Світова історія — мереживо шляхів, якими мандрували не лише каравани й армії, але й ідеї, віри, спеції, отрути, мистецтво і... надія. Саме про ці шляхи — Великі шовкові шляхи — пише Пітер Франкопан у своїй захопливій праці «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу». З перших сторінок автор ламає традиційний євроцентричний наратив. Історія тут — не паризький салон і не лондонська вітальня. Вона народжується в пісках Самарканда, в базарах Бухари, в степах Персії та в мечетях Дамаска. Франкопан вказує нам на те, що справжній центр історії — не Захід, а вузол шляхів, що зв'язує Схід і Захід, Північ і Південь. Ця книга як багатокольоровий килим, витканий зі слів, фактів, образів і метафор. Франкопан пише не як сухий літописець, а як мандрівник у часі. Він веде від епохи Ассирії до сучасної геополітики, показуючи, що ті ж самі шляхи, якими колись везли шовк і ладан, сьогодні несуть нафту, ідеології й цифрову інформацію.
Анонім
В шкільні роки мені не дуже пощастило з вчителькою географії, тож все життя надолужую прогалини у знанні географії, особливо історичної. Трохи більше поталанило з вчителями історії, тож якісь знання у мене все ж були. Звести до купи в своїй голові історичні та географічні факти мені допомогла книжка Пітера Франкопана «Великі шовкові шляхи». ». І ще треба не забути про історію релігій, економіки тощо тож у книжці мене чекало багато відкриттів.
Дещо про Азію та її вплив на історію мені було відомо, наприклад про Опіумні війни, або Чінгіз-хана, але коли я книжку прочитала, то зрозуміла, що знань тих було дуже мало і вони були дуже однобокі, адже і географія і історія мені у школі подавалися з погляду європейської людини, і з позиції, що Європа – це центр світу. А Азія десь там, далеко. А вся історія твориться у Європі.
Я трохи була заскочена зненацька, коли прочитала, що Перша світова війна почалася через те, що Російська та Британська імперії ділили сферу впливу, і особлива суперечка була за Персію. В мій час озвучували зовсім інші версії причин та приводів. І таких відкриттів на сторінках книжки для мене було ще чимало.
Ще більше мені було важливо, що читаючи про минуле, я стала краще розуміти ті історичні, політичні процеси, які відбуваються сьогодні. Чому країни Азії не так інтенсивно підтримують нас в цей складний час, як нам би хотілося, чому Китай, Індія, Єгипет мають свою політику, відмінну від країн Заходу, і як це впливає на нашу сучасну українську історію, історію Європи та всього світу. І взагалі, чому існує і продовжує поглиблюватися поділ на країни Заходу і Сходу.
Зміна оптики погляду на світ з європейського на азійський була трохи для мене важкуватою, бо ж я все-таки людина європейського виховання, культури, але корисною для розширення кругозору. Книжку всім раджу.
Анонім
Ця книга пропонує широке і глибоке бачення світової історії, починаючи з перського періоду у VI столітті до н.е. і закінчуючи сучасними викликами Центральної Азії. Для мене вона виявилася особливо цінною з трьох причин.
По-перше, автор надзвичайно майстерно пояснює взаємозв’язки та взаємозалежність історичних подій у зовсім різних частинах світу. Після прочитання я усвідомила, що глобалізація – це не новітнє явище, а процес, який існував протягом усієї історії людства. Особливо запам’яталося описання економіки Китаю у XVI столітті, яка здається майже дзеркальним відображенням сучасної ситуації з масовим виробництвом і продуманою монетарною політикою.
По-друге, велике значення Центральної Азії, як вузлового центру між Сходом і Заходом, розкрито в новому для мене світлі. Шовковий шлях зв’язував обидва світи і зробив цей регіон ключовим у багатьох історичних процесах. Книга пропонує погляд на світову історію з позиції Центральної Азії, а не Європи, США чи СРСР. Я ніколи не замислювався над величезним впливом Персії (Ірану), Іраку, Афганістану, Пакистану і навіть центральноазійських республік колишнього Радянського Союзу до прочитання. Ці "забуті" нами регіони через своє географічне положення мали значний вплив на хід історії.
Окрім того, майбутнє цих регіонів виглядає надзвичайно важливим, з огляду на їхні колосальні запаси природних ресурсів – як енергетичних, так і мінеральних. Книга змушує задуматися про їхню роль у формуванні нових економічних і політичних реалій.
Третій важливий аспект книги – її основний мотив "Слідуйте за грошима". Автор простежує переміщення грошей і політичної влади через століття: від Стародавньої Греції до Риму, Константинополя, Іспанії та Португалії, Північно-Західної Європи, Британської імперії, США, Близького Сходу. І, можливо, наступний важливий центр впливу виникне знову в Центральній Азії.
Одне можна сказати точно: ігнорувати цей регіон у найближчі десятиліття буде неможливо. Книга дає не лише історичне розуміння минулого, а й натякає на важливі майбутні зміни, які пов’язані з Центральною Азією. Рекомендую до прочитання всім, хто цікавиться глобальною історією і хоче подивитися на світ з нової перспективи.
Анонім
Котолог
