Ребекка Яррос

«Залізне полум’я. Емпіреї» — це захоплююча фентезі-історія, яка занурює читача в світ магії, потужних імперій і внутрішніх конфліктів. Сюжет зосереджений на боротьбі між різними силами, що намагаються контролювати магію та владу, а головні герої — це люди, які не бояться йти на ризик, навіть якщо це означає зіткнення з небезпечними силами та власними переконаннями.

Текст є насиченим екшеном та політичними інтригами, але, крім того, він також приділяє увагу емоційному розвитку персонажів. Вражає, як автор показує внутрішні переживання героїв, їхні прагнення та сумніви, що дозволяє читачу краще зрозуміти їхні мотиви.

Для мене книга стала цікавою, бо вона порушує питання боротьби за владу, морального вибору і питання, як далеко готові йти люди заради своїх переконань. Книга вражає своїм масштабом і тим, як автор вміє створювати напружену атмосферу. Це не був згаяний час, бо книга дає багато емоційних і розумових переживань.

Рекомендую тим, хто любить фентезі з масштабними світами, політичними інтригами та складними героями. Якщо вам подобається історії про боротьбу за владу і моральний вибір на тлі магії та великої епічної події, ця книга точно вам сподобається.

«Четверте крило» — це захоплююча фентезі-історія, яка занурює читача у світ магії, пригод і внутрішніх пошуків. У центрі сюжету — молоді персонажі, які володіють особливими здібностями, та їхня боротьба за власне місце у світі. Герої книги стикаються не лише з зовнішніми ворогами, а й з внутрішніми демонами, що створює глибину та складність їхніх переживань.

Текст справляє враження насиченості й динамізму, і хоча в ньому багато екшн-сцен, авторка також приділяє увагу розвитку персонажів і їхній внутрішній трансформації. Герої, кожен зі своїми сумнівами, надіями та страхами, дуже живі та реалістичні, що додає емоційної глибини історії.

Для мене книга стала корисною, оскільки вона нагадала про важливість боротьби за своє місце в світі, про те, як важко, але необхідно знайти в собі сили подолати внутрішні бар’єри. Також книга змусила задуматися про питання самоідентифікації та моральних виборів. Це не був згаяний час — книга вразила своєю здатністю поєднувати магію і реальні життєві проблеми.

Рекомендую тим, хто любить фентезі з глибокими персонажами, які проходять через випробування не тільки ззовні, а й всередині себе. Якщо вам подобаються історії про боротьбу за власне місце у світі та пошук внутрішньої сили, ця книга точно варта уваги.

Гарні дракони. Раді них і читав.

Це гарна історія кохання.
Цей неймовірний перший раз, те як автор описує цю сцену. Для мене вона поки, що найчуттєвіша з усіх мною прочитаних.
Ці повороти долі, які вони болючі.
А головне що мені подобається два сюжети, що заплетені в один і неймовірний кінець історії.

Пройшов місяць з прочитання та мене все не відпускає ця історія. Місцями плакала, потім сміялася, а потім просто ридала та не переставала читати. Бо. вона нам показує, яка має бути віра. любов, а головне надія на краще. І те що нічого в нашому житті не випадково.

Щоразу, коли беру до рук новий роман Ребекки Яррос, знаю: буду переживати всі почуття. Ця історія не стала винятком. Глибокі герої — Кем, сильний і чуттєвий, та Віллоу, яка ідеально його доповнює. Їхній зв'язок вражає й тримає до останньої сторінки. Другорядні персонажі додали реалістичності й атмосфери маленького містечка. Ребекка Яррос вкотре довела — вона вміє писати так, що неможливо залишитися байдужим.

Найкращий персонаж книги – Терн, а тепер із самого початку⤵️

КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ.

"Четверне крило" та мої Не професійні, але справжні враження.

Сюжет розповідає історію молодшої дочки відомого генерала Вайолет. Вона все життя готувалася стати писарем і фіксувати події, які відбуваються в їхньому світі, але її мати проти такої ідеї дочки і спрямовує її замість писарів проходити випробування на вершницю. Вершники – еліта їхнього суспільства. Їхнє навчання жорстке, а служба ще смертоносніша.

Якщо не вдаватися до подробиць, то головна героїня має пройти безліч випробувань і дивом вижити.

Перше, що мені сподобалося – це неймовірна легкість, з якою можна читати цю книгу. Сімсот сторінок було "знищено" за кілька днів. Чи я така молодець, чи Ребекка Яррос постаралася на славу.

Сюжет цікавий. Нам пропонується стежити за виживанням головної героїні в одній із найбільш смертоносних шкіл для вершників. Причому смерть несе не лише випробування академії, а й додаткова загроза походить від інших курсантів.

Скільки відгуків я бачила, скільки всього зустрічала. І до неможливості захоплені, жахливо негативні, прісні та солодкі... Говорити про когось іншого не хочеться, адже скільки людей стільки й думок, можу додати тільки від себе. Мені було цікаво.

Фентезі, що підійде для відпочинку, подорожі, чудового способу вийти з нечитуна.

Коли я зрозуміла, що мені книга подобається? Після появи драконів - друга половина книги. До появи красенів - драконів читати було нудно. Головна героїня тупцювала на одному місці, що у своїх думках, що у власному фізичному та емоційному розвитку. Іноді мені здавалося, що тут простежується тенденція, я_не_така_як_усі.

Але я стала добрішою, коли натрапила на перші діалоги та контакт з Тейреном ... Кричала і пищала в голос, було дуже класно.

Пройдемо по дрібним недолікам, які я відмітила особисто для себе.

⚪️Хотілося більше взаємодії із драконами.
⚪️Дуже багато персонажів, проте вони швидко гинуть, декого можна навіть не запам'ятовувати.
⚪️Багато питань до світоустрою. Та й усі основні дії відбуваються у вакуумі академії. Хотілося більше речей "на подумати".
⚪️Багато передбачуваних моментів, звичайно, ми усі таке любимо, але... але... але... навіть їх буває занадто.

Загалом мені сподобалося "Четверте крило". Дуже цікаво дізнатися, що ж відбуватиметься далі і як розвиватимуться події. Книга закінчується на дуже гострому моменті, підштовхуючи зібратись і піти в магазин за новою частиною

"Четверте крило" це захоплива історія з крилатими улюбленцями, але з нерівномірним темпом 😍
Прочитавши "Четверте крило", я залишилася з досить приємними враженнями. Книга мені сподобалася, хоча місцями темп здавався трохи затягнутим, і деякі сюжетні лінії розвивалися не так динамічно, як хотілося б.
Я щиро вболівала за головних героїв, їхні радості викликали у мене справжню емоційну віддачу. Проте, незважаючи на наявність цікавих сюжетних поворотів, особливо ближче до кінця, загального відчуття постійної напруги, якого я очікувала, мені трохи забракло.
Щодо відвертих сцен, то для мене вони були цілком прийнятними. Їхня кількість не здалася надмірною, що є плюсом порівняно з деякими іншими книгами цього жанру 😏
Особливо мене зачепила героїня, яка не боялася демонструвати свої невдачі. Її шлях боротьби, навчання та досягнення успіху став для мене джерелом натхнення. Це додало книзі особливої глибини.
Але моєю абсолютною любов'ю в цій книзі стали дракони 😍 Їхня присутність зробила історію по-справжньому чарівною та незабутньою. Дракони в "Четвертому крилі" – це просто любов з першого погляду.
Можу сказати точно, що це цікава книга з харизматичними героями, захопливим світом, ну і звичайно з чудовими драконами. Вона точно варта уваги 😌

Я в захваті, звісно не так як від першої книги, але все ж таки в захваті😻 Неочікуваний кінець, неймовірна інтрига, дуже захоплива історія🫶🏼

Неймовірна історія кохання. Настільки захоплююча пригода, що неможливо відірватись з нетерпінням очікую продовження😻

"Незавершені справи" не просто книга про кохання. Це та книга, яка повільної розбиває ваше серце, але в той же час дарує шалену надію. Дике поєднання, але найемоційніше.

Події у книзі відбуваються у 2-х часових проміжках — друга світова війна та наш час.

Скарлетт. Молода дівчина, що вступила у лави Королівських ВПС. Англійка. Серце якої краде янкі Джеймсон. І все це на тлі борбардувань, смертей, війни. Ніщо краще не опише їхню історію, за цитату із книги: [Кожен їхній прощальний поцілунок мав гірко-солодкий присмак відчаю, бо вони знали, що він може бути останнім]

Джорджія. Правнучка Скарлетт. Вона пережила важке розлучення, й повернулася в рідний дім, щоб дізнатися, що ту саму першу книжку прабабусі хочуть дописати — історію кохання Скарлетт та Джеймсона в часи війна, що обірвалася в один день.
~
Я не могла відірватися від книги, хоч і розуміла, що на мене чекає. Написано легко, діалогів багато, головні чоловічі персонажі хоч і різні, але обоє харизматичні, тому я часто усміхалася.
Але кохання. Справжнє кохання, як та блискавка, що одного дня прошиває твоє серце. Боже, як же гарно авторка описала це. Листи, які надсилали Скарлетт та Джеймсон, поки перебували в розлуці, викликали у мене море сліз. Я плакала і раділа за них, адже не кожен у своєму житті може зустріти ту саму людину.

Фактично в одній книзі я отримала 2 історії кохання. Щемкі та болючі по-своєму. Але вони поглинули мене, я пережила кожне слово, відчула кожну емоцію. Це було прекрасно. Вже й не пригадую, коли аж так сильно вірила вигаданій історії.

Я буквально ридала, читаючи фінал книги про Скарлетт та Джеймсона, який написав Ноа. Вони заслужили на це. А потім ще й коробка і лист... Історія відкрилася геть неочікуваним способом. Боже, скільки ж я плакала🤧
Але на останній сторінці я усміхалася крізь сльози, прочитавши: [Настала наша черга прожити власну видатну історію кохання, і я цінувала кожну її хвилину. Ми обоє цінували]
~
Ця книга однозначно варта вашої уваги. Раджу вам і впевнена, що доволі скоро перечитаю. Це було прекрасно💔

Загалом мені Четверте крило сподобалось, але улюбленим та найкращим за увесь час воно не стало. Я повністю розумію, чому воно таке популярне, тут є всі елементи які так люблять фанати роментезі: магічна школа, дракони, сильна героїня, від ворогів до коханців, багато драми, інтиму, інтриг.

Головна героїня Вайолет мені спочатку сподобалась, бо вона не типова сильна дівчина, а навпаки з фізичними труднощами і відмінностями від інших, з якими їй доводилося справлятися. Але чим далі, тим більше все починало виглядати як «я особлива, бо авторка так вирішила» і, якщо чесно, це почало трохи дратувати.

Сюжет місцями цікавий, а місцями дуже передбачуваний (особливо кінець, я майже з самого початку здогадалась, що буде і коли це нарешті сталося, то тільки думаєш "ну ок"). Із плюсів: усі сцени з драконами класні і магічна система/школа цікава, хоча пояснень хотілося б трохи більше. Світ ніби є, але водночас не до кінця відчувається «живим», сподіваюсь це виправиться у наступних частинах.

А ще ж є романтична лінія... Вона зайшла мені десь на 50%, бо я люблю тему ворогів до коханців, але тут усе якось занадто швидко перейшло від одного до іншого і я в це просто не повірила. Іноді виникало відчуття, що я читаю фанфік, забагато драми та моментів «я вмираю, але не скажу тобі правду, бо ти маєш сама здогадатися і прочитати мої думки».

Це було нормально, навіть затягнуло в кількох моментах, але не настільки щоб я прямо одразу бігла за продовженням. Прочитаю другу частину, але точно не найближчим часом.