Історія читається легко, залишає загалом приємне враження. Водночас не виникло того внутрішнього імпульсу, який би спонукав негайно взятися за наступну книгу серії.

Скарлет Сент-Клер відома своєю здатністю створювати емоційні світи, де любов межує з темрявою, а кохання й ненависть постійно переплітаються. Роман «Доторк злості» — яскраве підтвердження цього таланту. Це історія, яка з першої сторінки тримає в напрузі, викликає суперечливі почуття та змушує читача проживати разом із героями їхні перемоги, поразки й найпотаємніші бажання. У центрі сюжету — відносини, побудовані на тонкій межі між пристрастю та неприйняттям. Герої не ідеальні: вони помиляються, ображають, зляться, але при цьому залишаються справжніми, живими. Саме ця щирість робить книгу особливо близькою. Авторка не романтизує кохання як щось легке й безтурботне, а показує його як силу, яка здатна одночасно зцілювати та руйнувати. Мова твору захоплює своєю емоційністю. Кожна сцена, кожен діалог написані так, що відчуваєш напругу буквально на фізичному рівні. Дотик у романі стає не лише фізичною дією, а й символом — викликом, визнанням, навіть зброєю. Це робить історію багатошаровою й надзвичайно чуттєвою. Окремо варто відзначити атмосферу книги. Сент-Клер майстерно поєднує драму з еротичною напругою, додаючи глибокий психологічний підтекст. Тут немає чорно-білих рішень, як і в реальному житті: любов може боліти, а злість — бути проявом прихованої ніжності. Після прочитання «Доторку злості» залишається відчуття внутрішнього катарсису. Це історія, яка змушує замислитися над природою людських емоцій, над тим, як ми самі балансуємо між пристрастю й раціональністю, між бажанням бути близьким та страхом втратити себе.

Вартує прочитання, 10 із 10

Трохи стало цікавіше, у порівнянні з минулою книгою, яка, на мою думку, була дуже слабкою і я нічого не запам'ятав( Сподіваємось, що авторка не виписалась та ще має снагу до придумування сюжетів 7\10

Щось продовження мені якось далося важко. Проґавив розвиток сюжету, загубився у персонажах і їх мотивах. Мабуть, перші 2 частини були окей, але потім авторка вже не знає, як утримати читача за книгою. Єдине, що сподобалось — грецькі міфи, які пронизують усі книги своєю атмосферою. У дитинстві дуже полюбляв їх

Дуже сподобалося читати зі сторони Гадеса прям 10/10)) Планую далі читати цю серію і в очікуванні інших частин))

Це як продовження, але не зовсім продовження) Це перша частина з точки зору іншої особи, тому здається, що багато всього вже знаєш і перечитуєш вже прочитане. Але тим не менш — нормальна книга

Читаючи цю частину очима Гадеса я часто бурчала. Ніби мені бракувало порозуміння між героями. Бо пристрасті і любощів тут таки вдосталь?⠀ ⠀ Але потім я собі дала волю зрозуміти, що хотіла нам показати авторка на сторінках книги. ⠀ ⠀ Коротко про головне:⠀ ?любов Гадеса до Персефони безмежна. Він готовий любити і захищати її навіть коли вони не разом ?Персефона юна богиня, в міру пізнання світу за стінами скляної маминої вʼязниці вона пізнає себе і коханого ⠀ ?кожен ключовий бог плете свої інтриги і хоче підсипати випробувань саме Гадесу ?назріває переворот в Олімпі, божества і напівбоги плетуть заколоти і коаліції.⠀ ⠀ В той час, коли на голову Сефі звалюється негараздами у вигляді злої матусі, колишньої коханки Гадеса Левки та аварія найкращої подруги Лекси, Гадес вклепався у випробування до Гери?⠀ ⠀ Згодна ці двоє не вміють добре спілкуватися ротом і висловлювати свою думку, проблеми, страхи і болі. Тому маємо неприємності у вигляді угод з іншими богами.⠀ ⠀ Але Підземний Владика Смерті готовий спалити верхній і нижній світ заради свого єдиного кохання. І це прекрасно ? не хочу чути заперечень)⠀ ⠀ Мені дуже до душі описи підземного світу, життя душ, їхня взаємодія з Персефоною. Її місце тут — обоє це прекрасно розуміють. Не можу дочекатись, коли Сефі надіне корону і посяде законний трон поряд з Гадесом.⠀ Ще однією моєю улюбленою героїнею є прекрасна богиня Геката — от ти їй перейдеш дорогу, вона пригостить тебе отруйним чайком і оп ти вже зустрів Харона??⠀ ⠀ Між бурхливим коханням і вогненно палкою пристрастю можна знайти багато роздумів про життя і смерть, про гріхи і спокуту, про суджених і гру долі… Я вболіваю за наших закоханих, бо сніг влітку то вам не жарти ?⠀ ⠀ ❤️‍?Любов не закінчується разом із життям. Вона триває після нього.⠀