Павло Дерев'янко

Ми опиняємося у альтернативному дев'ятнадцятому сторіччі. Вже довгий час існує Український Гетьманат яким правлять гетьман та дві ради: Чорна та Червона. Технічний прогрес потрохи охоплює території держави, а її кордони боронять Лицарі Сірого ордену - козаки які уклали договір з потойбіччям та стали на вовчу стежку.
⠀
Головний герой - Северин - рано втратив мати, а батько поринув у помсту. Хлопець тільки робить перші кроки по вовчій стежці, але щоб стати справжнім характерником треба пройти непростий шлях дорослішання, подолати випробування та знайти справжніх друзів.
⠀
Здавалося б нічого незвичайного, але історія зачепила. Передусім героями, кожен з яких індивідуальний та неповторний. Мені сподобалася інтерпретація магії перевертнів, сетинг історії та містична атмосфера. Це була дуже захоплива історія і продовження обіцяє бути не менш цікавим!

Ой, леле, що тут робиться😱.
⠀
Ця книга з самого початку не віщує легкої долі нашим героям. Пройшли роки після подій першої книги і хлопців розкидало по світі. Вони разом пройшли війну, яка наклала на кожного свій відбиток. І зараз ті відбитки достигли свого піку.
⠀
У Сірому Ордені теж не все добре. Війна забрала багатьох, нових джур мало, ще й чутки починають розбухувати ворожнечу до Сірих Лицарів.
⠀
Все іде до фатального фіналу і скажу чесно, останні 150 сторінок я боролася з бажанням почати гризти ногті від переживань за героїв. В цій книзі мені жодного разу не було нудно, але я відкладала книгу бо розуміла що скоро відбудеться щось таке, до чого я не готова. Так і дійшла до фіналу...

Фентезі, яке полонило мої думки і не відпускає й досі 🫠

Козак Мамай врятував Україну від невиправних кроків і зберіг Гетьманат сильним та міцним (альтернативна історія, ага).
Ціною стало прокляття.
Його на себе прийняв Мамай та його поплічники, а тепер переймають молоді характерники і несуть протягом всього свого життя.

Одним з них стає Северин.
Він став на вовчу стежку через батьків, але чи його це шлях?
Кого він зустріне на цій стежці і чим обернеться прокляття: силою чи слабкістю?

Книга дуже насичена, колоритна, атмосферна.
Ми пройдемо шлях від навчання молодого характерника до його посвяти та перших завдань. Дізнаємось історії його товаришів та побратимів.
Персонажі дуже різні, живі, їм віриш та переживаєш, спочатку я трохи плуталась, але це було недовго, у фіналі книги я вже розуміла хлопців і те як вони реагуватимуть на певні ситуації.

Стиль тексту настільки смачний, що хочеться зачитувати уривки вголос (я б все зачитувала), обговорювати живі діалоги (там є про що потеревенити 😏), я якось в сториз писала, що він такий приємно густий, то думка не змінилась.

Якщо хочете зануритися в атмосферу вільних козаків, магічного світу та карколомних пригод, інтриг, протистоянь і пошуків себе, то хапайте цю історію і не відпускайте.
Дуже вартісне dark fantasy 🔥

Моя щира (майже агресивна) рекомендація ❤️
Книга в топ, не те що місяця, а й загалом, так, вже зараз 😁

Це - ПРЕКРАСНИЙ ПРЕДСТАВНИК УКРАЇНСЬКОГО ФЕНТЕЗІ.

Твір знайомить нас з щойно ініційованою ватагою козаків-характерників і відправляє нас в світ де Гетьманська Україна живе-процвітає.
Автор гарнезно пропрацював текст, сюжет цікавий і динамічний, герої потрапляють в різноманітні халепи і ростуть, змінюються, розвиваються. Я за цей останній рік зрозуміла, що читаючи події які мають український антураж, зразу ж потрапляють в саме серденько.

А які тут смачнезні герої, їх тут багато, але вони настільки непересічні, що по фразі розумієш хто це міг сказати. Хоч як бути чесному то з іменами в мене була геть запара, тут і імена, прізвища і ще й таємні імена, важкувато.
І особливе задоволення в мене викликала лайка, вона неперевершена, і я вірю що в компанії з п'яти 16-річних хлопчаків ніхто не буде розмовляти на Ви, а от "вельмишановна срака" це залюбки.

Найближчим часом буду читати продовження.

Що можу сказати @pavlo_derevianko перевершив усі мої очікування. Так, мені сподобалася перша книга, але від цієї я отримала ВАУУУУУУУУ ефект.
СЮЖЕТ БОМБЕЗНИЙ, динамічний з цікавими поворотами. Книга тебе не відпускає, ти дочитав кінець глави і треба негайно читати другу і так до останньої сторінки.
Мені подобається як автор нам показує світ, не розказує, а саме показує, то ❤️❤️❤️.

ГЕРОЇ ЗМІНЮЮТЬСЯ, не просто так, вони ростуть під впливом подій які проживали за ці роки, що пройшли від першої книги. Дуже важко було сприймалося їх перевтілення. Цих людей вчили бути воїнами😔, а вони ламалися.

Виявляється читати фентазі про Україну її альтернативну історію, про козаків-характернеків, дуже приємно, це як вдягнути старезний теплий сведер який треба було викинути ще кілька років тому. Ці книги я перечитуватиму обов'язково.

Беруся за наступну книгу, бо автор там такого накрутив, що немає в мене сил щоб розтягувати задоволення.
Очікую чогось 🧨🧨💣💣

З впевненістю можу стверджувати лише одне ЦЕ НАЙКРАЩЕ УКРАЇНСЬКЕ ФЕНТЕЗІ. Я готова цій трилогії співати хвалебні арії в день і в ночі, це буде моя рекомендація номер один.

Даний твір достойний того щоб ним насолоджувалися по всьому світу.
На жаль, я закінчила своє знайомство з цією історією, і щира заздрю тим, в кого це знайомство ще попереду. Обов'язково повернуся до неї і не один раз.
Третя книга розклала всі по своїх полицях, поклала жирну крапку в кінці (хоч мене ця крапка геть засмутила).

СЮЖЕТ: аж занадто динамічний. Тут буде багато маханини шаблюками, стрільби з пістолів, жорстокості, героїзму, жертовності. Наша любима ватага буде потрапляти з халепи в халепу, тут буде:
-війна на території України (яка мене тригерила сцена, де автор розказує як над Києвом розвивається прапор з "двоголовим "пєтушарою")
-помста за Сірий Орден (тут особлива подяка автору за розповідь про Савку)
-і на кінець змінити весь світ (пісня дібров - це як вишенька на тортику)

СВІТ: саме в цій частині буде дуже багато елементів від фентезі (Потойбіччя розкриється в усій красі) тут і міфічні істоти, безсмертні, магія.
ПЕРСОНАЖІ: мені було жаль від того як автор жорстоко поводився з своїми героями, хоч я і розумію що він логічно закінчував історію кожного(зазвичай за геройство платят зависоку ціну).

Мені сподобалося те, що в цій книзі Павло Дерев'янко розкрив лиходіїв і жіночі персонажі, і це йому вдалося пречудово.

Нехай Мамай допомагає!


Друга книга Літопису Сірого Ордену. І це було потужно, динамічно й дуже перегукувалося із сучасними подіями в Україні.

1852 рік. У Червоній та Чорній радах готуються до виборів гетьмана. Ходять чутки, що нова війна неминуча. Орден втрачає свою могутність, хтось намагається розвалити його, підриває довіру людей до характерників, змальовує їх гидкими перевертнями.

Головні герої подорослішали, змужніли, вони уже не ті хлопчики, що брали участь у Ночі Срібної Клямри. Побиті життям і війною, проте продовжують боротьбу.

Дуже гарно й глибоко розкрито кожного з характерників. Кожен особливий, зі своїми світлими й темними сторонами, кожен веде свою внутрішню боротьбу.

У цій частині дуже мені сподобалася характерниця Іскра, вона ж Катря - така сильна, вольова, заради нового життя ладна на все.

Книга присвячена захисникам і захисницям України. Дякую автору за книгу! І, звісно, рекомендую її прочитати всім! А сама скоро візьмуся за третю й останню частину трилогії.

📍"Війна змінила кожного. І ми назавжди у її тенетах..."
📍"Мир - то лише підготовка до війни".

Побільше б такого сучукрліту!

Поки читала, в голові зринало щось подібне: «Як же круто написано! І смішно! І захопливо! Вау, ще й продумано все до найменших дрібниць!».
До початку читання помітила, що зустрічала одні лиш хороші відгуки про «Аркан вовків». Зазвичай я намагаюсь не завищувати очікування, щоб потім не розчаруватись, але в цьому випадку реальність перевершила всі можливі очікування.

Давайте нарешті до сюжету. Павло Деревʼянко створює паралельний всесвіт, де існує таємний орден проклятих характерників-перевертнів, які захищають Україну від ворогів. До речі, не люблю купувати книги по анотаціям, бо такий опис не змусив би мене купити цю книгу! Але відгуки змусили))
Головний герой - молодий Северин, проходить навчання перед вступом до Ордену. Під час іспитів знайомиться з іншими хлопцями-колегами і за їхніми пригодами надалі ми будемо спостерігати.

Що ж мені так сильно сподобалось?
Живі, веселі, обʼємні герої! Кожен зі своєю передісторією, вони не надто правильні, але й не повністю погані, зовсім як реальні люди. Сюжет розвивається досить стрімко, але без перебору (знаєте, як то буває, коли на кожній сторінці хтось кудись біжить). Вас очікують справжні шпигунські інтриги, переслідування, трошки кохання і навіть веселі попойки, бо ж наші герої - молоді хлопці з вогником, не забуваймо))

Я в повному захваті й вважаю Дерев'янка одним з найкращих наших сучасників.

Чудове продовження, яке нічим не поступається «Аркану вовків». Дуже часто в трилогіях (та й будь-яких серіях) саме друга частина найбільше провисає, тому сильно радію, що тут не так.

Це та сучукрліт, яку не соромно радити всім підряд! Навіть не тільки поціновувачам жанру, бо ця історія така багатогранна - вірю, що сподобається справді різним людям.
З моменту завершення подій, описаних в першій частині, пройшло вже сім років. Наших героїв добряче побило життям, вони побували на війні, яка по-різному вплинула на кожного зі знайомих нам характерників. Круто, що тепер не один головний герой, а кожному приділяється приблизно однакова кількість "ефірного" часу)). Це дозволило краще познайомитись з кожним із компанії, більше їх зрозуміти.

Червоною ниткою через весь роман йде тема наслідків воєнних дій в житті людини. Саме тих, хто вбивав і бачив смерть. Ось вони повернулись до нормального життя, але наче не повністю.
Актуально для нашої сучасності, на жаль.
Читала з величезною насолодою і розтягувала, як тільки могла. Ця частина більш серйозна, місцями сумна і навіть трагічна, видно, що юні герої з першої книги подорослішали.