Одрі Ніффенеггер

Це книжка, яка змогла викликати в мене відчуття, ніби я сама знаю і Генрі, і Клер. Я співчувала їм, я раділа за них, я любила разом із ними та сумувала. Книжка дуже душевна й з такою атмосферою, ніби здається, що ти найближчий друг головних героїв.
⠀
А вона про мандрівника в часі та його дружину. Клер знала свого чоловіка ще від самого дитинства. Вона постійно перебувала в стадії очікування - то на візити Генрі з майбутнього, то на те, щоб познайомитися з Генрі в своєму часі, а потім на Генрі з минулого. Яка ж важка була її доля. Вона кохала чоловіка, який постійно десь зникав і залишав її саму то на декілька хвилин, то на пару годин, а часом і на більший відрізок часу. Генрі було теж не просто. Він хотів спокійного життя, бути з коханою Клер, насолоджуватися простими моментами, але натомість йому довелося навчитися грабувати, зламувати замками та розповідати, чому він голий блукає у найбільш різноманітних місцях. Бути дружиною мандрівника в часі не просто, але й бути тим самим чоловіком, який мандрує в часі, теж не легко, адже доводиться на собі нести тягар знань, таємниць, які часом бувають страшними та неприємними.
⠀
Ця книжка складається із трьох великих розділів, які написані то від імені Генрі, то від імені Клер. Перед початком кожної розповіді зазначено час та вік героїв, адже дуже часто Генрі в 41 рік може спілкуватися із 6-річною Клер. Або Генрі 28-річний із Генрі 8-річним. Спочатку це плутає, але згодом пазли складаються і приходить розуміння, що й до чого. Поступово читач знайомитися із маленькою Клер, із малим та дорослим Генрі й складає їхню історію в ціле життя.
⠀
Історія ця може ранити серце.
⠀
Книжка не динамічна, вона написана в розміреному темпі, дарує атмосферу любові безмежної, позачасової, любові родинної, любові пристрасної. Вона показує бажання жити, бажання зупинити час, бажання не знати майбутнього.
⠀
Для мене ця історія була тепла, домашня, але й сумна.

Я колись давно бачила фільм за цією книгою і давно збиралася б її прочитати, але якось завжди страшнувато починати читання книги, фільм якої вже давно на полиці переглянутих.

Дивно, але я не розчарувалася. Книжка мені сподобалася! Читати було легко. Мені здалося, якби я не бачила фільм, я змогла б заплутатися в тимчасових переміщеннях і датах, але все було на своїх місцях, і, читаючи цю історію, перед очима в мене мелькали актори, що полюбилися:)

Історія кохання у цій книзі неймовірна! Клер була знайома зі своїм чоловіком все своє життя, він переміщався до неї в різні відрізки часу, у різному віці і вона впізнавала його, поступово дорослішаючи. Коли її справжнє нарешті досягло його, то він ще був зовсім юним і не знав її, бо не дожив ще до того часу, коли вперше до неї перемістився... УФ! Як виходить все заплутано на словах, але насправді - цікава задумка, прекрасні почуття, щире кохання.

Тут є все: рутина стосунків, пристрасть, сварки, розчарування, страх, оповідання йде легко та розмірено, не поспішаючи нікуди, не обриваючись крутими поворотами. У цьому полягає одна з принад цієї книги:)

Я б скоротила цю книжку вдвічі, а то і втричі. Багатьом читачам ця історія виявилась нудною і я їх розумію. Попри постійні переміщення в часі головного героя роману дійсно бракує динаміки.

Проте , щось тут мене зачепило і все одно тримало. Чи то така шалена і незвична історія кохання, чи трохи фінал неочікуваний. Місцями було дуже зворушливо, особливо зустрічі з донькою Клер і Генрі. І знаєте, я постійно уявляла кіно. Роман справді ніби створений для фільму.

Не впевнена, що ця історія сподобається всім, але своїх поціновувачів таки знайде.
Мої враження суб'єктивні, як завжди) Проте, книга особлива все одно.