Це не просто історія про жінку, що втратила сина, і не просто роман з елементами драми. Це несподівано тепла, зворушлива й дуже людяна книга, де однією з наймудріших істот виявляється… восьминіг. Марселлус — саркастичний, розумний морський мешканець, який спостерігає за людьми з глибини свого акваріума, і бачить їх краще, ніж вони бачать себе. Його думки — це маленькі перлини істини. Це історія про біль, прощення і другий шанс. Вона змушує задуматися, посміхнутись і, можливо, навіть пустити сльозу. 💭 Якщо ви любите книги з душею, не проходьте повз.
Анонім
Тепла та світла історія про сім'ю та дружбу. "Діра в її серці мені не подобається. Вона має тільки одне, а не три, як у мене. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб допомогти їй заповнити порожнечу в ньому." Герої: - Марселус - особливий гігантський восьминіг, якому залишилось жити 160 днів. Живе в океанаріумі, любить вийти на прогулянку в пошуках делікатесів. Кмітливий, розумний бешкетник. - Това - самотня 70річна жіночка, яка працює прибиральницею в океанаріуму. Багато років тому втратила сина. - Кемерон - 30річна дитина, має хвору тітку. Мати-наркоманка кинула його малим. Періодично я розуміла Кемерона, але в цілому інфантильність та незрілість дорослої людини мене дратували. - Ітан - літній господар крамниці. Сором'язливий, веселий, любить потеревеніти. Закоханий у Тову. Загалом мені сподобалась атмосфера та стиль написання, для дебютної роботи взагалі прекрасно. Найбільше мені довподоби повіствування від Марселуса та Ітана. Розділи від їх лиця веселі, легкі та водночас глибокі та по-своєму мудрі. Трохи про мінуси для мене: - Мені не сподобалась сліпота персонажів. Герої ігнорують всі знаки і наполегливо ухиляються від правди. Хоча після з'ясування дня народження Кемерона було все зрозуміло. - Для мене залишилась незавершеною історія з матір'ю. Чи змінилося її життя після зустрічі на пірсі? Чи зустрінеться вона з сином? Чи вона взагалі жива? І я б із задоволенням почула її історію подій минулого.
Анонім
На мою думку, ця книга багатьом сподобається, хоча й має свої плюси та мінуси. Почну з мінусів. В цій історії немає серйозної глибини і не варто її тут шукати. Сюжет доволі простий, багато збігів і смішних поворотів. Також мені особисто не вистачало краще прописаних персонажів. Зазвичай, в таких історіях, персонажі дивакуваті та милі, тому відчуваєш до них гарні почуття, які можуть перекрити сюжетні недоречності. Тут здебільшого немає за кого зачепитись, крім Тови та восьминога Марселлуса. А деякі персонажі навпаки більше дратують, ніж зворушують. Тому, плавно переходячи до плюсів, ця книга міцно тримається на тендітних плечах головної героїні Тови. Вона цікава, сумна, вперта та відчайдушна. Їй співчуваєш та чекаєш для неї той самий хеппі-енд. Ще мене дуже зворушило її ставлення до тварин, в тому числі дружба з восьминогом. І якраз, восьминіг Марселлус є тим, заради кого варто читати цю книгу. Дуже цікаво та незвично написано від його імені, і його погляд на людей чимось нагадує тих інопланетян з коміксу: мило й кумедно) В результаті, раджу читати цю книгу, якщо є бажання взяти щось легке та не напружуватись)))
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях