Читаючи цю книгу, я вкотре переконалася, наскільки автор не боїться показувати своїх персонажів такими, якими вони є – зі слабкостями, вадами й неприємними рисами. Хлопці-характерники тут геть не готові до справжніх стосунків, але створюють їх, зраджують, руйнують… І чесно кажучи, це викликає в мене бридке відчуття. Та водночас саме це й робить текст живим: Павло Дерев’янко не ідеалізує своїх героїв, а дає можливість побачити і світлі, і темні сторони кожного.
У цій частині особливо яскраво переплітаються релігія, політика та інтриги – й саме завдяки цьому сюжет набуває ще більшої динаміки. Кожен герой тут має власну історію та власні життєві повороти, кожен щось приховує, але всіх їх об’єднує одна справа, один більший сенс, ніж вони самі.
Фінал – особливо останні сто сторінок – змусив мене добряче підофігіти 😅. Події розгорнулися так неочікувано, що тепер мене буквально розриває від цікавості: що ж буде далі, як автор розв’яже всі ці вузли?
Це одна з тих історій, де автор не лише вибудовує світ, а й грається з нашими емоціями, змушуючи то захоплюватися героями, то відверто обурюватися їхніми вчинками. І саме за це я ціную «Літопис сірого ордену»: за чесність, багатошаровість і непередбачуваність.
Анонім
За останній час - одне з найкращих, що було мною прочитано! Цікава світобудова: така рідна і така інакша. Живі персонажі, ніхто не ідеальний, і саме тому такі живі. Цікаво, чим закінчиться для Ліни той ритуал? Соломія - справжня Жінка - вихователька, подруга та матір! А які тут містичні персонажі?! І які монстри у людській подобі?! P.S. Відчуваю, що дубовий гай ще зіграє свою роль у наступних книгах.
Анонім
Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Альтернативна історія України в ній подана настільки захопливо, що від першої сторінки поринаєш у світ містики, потойбіччя й давніх таємниць. Особливо вразила старовинна українська мова – багата, образна, з безліччю нових для мене слів. Вона створює особливу атмосферу й ніби переносить в іншу епоху.
Дуже сильно відчувається війна, боротьба за свободу й гідність. Паралелі з нашою теперішньою війною не можна оминути – вони додають книзі ще більшої глибини й актуальності.
“Аркан Вовків” – це не просто фантазія чи альтернативна історія, а справжня подорож у глибинні пласти української культури, пам’яті й духу. Буду читати продовження
Анонім
Котолог
