Щемка історія, яку я сильно раджу до прочитання, навіть не читайте анотацію, а одразу переходьте до книжки

Я дуже люблю екранізацію цієї книги, але раніше навіть не підозрювала що це не звичайний фільм, а саме екранізація. Як побачила цю книгу, одразу захотіла її мати. Вона чудова 🤍 Атмосфера цирку, реальні історії, які авторка вплела в сюжетну оповідь, сила кохання, людська жорстокість, дружба, любов до тварин - тут є все, щоб насолодитися читанням. Мені безмежно сподобалося - і вам рекомендую. Однозначно чудово проведений час 🤍

Завдяки цій книзі можливо зануритися у яскравий світ мандрівного цирку, але якщо загляну в середину, то побачимо біль, страх і боротьбу за людяність💔

«Води слонам» - це історія, що торкається найтонших струн душі. Книга повна любові та болю, магії цирку і складних людських доль. Читаючи її, відчуваєш запах пороху, звук кроків на манежі та серце, що б’ється в унісон з героями. Головні персонажі - такі живі, що здається, вони можуть заговорити з тобою будь-якої миті. Їхні радощі й втрати відлунюють в душі й залишаються там надовго.

«Води слонам» — це чарівна і зворушлива історія, яка переносить у світ мандрівного цирку часів Великої депресії. Сара Груен майстерно поєднує романтику, драму і неймовірну атмосферу, яка огортає читача з перших сторінок. Це книга про кохання, втрату і силу людяності, яка залишається у серці надовго. Читати «Води слонам» — це немов зануритися у світ, де магія цирку переплітається з болем і надією, створюючи незабутній досвід.

Це роман, який огортає атмосферою мандрівного цирку, змушує серце битися швидше й вірити в те, що навіть у найжорстокішому світі можливі людяність і любов. Зворушлива, яскрава й незабутня книга, яка надовго залишає слід у душі.

Атмосферна книжка про атмосферні часи та неймовірно атмосферну царину - пересувні цирки. Читається на одному диханні, а післясмак не розчаровує. Ще й екранізація пречудова (але все ж рекомендую спершу прочитати, а вже потім дивитися). 10/10

Закулісся циркового світу для глядачів залишається таємницею. Вони бачать доведену до досконалості виставу, бачать усмішки артистів, піддаються сміхові клоунів, аплодують дресированим тваринам і захоплюються вмінням акробатів та жонглерів. Гарна яскрава картинка, що манить дітей та дорослих. Але багато хто не задумується якою ціною даються артистам і тваринам ці виступи. Авторці вдалося показати справжній цирк без гриму - як дресирують тварин, як їх б'ють, не дають їсти; робітникам вчасно не виплачують зарплату, артисти травмуються, проте продовжують працювати крізь біль. У книжці маємо дві часові лінії: сьогодення і часи Великої Депресії. Але головний герой один - Джейкоб Дженковскі. Він випадково опинився у цирковому житті після смерті батьків і навіть на схилі віку, коли йому 90 років, згадує події сімдесятилітньої давнини, настільки вони в'їлися йому в пам'ять. Немає тут розповідей про приголомшливі вистави, світло рамп і захват глядачів. Натомість є насильство над робітниками, тваринами, гіркота втрат, дружба, конкуренція, любов, страх, ненависть, неминуча старість. Не люблю цирк, але книжку прочитала із задоволенням.