Я велика фанатка ромкомів, особливо в період зимових свят. Хочеться почитати щось легке, без зайвих думок, аналізів і просто відпочити головою. І розпочати цю зимову романтичну естафету я вирішила з популярної в буктоці книги «Одного разу в Римі», і досить швидко зрозуміла, що вибрала не те. Розчарування накривало мене з кожною прочитаною сторінкою. Але все по порядку.
Початок був цікавий, як для старту.
Головна героїня Амелія, відома попспівачка, вирішує втекти від усього, що її пригнічує, і тікає в нікому невідоме містечко Рим у штаті Кентуккі, де знайомиться з буркотуном Ноа. Звичайно, вони закохуються, але вона — зірка, він — звичайний хлопець. Відомо, мезальянс.
Відверто кажучи, історія виявилася для мене надто слабкою. Протягом усієї книги практично нічого не відбувалося. Не було розвитку сюжету — ні стрімкого, ні повільного. Як на типовий початок у ромкомі, продовження було дуже скупим. Не було жодних небезпечних ситуацій, жодної драми у стосунках між головними героями. Усе було занадто повільним і без іскри. Читаючи книгу, я весь час чекала: ну коли ж буде ця іскра, цей переломний момент, який нарешті виведе їх на новий рівень? Але — нічого. Ніби події якісь відбувалися, і минуле героїв розкривалося, але мені завжди чогось не вистачало. Навіть фінал був занадто солодкий — не було ані епічної кульмінації, ані сильної розв’язки.
Половину книги взагалі можна було б скоротити, якби забрати внутрішні діалоги героїв про те, як вони уявляють одне одного без одягу, як хочуть поцілувати в «солодкі губи» і т. д. Цього було занадто багато, особливо після такого короткого періоду знайомства.
І тут навіть не йдеться про теми, які порушує книга, бо були підняті досить важливі життєві ситуації: втрата родини, зрада, що викликала недовіру до людей і нового кохання, проблеми з батьками, залаштунки шоубізнесу, егоїзм родичів. На мій погляд, саме психологічні моменти «витягують» цю книгу. Авторка показала причинно-наслідковий зв’язок: чому наші герої мають такі позиції, які мають, і як вони змінюються протягом книги.
На завершення можу сказати, що одного цього ромкому мені вистачило, щоб зробити перерву в цьому жанрі й узятися за фентезі. Далі буде.
Анонім
Натхнена фільмом «Римські канікули», співачка Амелія вирушає у відпустку в маленьке містечко Рим: «Щось є в цьому містечку таке, що справді змушує мої емоції зашкалювати».
Вона втомилася ховатися, втомилася від того, що нею постійно користуються — навіть рідна мати. Ця мандрівка принесла їй довгоочікуваний відпочинок, знайомство з Ноа, власником крамниці пирогів, нових друзів і приємні емоції, кохання та щасливі моменти, внутрішні й зовнішні зміни, затишок та вміння цінувати себе.
Книжка залишає після себе теплий післясмак віри в те, що зміни — це не кінець, а початок чогось кращого.
Анонім
Котолог
