Роберт Маккеммон

Це мільйон з десяти. Це так щемко, так щиро, як буває лише в дитинстві. Це ніби продзвенів останній дзвоник і попереду літо. Не вірте поганим відгукам - їх пишуть люди, яких варто пожаліти. Окремо потрібно зазначити якісний переклад і неймовірне оформлення книги. Браво Жорж!

Анонім

«Життя хлопця» — це книга, яка претендує на глибину, але тоне у банальностях і стилістичному сумбурі. Автор намагається зобразити підліткову реальність, та замість живого голосу юності ми отримуємо кричущу імітацію: надумані конфлікти, одновимірні персонажі, мораль, яку буквально втовкмачують з кожної сторінки. Але найбільше вражає інше — використання нецензурної лексики у книзі, що нібито адресована підліткам. Ці матюки виглядають не як художній прийом чи ознака правдивості, а як штучна спроба бути «своїм» для молодої аудиторії. Вони не додають глибини чи емоційної сили — навпаки, вони знецінюють усе, що могло б прозвучати щиро. Створюється враження, що автор не довіряє своїм читачам, а тому кричить на них, мовляв: «Дивіться, я теж можу говорити як ви!» Але це не викликає довіри — лише роздратування. Стиль хаотичний: речення рвані, ритм кульгає, а діалоги звучать так, ніби їх писав дорослий, який гуглив: «як говорять тінейджери» Замість емоційного резонансу — конфлікти, зліплені з кліше. Замість розвитку персонажів — тіньові фігури, які існують лише як функція сюжету. А головне — замість правди життя ми отримуємо кострубату спробу «зачепити» юного читача модними темами і лайливими словами. Історія від якої були величезні очікування – стала не менш величезним розчаруванням. І не останню роль тут відіграла верстка і дрібний шрифт, який дуже ускладнює читання.

Анонім

Ох, яка ж це чудова історія У цій книзі йдеться про маленьке містечко Зефір, у якому сталося жорстоке вбивство це, власне, відправна точка оповіді та головна детективна лінія. Ми знайомимося з мешканцями містечка - всі вони яскраві, трохи дивакуваті, зі своїми родзинками. Події подані очима головного героя хлопця на ім’я Корі, чия уява настільки жива та яскрава, що мимоволі пригадуєш власне дитинство та ту магію, яка загубилася під час дорослішання. Здається, я прожила з героями ціле життя, хоч за сюжетом минув лише рік. Мене зачарувала ця книга саме тим, наскільки детально описано дитинство, сприйняття світу дітьми, їхні пригоди, тут будуть і хулігани, і страшний звір в річці, і луна парк, і ще багато всього. Водночас історія сповнена сумних і трагічних моментів. Особисто для мене найболючішим було насильство над тваринами. Та водночас я була вражена тим, наскільки правдоподібно автор показав поступовий рух Корі до дорослості через пережиті трагедії. Так, ця книга змусила мене плакати й розбила моє серденько, але потім знову зцілила його. Я щиро сміялася, переживала за героїв і просто проживала цю історію. Гадаю, це найкращий показник якісної літератури. Післясмак залишився приємний і ностальгійний.

Анонім