Якщо читати її як суто фантастичний твір, не проводячи паралелей з реальністю - усе чудово. Якщо ж піти іншим шляхом, виникають певні суперечності й дивності.
Наприклад, якщо сприймати Старших Братів з їхнім Двобогом як наших (на превеликий жаль 😕) північних сусідів з двоголовим орлом на гербі, то тут не все узгоджується. Жорстоке й зверхнє ставлення не лише до чужих, а й навіть до своїх, не дивують. Однак, те, що жінки не вважалися повноцінними людьми, а лиш ходячими матками, й чомусь змушені носити паранджу - традиційний одяг мусульманських жінок, трохи спантеличує 🤔.
Далі, якщо кіммеринців сприймати як художнє представлення кримчан, хай навіть в альтернативній реальності й до невпізнання змінених суєром, то жертвоприношення, канібалізм і віроломство як, фактично, норма поведінки сприймались щонайменше дивно.
А ще дивували пояснення деяких фантастичних складових, навіть того ж суєру. Але найбільше – щодо того, завдяки чому літала Матір Вітрів (база Старших Братів в Кіммерику, підводний човен) - це взагалі 🤯.
Словом, книга чудова і, на мою думку, варта прочитання ❤️. Хай навіть, можливо, і не ідеальна.
Анонім
Це дійсно дуже концентрований літературний курс, від авторів, що викладають на “Літосвіті”. Без води, зайвих повторів,чітко, структуровано про кожний з аспектів літературної майстерності.
Маємо 30 тем, двадцять менторів з їхніми порадами та творчими завданнями, щоб створити цікавий сюжет, сильних непересічних персонажів, водночас навчитися не вигоріти, не закинути роботу на половині дороги, довести рукопис до фіналу.
Курс буде корисним і для початківців і для тих, хто хоче систематизувати свої навички та знання з письменницької майстерності.
Є поради із саморедагування, співробітництва з бета-рідерами, як саме написати синопсис та анотацію, багато стисло поданої теорії про структуру, оповідача, про те, як створити конфлікт, як працювати з головними і другорядними персонажами.
Не забули викладачі про поради щодо авторського стилю, роботи з діалогами, особливостями української мови.
Частину книжки присвячено роботі з нон-фікшеном, есеями, порадам щодо психології творчості.
Книжка, до якої можна і треба буде звертатися не раз під час власного письма.
Анонім
Котолог
