ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ
КНИГА "POSTSCRIPT"
Друзі, це для всіх вас. Бо кожен з нас так чи інакше дотичний до цієї історії. До ідеї залишити щось після себе для близьких.
Сказати «P.S. Я кохаю тебе».
Просто прочитайте цю книгу, але перед цим подивившись фільм по першій частині, бо це продовження "Postscript".
І все.
Особисто я дивилася фільм «P.S. Я кохаю тебе», який є першою частиною історії. Книги в українському перекладі по тій першій частині немає, тож краще одразу фільм. Хоча книгу теж прочитала.
Тільки російською.
Та ця книга — друга частина історії. В чудовому українському перекладі. Продовження життя головної героїні та її подруг через декілька років.
Суть ідеї: багато невиліковно хворих людей дізналися про те, що декілька років тому, незадовго до смерті, чоловік залишив Голлі ряд листів. Для посмертної підтримки. Для поштовху жити далі.
І вони прийшли до Голлі по допомогу, бажаючи зробити це вже для їх близьких. Щоб і далі бути із ними поряд.
Ця книга-продовження, як і фільм по першій частині – те, що не потребує оцінок чи суджень. Це просто зануритися і проживати. Плакати і переосмислювати.
Просто подивіться фільм (1), а потім прочитайте книгу "Postscript" (2), і все.
Ви переживете безліч неймовірних моментів.
Інакше я й слів не підберу.
Анонім
А ви знаєте, де? Навіть не де, а коли? Тоді, коли закінчується життя... Але в цій книзі не все так сумно...
Мені сподобався стиль авторки, адже твір написаний у вигляді листування усіх героїв.
А почалося все з Алекса і Роузі, які з 5 років почали листуватися. Разом росли, разом ходили до школи, разом тікали з дому😊 Що тут скажеш, справжні найкращі друзі.
Роки йшли, а разом з ними життя головних героїв, їхніх сімей та друзів. Якщо буду багато описувати, то почну спойлерити, тому тим, хто зацікавився цією дружньо-романтично-щиро-справжньо-щемкою історією, пропоную прочитати цю книгу.
Єдине, що скажу (у чому суть книги, на мою думку): не втрачайте віри, не втрачайте свого шансу і завжди йдіть до своєї мети, як би страшно не було. Адже можна прожити все життя не так, якщо не зробити крок вперед. Якщо ви вірите в долю – то вона вам буде давати стільки шансів, скільки потрібно, навіть, якщо це буде і через 30 років...
Анонім
