Ну таке...
Так довго ця книга була у мене в бажанках, а тепер я жалкую, що витратила на неї свій час та кошти.
Вкотре зрозуміла, що не варто сліпо довіряти рекомендаціям буктокерів.
Після «Мідноголового Демона» взагалі було помилкою її читати, так як стиль письма авторок мене прям розчарував. Враження, ніби прочитала фанфік підлітків)
Так банально, примітивно і нецікаво мені давно не було.

Тому не витрачайте свій час, є багато справді чудових романів, які будуть варті вашої уваги.

Ох, ну це книга, яка не залишить вас байдужими.

Я дуже емпатична та ненавиджу несправедливість, тому деякі моменти дались мені непросто.
Місцями дуже боляче (більшу частину книги), місцями смішно, інколи головний герой дратував своїми рішеннями (але що ви хотіли від підлітка без сімʼї та правильного прикладу?), але в кінці книга залишила дуже приємний післясмак та логічну, завершену історію.
Окреме задоволення — стиль написання авторки, це щось, давно я так не насолоджувалась текстом.
І український переклад (!) — це вау, дуже влучні вислови та оберти.
Не знаю чи перечитаю я її колись, але в моїй бібліотеці для неї точно є місце ❤️