Салман Рушді
Салман Рушді — англійський письменник, який творив у жанрі магічного реалізму і напівнаукової фантастики, володар лицарського титулу, лауреат Букерівської премії, володар французького Ордена мистецтв і літератури.
Рушді, здобув освіту в Англії в школі регбі та Кембриджському університеті. У 1968 році здобув ступінь магістра історії. Частину 1970-х років він працював у Лондоні рекламним копірайтером. Його перший опублікований роман «Грімус» вийшов у 1975 році. Наступний роман Рушді «Опівнічні діти» (1981) про сучасну Індію, мав несподіваний успіх у критиків. Це принесло йому міжнародне визнання. Екранізація за його сценарієм вийшла на екрани у 2012 році.
Роман «Сором» (1983) про сучасну політику в Пакистані також завоював прихильність. Але четвертий роман Рушді «Сатанинські вірші» зустрів інше ставлення. Історія у цій книзі зображує персонажа за зразком пророка Мухаммеда. Після публікації роман викликав критику з боку лідерів мусульманської громади у Великобританії. Духовний лідер революційного Ірану публічно засудив книгу. Лише після десяти років уряд Ірану "пробачив" Рушді.
У серпні 2022 року був здійснений замах на Рушді на сцені літературного заходу в Чатокуа, штат Нью-Йорк Він мав виступити з промовою про те, що Сполучені Штати є притулком для митців у вигнанні. Внаслідок цього втратив одне око.
Попри складні обставини, Рушді продовжував писати. Написав такі твори як:
- «Уявні батьківщини» (1991)
- «Гарун і море історій» (1990)
- «Схід, Захід» (1994)
- «Останнє зітхання мавра» (1995)
- «Місто перемоги» (2023)
- «Ніж: Роздуми після спроби вбивства»(2024)
Премії та нагороди Салмана Рушді:
- 1981 - Booker Prize за «Опівнічні діти».
- 1981 - Премія Джеймса Тейта Блека.
- 1981 - Літературна премія Асоціації викладачів англійської мови (English-Speaking Union Award, 1981).
- 2007 - Салман Рушді був посвячений в лицарі Британської Імперії «за служіння літературі».
- 2008 - The Best of the Booker Prize (за версією читачів).
- 2023 - Премія миру німецьких книгарів.
Про що ж книга?
Звісно про Індію,її традиції та устрій,звісно не без «ноток американщини».Також про кохання,трагічне і дуже егоїстичне. Про війну між Пакистаном та Індією за крихітне містечко. Про людей,таких різних і таких обʼєднаних червоною ниткою.
Блазні,клоуни,скоморохи - це персонажі,котрі мені завжди імпонують. І дуже часто,в літературі, автори розкривають цих непримітних заможному люду «слуг» і показують їй сутність. Те,що в них є почуття і свої думки. В той же час є почуття обовʼязку і залежності.
Рушді вдалося передати традиції і стереотипи індійського суспільства,і він майстерно переніс мене в країну, де панують дві релігії, де мертві повертаються через деякий час і мстять. На цьому тлі цивілізоване суспільство видається обмеженим.
Це моя перша книга автора,та я вже поглинута його здатністю проводити невидимі паралелі в сюжеті. Як розділена центральна пара історії,так і Кашмір (місто),вимушений обирати сторону. Одні люди схиляються до Індії,з її обіцяною свободою,інша йде до ісламського Пакистану, в очікуванні постійності.
І ніхто не виграв. І ніхто не лишився щасливим.
Ця книга дуже підходить,як на мене,для спільночиту і обговорення. Тут і потішила,і любов,і купа персонажів з дуже сумнівними характерами,і філософія.
Я обовʼязково ще читатиму Рушді. І щиро рекомендуватиму поціновувачам філософських роздумів.
