Графічний роман створений на основі кіноадаптації 1992 року. Вампіри, вбивства, ріки крові, мурахи бігають шкірою. І як не крути, а причиною того всього стало кохання. Перемігши османів у війні, князь Влад Дракула й програв, втративши кохану. Він зрікся Бога і вже 4 століття наводить жах на околиці. В 1800-х Джонатан Гаркер приїздить до Трансильванії, аби зустрітися з таємничим графом Дракулою задля підписання угоди з продажу нерухомості. Зло вирішило переїхати до Англії. І таки йому це вдається, та ще й причарувати наречену Гаркера, Міну. Вона нагадує Дракулі його кохану Елізабету і, звісно, ж він хотітиме возз'єднання. Для мене цей мальопис спрацював. Я відчула оту зловісну атмосферу, рішучість Ван Гельсінга і навіть божевілля Ренфілда.

?Погортала "Дракулу", згадала дитинство, коли вперше прочитала цей роман Стокера, піймала сльозу замилення, коли побачила на окремій панелі виділені саме ті речення, які колись, висолопивши язика, сама підкреслювала простим олівчиком у своєму світло-сірому томику ? ?Відхопила шматочок ностальгії і все це не заморочуючись питанням, де б легально подивитися те старе кіно (напевно ж десь можна). ?Класична історія графа Дракули, володаря тьми, захисника віри, якого ця віра зрадила та прокляла, і змушений він тепер блукати світом, але тільки поки темрява панує над ним, у марних пошуках знайти свою мертву кохану. ?Еротишні сцени з вовками, цнотливі панянки, нецнотливі непанянки, сила крові, сила кохання, харизматичний професор Ван Гелсинг - прям ух яке все смачне! ?Оцінювати професійно малюнок не берусь, відмічу тільки, що мені було досить ок ? Коротше, навіть пара годин з цим мальописом були варті свого, не жалкую ні грамулєчкі.

Вчергове переконався що мені дуже не подобається малюнок міньйоли. Про сюжет нічого говорити, всі й так його знають. Скажу тільки що він доволі різаний і якось не дуже тримається купи. Та й таке, в принципі, знав на що йшов