Перше, що хочу сказати: попри те, що це ромком, ця книга не лише дала мені відповіді на деякі мої запитання, а й допомогла зрозуміти багато іншого. Усі ті слова я збережу для себе як нагадування.
Головна героїня відносить свою весільну сукню до комісійного магазину після того, як дізналась що її наречений їй зрадив. Там, у підкладці чужої сукні, вона знаходить записку на блакитному клаптику: «Дякую тобі за те, що здійснила всі мої мрії. Твій коханий, Рід». Цей клаптик дав їй надію, що справжнє кохання існує. Але за іронією долі Рід Іствуд виявляється її новим босом — чоловіком зовсім не таким, як у записці. Вона все думає за записку, яка була призначена для іншої дівчини і все більше їй кортить дізнатись про минуле Ріда.
Ця книга подарувала мені всі емоції, які я чекаю від романів: сміх, радість, сльози, полегшення, злість і образу. Я проживала нестерпний біль з головною героїнею, ридаючи разом із нею!
Я обожнюю троп «від ненависті до кохання». Рід спочатку був зверхнім і зухвалим, із мінливим настроєм. Проте, на це були свої причини, про які я дізналася пізніше.
Головна героїня ж, трималася впевнено (хоча іноді й зривалася, коли він сердився чи кричав на неї). Вона завжди була на крок розумнішою, веселою та божевільною — у найкращому сенсі🥰 Як персонаж, який зміг мене закохати у себе, вона сама заслуговує найвищої оцінки!
Тут рекордна кількість жартів, дуже влучних та тонких, це мені тааак сподобалось))
Не потрібні моменти просто опускалися, а не розписувалися на триста сторінок, це теж клас.
Не даремно ця книга стала бестселером!
Я не покладала на неї жодних сподівань, але вона приємно мене здивувала🤍