Саріна Бовен

Я мала високі очікування. І знаєте що? Результат їх перевершив😌 "Він" — це історія, яка починається як легкий спортивний роман про хокей і дружбу, а потім розкручується в емоційну, напружену романтику. Авторки хапають читача за комір і кидають просто в хокейну роздягальню, де пахне адреналіном, льодом і… хімією між головними героями, від якої червоніють навіть найбільш загартовані фанати жанру🤭 Головні герої — Джеймі та Вес — це чоловіки зі списку "улюблені чоловічі персонажі", повірте. Джеймі — щирий, розважливий, добрий, завжди прагне зрозуміти інших, інколи навіть ціною власних почуттів. Вес — харизматичний, емоційний, впертий і водночас вразливий, коли йдеться про почуття, які більше не вдається ховати під маскою сарказму та спортивної бравади. Разом вони — наче дві шайби, що зіткнулися на швидкості: спочатку боляче, потім — неймовірно видовищно. Їхня взаємодія — це суміш дружби, сумнівів, напруги, гумору та глибокого емоційного зв'язку. А пікантні сцени... Так, вони гарячі. Дуже! Але ідеально вплітаються в полотно історії, адже додані не просто для розваги читача, а справді мають сюжетну вагу. Через них герої пізнають себе, руйнують бар’єри й будують довіру. І, погодьтеся, коли емоційна близькість зливається з фізичною, історія стає вдвічі переконливішою. Та зауважу, що розповідь не крутиться лише довкола кохання. Насправді у книзі порушуються важливі теми, як от прийняття себе, страх осуду, важливість підтримки, вибору між кар'єрою та почуттями, складність дружби, яка переростає в щось більше. І все це подано без зайвої драми, але з неймовірною чуттєвістю та тактом, щирістю та подекуди гумором. Авторки не тиснуть, не моралізують, а просто дозволяють героям бути собою — помилятися, боятися, кохати. Саме це найбільше підкорило мене — реалістичність головних героїв з усіма їхніми недоліками та перевагами. Ця книга зігріває зсередини, змушує усміхатися, червоніти й, найголовніше, відчувати. Мені дуже сподобалася, тому наполегливо раджу і вам прочитати👌

Анонім

💠💠💠💠💠/5 По-перше, це набагато гарячіше за "Двір королеви вампірів" і має більше різноманіття. Стиль досить легкий, якби не було справ прочитала б за день-два. Взагалі драму між персонажами справді можна було б розігнати більше і це було б виправдано, але авторки не зациклювалися на цьому і від цього + до легкості книги. А ще по реакціях більшості персонажів на орієнтацію я наче була в раю. Сім'я одного з героїв то взагалі булочки) Мені сподобалося як авторки передали цю хлопчачу недбалість(?) брудною машиною, розкиданим одягом і тд. Самі жарти і дії також їм дуже личать, хоча і дитячі (але як ми знаємо перші 40 років самі складні у чоловіків (⁠・⁠∀⁠・⁠)) Мені дуже сподобався цей троп від друзів дитинства до закоханих, ще й цей їхній прикол з коробкою додав певних теплих вражень. Це дуже лампове чтиво, головне не забувати, що лампа вмикається і тоді стає дуже гаряче. Вже не дочекаюся коли зможу почати читати другу частину. По відгуках там серйозніші теми проблем в стосунках, але сподіваюсь, що легкість цих проблем буде на рівні з першою книгою.

Анонім

Троп від друзів до коханців. Дуже цікаво як вибудовувались стосунки між героями. Теми прийняття, складнощів бути нетрадиційної орієнтації у світі професійного спорту і взагалі в цьому суспільстві. Багато розпусних сцен. Загалом дуже мила історія кохання з висвітленням тем прийняття себе, дослідження своєї сексуальності і яскравим прикладом, що треба говорити з партнером, а не шифрувати собі в голові і приймати на основі своїх шифрів рішення за іншу людину. Прям дуже добра історія. Рекомендую до читання!

Анонім