цікава книжка для тих, хто хоче краще розуміти інтровертів та екстравертів. що вони відчувають, як комунікують та як діють у різних ситуаціях)

Ця книга — мотиваційний путівник для тих, хто хоче подолати свою скромність та інтровертність, щоб досягти успіху в житті. Вона вчить, що потрібно боротись зі страхом людей, шукати якийсь прихисток навіть на роботі, наповнюватись енергією і йти з новими силами в рух, шукати компроміс з близькими людьми екстравертами, а ще розвивати свої сильніші сторони. Чи все в житті вдасться, якщо прочитаєш цю книгу? Не думаю. Але вона хоч дає змогу розібратись: хто такі інтроверти і чому вони такі. - автор наводить безліч прикладів людей, які, незважаючи на свою сором’язливість, змогли подолати власні бар'єри, реалізувати свої ідеї та досягти кар'єрного росту: там багато інтерв'ю і історій (які скоро перемикались від одної до іншої, і назад), статистики, дослідів, які проводились. - акцент на тому, що інтроверти є потенційно успішними людьми, дійсно здається надмірним, і місцями це звучить трохи перебільшено. - пропозиції Сьюзен Кейн щодо створення комфортних умов для інтровертів у школах та на роботі є цікавими, але виглядають утопічними.

Книга, яка розкриє сутність інтроверсії і не тільки. "За словами Карла Юнга, інтроверти зосереджуються на внутрішньому світі думок та почуттів, екстраверти - на зовнішньому світі людей та об'єктів. Інтроверти детально осмислюють усе, що відбувається навколо, екстраверти навпаки, намагаються якнайшвидше долучитися до дії" "Щоб поповнити запас сил, інтроверти відчувають потребу побути на самоті, а екстраверти заряджаються енергією від спілкування, тож цього не потребують" "Інтроверсію, разом із її "сестрами" - чутливістю, серйозністю та сором'язливістю, вважають другосортними рисами особистості, які викликають розчарування та сприймаються ледь не як патологія. Екстраверсія - надзвичайно привабливий особистісний стиль, перетворений нами на жорсткий стандарт, якому всі мусять відповідати" Особисто від себе додам: - інтроверсія- це не вибір, а генетика. Ви можете навчитись керувати собою, але назавжди залишитесь інтровертом. - інтроверти можуть і вміють прикидатись екстравертами, коли це потрібно. - інтроверти насправді люблять спілкуватись, але на серйозні і дійсно цікаві теми, ненавидять пусті балачки. Для мене найбісячішою річчю є те, що інтровертів вважають не такими як треба, дивними, трохи відсталими людьми. Я пройшла всі ці етапи і знаю про що говорю. Найчастіше це роблять люди які поняття не мають що воно таке, той інтроверт, і те, що люди взагалі бувають різні. Сидиш собі тихенько - Ти що, дивна? Мовчиш - Ти що, не вмієш розмовляти? Не скачеш на голові і не робиш циркових трюків - Ти якась нудна. Знайомо? Раджу до прочитання цю книгу абсолютно всім, для того щоб краще зрозуміти людську сутність, психологію поведінки, та в чому ж власне полягає різниця між інтровертом і екстравертом.

Колись комусь подарувала цю хорошу книжку. І тепер жалкую. Бо книга дуже класна: з дослідженнями, практичними кейсами і мотивуюча. Не робіть як я, купуйте її, читайте і нікому не віддавайте.

Початок дуже цікавий, авторка багато інфи про інтровертів подає, зокрема про їхню переваги, їхні особливості, в яких може бути сила. Ще дуже пізнавальним був розділ про культ особистості, який лише століття тому почався у США. Це справді було цікаве спостереження. Але потім починається купа приватних історій, досліджень, деякі з них виглядають притягненими за вуха. Мене ця вся вода почала напрягати. Врешті, в кожній історії світ поділяється на екстравертів та інтровертів, хоча авторка починала свою книжку із застереження, що чистих типів практично не існує - інакше це були б клінічні випадки. Тож ці історії занадто самовпевнені щодо такого розподілу. Одне слово, що далі, то нудніше було, хоча й ці всі дослідження, статистики і факти мали б слугувати вагомими переконливими аргументами. 300 ст.+ читаються доволі легко, але останню сотню я просто сканувала і недбало дочитувала ці всі історії із жизні інтровертів.

Це нон-фікшн, на який ми заслуговуємо. Бути інтровертом - це не тільки бути чутливою/им до будь-чого. Так, нові люди, метушня, тиск, офіси відкритого типу, зміни змушують нас ніби зіщулитися. Інтроверту може знадобитися більше часу, щоб звикнути та адаптуватися, але таки це станеться. Дехто з нас говорить тихо, а дехто може довго думати перш ніж прийняти рішення, а ще в когось шалено гупає серце, коли треба йти на співбесіду, чи обговорювати щось з колегами під час зборів. Та бути інтровертом - це ще й вміти слухати інших, помічати, аналізувати, співчувати на якомусь шаленому рівні. Це бути самозаглибленим. Сьюзен Кейн наводить багато прикладів з життя, ба більше з власного досвіду. Є трохи статистики, досліджень, але то все напрочуд цікаво. Навіть захопливо. Раджу читати її всім: інтровертам, екстравертам, батькам, вчителям. Ми краще розумітимемо один одного і зможемо краще функціонувати в тому незрозумілому світі.