Патрік Сенекаль

"Моя мати, незважаючи ні на що, має рацію: єдиний лікар — час. Банальність, кліше, але правда."

Ця книга зовсім невеличка, всього 176 сторінок, але який же там саспенс, яка напруга, які події і повороти 😲 Один вечір, бо відірватись неможливо.
Автор дуже вправно грає на темі горору, фантастичної літератури і дитинства, о, як він розкішно обіграв тему дитячої жорстокості задля дослідження світу.. Майстерно, гірко, млосно і безперечно моторошно.

"Думаю, що психопати, маніяки, серійні вбивці — це дорослі, до яких повертається їхня дитяча цікавість. І тому, що вже немає батьків, які б їм завадили, вони продовжують свої забави звідти, де зупинилися... і йдуть далі".

Події в історії відбуваються в кількох місцинах та трасою між ними. Молодий чоловік Етьєн отримує роботу викладача і поринає у світ фантастичних творів (до цього він визнавав тільки високу полицю). Тут згадується пан Кінг, По, Стокер та інші майстри моторошного та надприродного. Хлопця кинула дівчина, він хапається за цю роботу з величезним ентузіазмом, хоч і має витрачати на дорогу багато часу нудною трасою, на якій зустріне "свого пасажира", хлопця, який пам'ятає його з дитинства і знає якусь таємницю.

Що ж пов'язує молодих людей? Чому Етьєн не пам'ятає Алекса? Які події сколихнули спогади та відкрили скриньку Пандори?

Всі ці питання ви будете задавати собі протягом читання, а тоді будете дуже здивовані у фіналі, гарантую 🤌

Для мене, людини, яка сама по собі досить ляклива, ця історія була реально заплутаною, моторошною і таки трохи бридкою, але вона точно заслуговує на прочитання 🔥
От прям брати і читати, бо якщо я щось ще про неї розповім, то вже будуть спойлери. Єдине, хто не любить змій, то там часто згадуються вужі, багато вужів.

Людський мозок - дивовижний і як би вчені не намагалися його досліджувати та більшість його таємниць ще й досі не відкриті.

Який ваш перший спогад? З якого віку ви себе пам'ятаєте? З 2-3 років? А от Етьєн Сеґен пам'ятає себе із восьми, коли прокинувся на лікарняному ліжку після аварії...

Нині він молодий викладач літератури, який нещодавно пережив розлучення, проте отримав цікаву пропозицію роботи у рідному місті. Єдиним недоліком є дорога, адже чоловік проживає в іншому місті. Та й хіба це недолік, якщо можна провітрити голову, послухати музику і відволіктися від думок про колишню? Одного разу він вирішує підвезти автостопера, який виявився другом із дитинства, того, про яке Етьєн нічого не пам'ятає...

Я не так багато читала психологічних трилерів, але цей тримав у напрузі до останнього. Особисто для мене було трохи забагато вбивств, крові та дитячої жорстокості, але хотілося якнайшвидше дізнатися фінал. Також у книзі є відсилки до інших літературних творів зі схожою тематикою, зокрема В. Ґолдінґа "Володар мух". (Майте на увазі, якщо чутливі до дитячого насильства!)

Книгу я буквально проковтнула і в мене додалось кілька фобій 😅 Читаючи останні сторінки, до мене подзвонила мама - від дзвінка я аж підстрибнула 🙈⠀
⠀
І мені захотілось прочитати "Уявного Друга" Стівена Чбоскі - пояснити свій порив не можу, але в голові закралось розуміння, що мені її треба.⠀
⠀
Маємо 176 сторінок моторошно і захопливого читання, нічого зайвого лише напружений сюжет та роздуми героя молодого викладача Етьєна.⠀
⠀
Можна сказати мені зразу прийшла думка стосовно його пасажира і компаньйона Алекса, але автор подає факти так правдоподібно, що мимоволі відчуваєш себе в голові Етьєна і переживаєш його емоції. От прямо ефект повної присутності в тілі героя.⠀
⠀
Зовсім трошки мені бракувало детальніших подробиць з дитинства нашого героя, саме пояснень чому саме так сталося і чим це обернулося в майбутньому… Хотілося більше інформації про восьмирічного Етьєта.⠀
⠀
Фінал маємо відкритий і я як читач задумалась а що ж далі ? Яка доля гг після всіх цих жахливих і подекуди нереальних подій? Яке покарання чекає на Етьєна? Що з ним не так з медичної точки зору?⠀
⠀
Тобто питань більш ніж відповідей)) бо історія обривається на самому цікавому) я би з радістю прочитала і 300 і 700 сторінок продовження 🙈⠀
⠀
Я обожнюю кримінальні романи, фільми, історії, розповіді на реал них подіях, тому я би точно не підбирала Пасажирів на безлюдних дорогах до себе в авто)) Я живу по принципу береженого Бог береже… ⠀