Шелбі Ван Пелт

Мені ця книга справді сподобалась. Ідея дуже оригінальна, а посил сильний і такий, що змушує задуматися. Найбільше мене зворушили розділи, де оповідає восьминіг, він говорить так мудро, спокійно, і в цьому стільки суму й гідності, що читати було одночасно цікаво й боляче. Особливо моменти, коли він спостерігає за людьми, аналізує їхні вчинки так, ніби дивиться спостерігає, але розуміє більше, ніж вони самі. А от розділи про людей місцями затягнуті. Було відчуття, що авторка надто детально описує їхні побутові дрібниці, спогади чи минулі історії, які не завжди справді потрібні. Через це іноді губилась атмосфера, яку створювали моменти з восьминогом, і доводилось ніби знову «повертатись» у ту магію, яку він створює своєю присутністю. Від анотації я очікувала трохи іншого: більше самої історії восьминога, більше його «життя» в акваріумі, його спостережень і філософії. Але навіть так книга залишила по собі сильне враження: вона про самотність, про людську байдужість і про дивну, але дуже ніжну дружбу між істотою з глибин і людьми, які так часто забувають бути людяними.

Анонім

Історія оповідає про сімдесятирічну жінку, в житті якої не залишилося рідних людей. Є друзі та знайомі, багато жителів містечка про неї турбуються, але дві трагедії забрали її сина та чоловіка й Това досі не може це відпустити. Проте в її житті з'являється гігантський тихоокеанський восьминіг Марселлус, й перевертає все з ніг на голову (буквально та фігурально😅) Це книжка про просте людське (і не тільки) життя, щоденні виклики, які воно нам підкидає та як випадок (чи гігантський тихоокеанський восьминіг) може неочікувано змінити все раз та назавжди💫 В цій історії немає якоїсь надзвичайної інтриги. В якийсь момент мені було незрозуміло та цікаво, чому ж з'явилися певні герої, бо я думала, що все буде сконцентровано та Тові та Марселлусі. Проте ця загадка швидко розкривається читачам. Тому ми лише чекаємо, коли ж головні герої її розгадають, а самі вже такі розумні все знаємо😁 Не скажу, що я була вражена, мене затягнув сюжет, чи що ця історія залишиться зі мною назавжди, але вона хороша. Мила, щемка, інколи смішна, дарує надію. Мене нічого не дратувало у стилі авторки, вона пише гарно, і мені зрозуміло, чому цю книжку люблять. Чимось вона нагадала мені деякі сюжети Бакмана (можливо, у мене таке враження, бо я до цього читала його книгу🙈) Тож під певний запит її точно можна рекомендувати. Коли хочеться чогось комфортного, здебільшого спокійного, життєствердного та морського🐙

Анонім

"Напрочуд кмітливі створіння" Ш. Ван Пелт ... або напрочуд мила історія. Восьминіг Марселусс живе в океанаріумі, але його не можна назвати звичайним мешканцем, адже у нього добре розвинений інтелект та напрочуд гарна пам'ять. В океанаріумі працює Това Салліван - самотня жінка як виявить доброту до морського створіння, а десь далеко від Совелл-Бей живе Кемерон Кессмор і не знає, що невдовзі доля здійснить напрочуд цікавий поворот. Чи не дуже багато всього тут "напрочуд"? - спитаєте ви. Ні, саме стільки скільки треба, адже це слово дуже пасує цій історії. Вона мила та добра, у ній атмосфера маленького містечка та океан, в ній втрати і возз'єднання і це все мені припало до душі. На жаль, головний твіст був надто очевидним тому ефекту вау! не було, але це не завадило мені розчулитись. Напрочуд сльозлива історія. Раджу всім, хто полюбляє книги Ф. Бакман😉.

Анонім