Надзвичайно мила, ніжна, захоплююча історія дівчини Варі. Варя любить куховарити і мріє працювати у відомому ресторані. Залишивши все позаду вирушає до Львова, де трішки прибрехавши влаштовується на роботу у дорогий ресторан. В цей самий час вона знаходить книгу рецептів Ольги-Марії Франко. Та й сама авторка книги допомагає дівчині підказками. Про що книга: - про мрії, які не мають залишатися мріями; - про суспільну думку, та як ми намагаємось її підтримати; - про українську кухню та її особливість; - про довгу дорогу до себе, чи варто змінюватись самій, а чи змінити світ навколо? Прочитала книгу на одному диханні: сміялась, плакала, співпереживала головній героїні. Любовна лінія додала історії романтичності і нового шарму. Книга доповнена рецептами та короткою історією життя Ольги-Марії Франко. Що є великим плюсом. Якщо ви давно не були (або ніколи не були) у м. Львів, або ж не любите готувати, або просто хочете чогось милого і доброго — прочитайте цю історію. Вона не залишить вас байдужими.

Чудова, легка книга із смаком української кухні. Мотивація і натхнення як гарнір.

Читаючи "Смак свободи", дійсно можна його відчути, цей смак... особливо, коли ти маєш якусь мету чи мрію, намагаєшся йти до неї, а звідусіль чуєш тільки про те, що в тебе нічого не вийде. Хотіла здійснити свою мрію і головна героїня Варвара – молода дівчина-кухар із села, яка працює у придорожньому кафе. Варі хотілося тішити відвідувачів високою кухнею, хоча б на вигляд, але нікому не догодивши, дівчину звільняють. Не втрачаючи надії, вона вирішує поїхати до Львова, де буде йти до своєї мети. Переїзд, пошук квартири, та роботи – все, про що Варвара може думати. Якщо з квартирою усе вирішилося, то з роботою було більше проблем, адже хто візьме на кухню молоду 22-річну дівчину без досвіду?? Тому Варя вдається до брехні у резюме. Ця дотепна і гонорова дівчина? долає усі перепони на своєму шляху, але їй не хватає підтримки. І тут, несподівано, вона знаходить на квартирі, яку орендує, книгу забутої легенди української кухні Ольги Франко. Ось тут стається найнеочікуваніше – пані Ольга сходить зі сторінок книжки і намагається допомогти Варварі, хоча дівчина ставиться до неї ворожо. На початку. Та потім стає зрозумілим, що пані Ольга хоче підтримати молоду амбітну Варю, адже колись мала такі самі прагнення і мрії – створювати щось нове, потрібне та універсальне, а також показати людям все різноманіття української кухні.????????? Ось так, крок за кроком, завдяки пані Ользі, Варя знайомиться з хорошими людьми, красивим сусідом та стає впевненішою. Коли дівчина розуміє, що хоче бути диригентом, а не учасником оркестру, вирішує (з допомогою пані Ольги, звісно) відкрити свій ресторан. Чи вдасться їй це зробити, попри недовіру оточуючих? Кого Варя зустріне на своєму шляху? І чи достатньо їй віри у себе, щоб перестати закопувати свій талант, а нарешті зробити те, до чого вона так довго йшла – стати диригентом на власній кухні? P.S. Виявляється, що дружина Петра Франка, сина Івана Франка, Ольга була авторкою першої української книги з рецептами здорового харчування.

Прочитала 140 сторінок і закинула. Головна героїня хоче отримати роботу в ресторані. Вона її отримує. І на тому все. Далі просто кулінарні рецепти йдуть. а ще героїня абсолютно неадекватно себе поводить) не раджу.

Дуже добра та дещо казкова історія, але однозначно рекомендована до прочитання, особливо в дощову осінню непогоду?? такі книги зігрівають)

«Смак свободи» — це книга, яка намагається дослідити теми особистої мудрості і самопізнання, проте, на жаль, в її виконанні є кілька суттєвих недоліків. По-перше, роман відзначається певною наївністю в підході до розкриття ідей. Автор ставить перед собою амбітні цілі, але їх реалізація не завжди виглядає переконливо. Деякі концепції сприймаються як поверхневі і не мають достатньої глибини, що залишає читацьке сприйняття на рівні загальних фраз без реального зворотного зв’язку. Що стосується персонажів, то їх проробка викликає побоювання. Герої виглядають плоскими і одномірними, з недостатньою глибиною, щоб викликати справжню емоційну прив’язку. Їх мотивації часто неясні, а дії здавалося б не виправданими, що ускладнює сприйняття сюжету. В результаті читач може відчувати, що персонажі не є живими, а лише інструментами для ілюстрування певних ідей. На додачу, сюжет роман виглядає передбачуваним, без особливих поворотів або несподіванок, що могло б зацікавити читача. Їхні фінали часто легко здогадатися, і це підриває загальну динаміку читання. Книга, безперечно, має свої моменти, але загальна структура і розвиток подій не здатні тримати увагу. В цілому, «Смак свободи» — це книга, яка, хоч і намагається подати важливі теми, але недостатньо глибоко їх досліджує, що робить її вразливою з точки зору літературного виконання. Це може бути цікаво для читачів, які цінують прості історії, але тим, хто шукає глибини і складності, ця книга, ймовірно, залишить відчуття незавершеності.

Мрійниця Варвара жадає слави у якості шеф-кухарка та поки вона працює в придорожньому кафе…та чи працює? Вже ні, її звільнено! Як кажуть - все в нашому житті стається для чогось, от і у Варі так?. Дівчина росте на очах у читача та дає зрозуміти, що нічого не зупинить дійсно бажаючу людину змінити своє життя. Це неймовірно добра історія про цілеспрямованість, можливості, трішки магії та кохання, яке часом ми ставимо на останнє місце у нашому списку пріоритетів. Мені сподобалось як авторка дуже добре описала процес і правила візуалізації, що допомагає отримати те, про що мрієш?. Книга мені на стільки сподобалась, що я прочитала її на одному диханні?. Ну а тепер мені негайно треба глянути фільм?

Трохи казкова, але мотивуюча книга не залишила мене байдужою. Спершу я думала, що це буде доволі банальна історія про дівчину Варю, яка мріє стати шеф-кухаркою та на противагу усім йде до своєї мрії. Але я не очікувала, що книга так палко розповідатиме про українську кухню. На жаль, ми як і Варя, часто применшуємо та знецінюємо усе українське? Цураємося власних традицій, вбачаємо у них щось надто просте, навіть - сільське. Тягнемося до чужого, щоб показати власну крутість. Проте, дарма. Трохи містично вплітається в сюжет персонаж Ольги Франко - такого я явно не очікувала. Але історія про нею саму і особливо - рецепти, чудово доповнили сюжет. Окрім традицій книга має ще й дуже мотивуючий характер. Адже дівчина докладає усіх зусиль та таки досягає поставленої цілі. На шляху її очікує не лише важка праця, а й зневіра оточуючих та близьких людей. Але дівчина не упускає рук, що найголовніше. Це не просто книга - вона написана на основі сценарію фільму "Смак свободи". І перечитавши уже не одну новелізацію українських фільмів, скажу чесно - ця найкраща. Мені не бракувало ні художніх засобів, ні емоцій. Щиро рекомендую.