Наскільки ненормальною ви мене вважатимете, якщо я скажу, що МЕНІ СПОДОБАВСЯ ФІНАЛ ? 😅🔥
Давайте по порядку. «Четверте крило» я прочитала майже одразу, як книга зʼявилася українською. І тоді в лічені дні, я наштовхнулася на найбільш пекельний спойлер фіналу «Залізного полумʼя». Шок. Невіра. І злість на Ребекку Яррос та людей, які не вміють писати слово СПОЙЛЕР перед тим, як видають «секретну» інформацію.
Тому я і не поспішала з читанням другої частини. Спокійно придбала і вирішила, що най собі лежить на поличці до потрібного моменту. Тим паче, що третя частина лише в процесі написання, тож летіти немає куди. Але. Мої подруги, ніби змовившись, взялися за читання другої частини і не лишили мені вибору: прагнення перебувати в епіцентрі гарячих обговорень перемогло.
Якщо «Четверте крило» я проковтнула за 2 дні і це було запійне читання, яке одночасно захопило мене і спустошило, тут я рухалася розмірено. Перші 100 сторінок мені довелося знову звикатися зі світом і розбиратися, які завдання Яррос поставила персонажам.
Великий плюс книги ця мене в тому, що динаміка та мій інтерес до подій рухався не зигзаковою стежкою, а прямою догори. Яррос майстерно зіграла на емоціях, доводячи до піку не лише Вайолет, а й читачів [святий Малек, як двозначно ця фраза звучить 🤭].
І хоч я боялася, що знання фіналу зіпсує мені враження, все сталося навпаки. Адже ця книга стала чудовим прикладом, що спойлер тобі відкриває лише факт, але не причини та передумови, які до нього привели. Коли ж ти все сприймаєш сукупно, в історії, навіть знаний тобі момент обростає новими барвами 🔥
Так. Яррос зробила все, щоб у фіналі в читачів відвисла щелепа. Бо перегорнувши останню сторінку, в голові одразу виникають питання: «А далі що? ЯЯЯЯК ти це все будеш розгрібати, Ребекко?!». Та саме це мені і подобається! Я обожнюю, коли автори змушують переживати за персонажів. За всіх персонажів. Як другорядних, так і головних. Не з примарним відчуттям «зараз їм непереливки, а в фіналі все буде добре». Чого-чого, а відчуття впевненості, що «все буде добре» Яррос точно не дарує. Але поки що мені це подобається [читач-мазохіст, приємно познайомитися 👋🏻].
Тому спрагло чекаю на «Оніксовий шторм»🔥