Графічний роман створений на основі кіноадаптації 1992 року.
Вампіри, вбивства, ріки крові, мурахи бігають шкірою. І як не крути, а причиною того всього стало кохання. Перемігши османів у війні, князь Влад Дракула й програв, втративши кохану. Він зрікся Бога і вже 4 століття наводить жах на околиці.
В 1800-х Джонатан Гаркер приїздить до Трансильванії, аби зустрітися з таємничим графом Дракулою задля підписання угоди з продажу нерухомості. Зло вирішило переїхати до Англії.
І таки йому це вдається, та ще й причарувати наречену Гаркера, Міну. Вона нагадує Дракулі його кохану Елізабету і, звісно, ж він хотітиме возз'єднання.
Для мене цей мальопис спрацював. Я відчула оту зловісну атмосферу, рішучість Ван Гельсінга і навіть божевілля Ренфілда.
Анонім
🔹Погортала "Дракулу", згадала дитинство, коли вперше прочитала цей роман Стокера, піймала сльозу замилення, коли побачила на окремій панелі виділені саме ті речення, які колись, висолопивши язика, сама підкреслювала простим олівчиком у своєму світло-сірому томику 😂
🔹Відхопила шматочок ностальгії і все це не заморочуючись питанням, де б легально подивитися те старе кіно (напевно ж десь можна).
🔹Класична історія графа Дракули, володаря тьми, захисника віри, якого ця віра зрадила та прокляла, і змушений він тепер блукати світом, але тільки поки темрява панує над ним, у марних пошуках знайти свою мертву кохану.
🔹Еротишні сцени з вовками, цнотливі панянки, нецнотливі непанянки, сила крові, сила кохання, харизматичний професор Ван Гелсинг - прям ух яке все смачне!
🔹Оцінювати професійно малюнок не берусь, відмічу тільки, що мені було досить ок 😅
Коротше, навіть пара годин з цим мальописом були варті свого, не жалкую ні грамулєчкі.
Анонім
Вчергове переконався що мені дуже не подобається малюнок міньйоли.
Про сюжет нічого говорити, всі й так його знають. Скажу тільки що він доволі різаний і якось не дуже тримається купи.
Та й таке, в принципі, знав на що йшов
Анонім
