“Серафіта” - дуже незвична й атмосферна річ. Книга більше про духовність, символи й містичний настрій, ніж про сюжет, але саме це робить її особливою. Головна героїня (чи радше загадкова істота) тримає увагу постійно: вона одночасно ніжна, недосяжна й повна таємниць. Мені зайшло те, як Бальзак поєднує філософію, романтику й щось майже небесне. Це не легке читання, але дуже красиве - ідеально, якщо хочеться класики з глибшим сенсом.

Перевірена роками класика, яку варто знати освіченій людині, але не більше.

Це одна з тих книжок, після яких ловиш себе на думці: а чого я насправді хочу — і чи не коштує мені це надто дорого? Ідея магічного артефакту, що виконує всі бажання, але зменшує твоє життя з кожним разом — звучить як щось із сучасного фентезі, але Бальзак написав це ще в XIX столітті. І написав жорстко, розумно, з гірким присмаком реальності. Рафаель — головний герой — спершу викликає співчуття, потім злість, потім знову співчуття. Він — як дзеркало: відображає всі ті моменти, коли ми мріємо, але не діємо, коли відкладаємо життя на потім, поки воно з нас не вивітрюється. Текст непростий — багато роздумів, описів, монологів, але якщо дочитати до кінця, то щось усередині точно клацне. Це книжка не про пригоди, а про вибір. Про жадібність. І про невблаганність часу. І вона говорить просту, але дуже неприємну річ: усе має ціну. Не ідеальна, місцями перевантажена, але якщо читати серцем — чіпає.

Недаремно, роман Оноре де Бальзка, “Шагренова шкіра” і досі включена до шкільної програми. Роман визначний та фундаментальний. Історія доволі типова для часу, який описує автор - молодий чоловік програється у казино. В цей час, він отримує шанс всве виправити, але яка ціна буде цьому шансу? Як молодик використає його? Чимало питань, але так мало відповідей у головного героя книги. Роман справді піднімає фундаментальни питання, які дають поживу для роздумів. Герой роману намагається визначити для себе цінності та принципи, які він не готовий порушити. Але чи це так легко, коли обставини чинять тиск на тебе? Оноре де Бальзак - майстерний оповідач, він зберігає напругу в тексті не забуваючи про емоції героїв.

Оноре де Бальзак, відомий своїм епічним циклом "Людська комедія", у романі "Серафіта" звертається до тем, які виходять за межі реалістичного зображення суспільства. Опублікований у 1835 році, цей твір є одним з найзагадковіших і найфілософічніших у творчості Бальзака, досліджуючи питання духовності, андрогінності та пошуку абсолюту. Серафіта - ідеальна жінка, Вільфрід сприймає її як ідеального чоловіка. Через ці складні взаємини Бальзак досліджує теми любові, духовності та пошуку божественного. Бальзак використовує багатий і поетичний стиль, щоб передати містичну атмосферу роману. Його мова є символічною і насиченою, що створює відчуття, ніби читач занурюється у світ глибоких філософських роздумів і духовних пошуків. Важливу роль у тексті відіграє природа, яка символізує гармонію і духовне піднесення. Роман можна порівняти з твором "Сіддхартха" Германа Гессе. Обидва твори досліджують пошук абсолюту і духовного просвітлення, хоч і роблять це у різних культурних і філософських контекстах. Як і Серафіта, Сіддхартха прагне знайти істину, що виходить за межі матеріального світу, і досягти гармонії з божественним. Цікаві факти: 1. Філософські впливи - роман значною мірою натхненний творами шведського містика Еммануїла Сведенборга, який вплинув на багато аспектів філософії та духовності XIX століття. Вчення Сведенборга про дуальність людської природи та пошук божественного знайшли відображення у "Серафіті". 2. Андрогінність - однією з ключових тем роману є андрогінність, яка символізує гармонію чоловічих і жіночих начал. Бальзак використовує цей образ для того, щоб підкреслити ідею духовного просвітлення і єдності протилежностей. 3. Романтичний ідеалізм - "Серафіта" є чудовим прикладом романтичного ідеалізму, який прагне досягти божественного через мистецтво і літературу. Бальзак створює образ ідеальної істоти, яка втілює найвищі духовні ідеали. Якщо вам сподобалася "Серафіта", тоді рекомендую звернути увагу на наступні твори, які досліджують подібні теми духовності та пошуку абсолюту: "Сіддхартха" чи "Деміан" Германа Гессе, "Божественна комедія" Данте. "Серафіта" є глибоким і філософським романом, який досліджує складні питання духовності, андрогінності та пошуку абсолюту. Бальзак майстерно поєднує поетичний стиль з глибокими філософськими роздумами, створюючи твір, що змушує задуматися про вічні питання людського буття. Цей роман, як і твори Германа Гессе, пропонує читачеві зануритися у світ духовних пошуків і знайти нові грані власної ідентичності та розуміння світу. "Серафіта" залишається важливим і актуальним твором, який продовжує надихати читачів на пошук гармонії і духовного просвітлення.

Це один із тих романів, які залишають після себе незвичайний слід у душі. Це книга, яка не просто розповідає історію, а змушує відчути щось глибоко особисте. Читання цієї книги схоже на плавне занурення у глибини філософських роздумів і духовних пошуків. Бальзак тут виступає не тільки як автор, а скоріше як провідник у світ метафізики й містики. Він майстерно вплітає в сюжет свої роздуми про природу людини, про те, що стоїть за межами нашого звичного сприйняття. І це так сильно відчувається, що неможливо залишитися байдужим. Проте, що справді робить «Серафіту» особливою, — це відчуття спокою та світла, яке залишається після читання. Також гріє душу той факт, що автор присвятив цей роман Евеліні Ганській, яка саме стала для нього світлом, яке провело його й у засвіти, не полишаючи ні на мить❤️.