Нора Робертс

Ми бачимо, що після битв приходить журба.🥺
Не завжди можна зібрати серце до купи, коли навколо — біль втрат❤️‍🩹.Іноді найбільший героїзм — не в мечі, а в тому, щоб прийняти наслідки, пережити горе, підтримати інших.

Брін уже не та, що прийшла до Талава розгубленою.
Перед нами — жінка, загартована вогнем.
Смілива, впевнена, тверда — коли це потрібно. І водночас — жива, вразлива, справжня.

Вона як фенікс. Що б не сталося — вона відродиться з попелу. 🔥

Після великої битви вона повертається до Долини — до свого дому.Пише книги, як і мріяла.
Наша героїня щодня — не просто живе, а гартується.Кожне тренування з Кіґаном — це не лише про меч, це про контроль, витримку і внутрішній вогонь, ми бачимо, що вони не просто союзники, а партнери в кожному сенсі.Їхній зв’язок стає глибшим, сильнішим, відвертим.Кожен урок з Мейр — це шліфування магії, що тече її жилами, як жива стихія.🌪


Поруч із нею — Марко, який пройшов свій окремий шлях трансформації. Спершу — звичайний хлопець з Бостона, трохи цинік, влучний на язик.
А тепер — воїн у чужому світі, який прийняв нову реальність, не зламавшись. Він не має магії, але має відвагу, вірність і силу серця, що не поступається жодному чарівнику. У Талаві він знаходить не тільки нових друзів — він знаходить любов,❣️ неочікувану, але справжню.
І вже не Брін оберігає його — тепер вони рівні, кожен зі своєю роллю у великій війні.
Поруч — люди, які стали родиною.

Та спокій — лиш ілюзія. Темрява не відступила повністю. Одрен готує останній удар. І Брін це відчуває.

Її сни — тривожні.
Її серце — сильне, але зранене.
Її вибір — остаточний.

І Брін — єдина, хто здатна йому протистояти.
Бо вона — та, що пройшла крізь усе. Та, що бачила смерть і все ж обрала життя.

А тепер — трохи щиро. Бо ми дійшли до кінця. І щось у цьому кінці… болить не так, як мало б.

Фінал трилогії «Спадщина драконового серця» обіцяв нам масштаб.
Обіцяв битву, що зітре пітьму.☄️
Обіцяв відплату — за все, що герої пережили.
Але…

Коли настав час останнього удару — здавалося, що сторінки самі хочуть втекти.Битва вийшла змазана, зіжмакана, ніби поспіхом вписана між іншими сценами. І те, що мало гриміти, — лише відлунювало.



Одран — тінь, що лякала кілька книг — розвіялася надто швидко.Його поразка — більше факт, ніж кульмінація.Немає того напруження, коли серце в горлі. Немає моменту, коли хочеш кричати «та бийся ж!».😤

І мир. Обіцяний. Очікуваний. Виборений.
Він мав бути солодким, гірким, повним світла після темряви.
А натомість — просто… є. Мов тиша після розмови, в якій не сказали головного.

Брін Шивон О'Кейлі — уже не та, що колись боялася власної тіні у школі Філадельфії. Але істинне становлення — це не лише магія в жилах ✨.
Це біль, зрада, вибір. Це — битва за себе.

У другій частині трилогії ми бачимо, що Талав — не просто чарівна місцина, а поле битви, де зустрінеться давнє зло та нова надія ⚔️.
Тут — непрохідні ліси🌲, де ходять нічні демони, тут — тренувальні поля, де Брін навчається володіти мечем і стихіями.

Поруч з нею — Кіґан, 🏇воїн і наставник, який бачить у ній силу, навіть коли вона сама ще у собі сумнівається. Поруч — Марко, її друг з людського світу, який несподівано знаходить у Талаві власну долю — й навіть кохання ❤️Поруч — нові союзники: воїни, феї, чаклунки.

Але поруч, ота бридка тьма: Одран посилює армію, вирощує зраду в серцях і готує удар.
Ця книга — не просто продовження, а глибше занурення в емоційну трансформацію головної героїні
Брін більше не тікає. Вона вчиться стояти. Але з кожним кроком — більша відповідальність. Їй доводиться відпускати, втрачати, сумніватися в людях, у коханні, в собі
І водночас — знаходити себе, крихту за крихтою, у битвах, у мові древніх, у магічному вогні, що розгорається всередині🔥

Нора Робертс
📚 "Спадщина драконового серця: Пробудження, Становлення, Вибір" 🐉
✨ "У кожному світі є своя магія."

💚 Дочитавши третю книгу "Спадщини драконового серця", хочу поділитися враженнями про всю трилогію загалом. Здебільшого мені попадалися відгуки, які характеризували це фентезі як повільне і переповнене описами природи. І частково це правда. У книзі багато уваги приділено взаємодії головної героїні з природою, від того моменту як вона попадає в Ірландію та згодом у паралельний світ Талав. Проте, насправді для мене це було перевагою, бо історія виявилася дуже класною і захопливою. А темп розвитку подій тут саме такий, щоб краще розкрити кожного персонажа, без відчуття хаотичності.
✨ Отож, в якийсь момент можна подумати що це надто спокійне фентезі, проте насправді епічності тут вистачає.
💚 Також мені сподобалося, що розвиток та пошуки внутрішньої сили головної героїні Брін відбувалися поступово, а не за одну мить після пробудження магічних здібностей.
✨ Щодо самої світобудови, то тут є все, що потрібно для пригоди у чарівному світі, серед усього:
•Жорстокий лиходій
•Мальовничі описи двох світів
•Різні народи — серед них фейрі, та відьми
•Ну звісно ж дракони
💚 Власне багато подій відбуваються саме у долині Талаву чи лісах, наприклад: Навчання Брін з Кіганом (персонаж такий, що діалоги їхньої взаємодії хотілося перечитувати), битва проти прибічників Одрена (того самого лиходія), польоти на драконах. Але це не все, природи тут ну дуже багато і це додає історії, як на мене, особливої чарівності. Ну і звісно, все не обмежується одним місцем, поступово ви зможете пізнати чарівний світ повністю і побувати у різних його частинах.
✨ Ну і трішки анотації від мене 🤭 Історія починається з того, що Брін Шивон, вчителька молодших класів, несподівано відкриває таємницю: батько, якого вона не бачила багато років, залишив їй у спадок чимало коштів, які мати приховувала роками. Звісно, це кардинально змінює життя головної героїні. А одним з перших рішень буде відправитися у подорож на батьківщину батька — до Ірландії. У подорож Брін вирушає з своїм найкращим другом Марко (їхня взаємодія для мене була такою милою, та сповнена справжньої дружби).
Тож, опинившись в Ірландії, згодом Брін проходить через магічне дерево-портал і потрапляє в інший світ — Талав, наділений чарівними створіннями та магією. Тут вона віднайде близьких для себе людей. І звісно ж, їй доведеться боротися проти зла, зробити важливий вибір та врешті відзнайти себе справжню.

І звісно, я дуже рекомендую цю атмосферу, сповнену тепла і магії історію всім, хто любить фентезі 🧚‍♀️🐉✨

✨ "І там, у краї із зеленими пагорбами, високими горами, неозорими лісами й глибокими морями, проквітли чари, і під головуванням ватажка, який вибирав і був обраний, тримався мир."
✨ "У світах серед безліч світів деякі виголошують про мир, уже вдаряючи у барабани війни."
✨ "Коли в тебе вірять, то стаєш здатна на все."

Ніжно люблю цю трилогію.

У неї вайб кінця 00-х початку 10-х, коли серії про фейрі і ходіння між світами, були окремою маленькою нішею для поціновувачів, і книги не були перевантажені сценами сексу чи насильства.

Таке собі cosy reading, коли ти знаєш, що автор не буде пропускати тебе через емоційні американські гірки з жахливими кліфгенгерами наприкінці кожної книги, щоб пересвідчитися, що ти точно купиш наступну частину, а просто дає затишну, добру історію.

Це завершення трилогії не стало моїм улюбленим, хоча книга все одно сподобалась. Фінальна битва з Одреном вийшла трохи поспішною, а епілог міг би бути ширшим. Особливо сподобалися другорядні персонажі. Кіґан здався емоційно віддаленим, але загалом історія залишила приємне враження.

Нора Робертс написала більше книжок, ніж я маю у домашній бібліотеці. І нарешті одна з її робіт вийшла українською. Я не могла пройти повз, ще й анотація цікава, тож взялася читати. І... я приємно здивована!
А тепер більше про сюжет та мої враження!

📖
Головна героїня — Брін, 26-річна вчителька у Філадельфії. Її життя — це буквально виживання через ненависну роботу, купу боргів за навчання та зверхню матір, що убиває самооцінку дівчини.
Одного дня, прибираючи в помешканні матері, Брін знаходить банківський рахунок на своє ім’я, який колись відкрив тато. Виявляється, протягом багатьох років він надсилав їй кошти з Ірландії. Тож дівчина відправляється на його пошуки, а натомість відкриває для себе магічний світ, де існують феї, дракони, ельфи та фейрі. А далі дівчина робить найбільше відкриття — дізнається, ким є насправді, що трапилося з їх батьком, хто її бабуся та дідусь. Тепер перед Брін стоїть найважчий вибір — прийняти своє істинне "я" чи залишитися у світі людей!

📖
Якщо ви подумали, що в цій книзі на вас чекає обрана, то не помилилися. Але зазначу, що характер, розвиток Брін, як головної героїні, розкриті відмінно. Усі її міркування, вчинки та плани були абсолютно логічними.
Звісно, не обійшлося без "від ненависті до кохання" з гарячим тишехом Кіґаном, що літає на драконі і відповідає за безпеку Талаву. Але тут не було сто сторінок "о боже, який він привабливий". Це абсолютно дорослі стосунки, хоч мені й дещо не вистачило підгрунтя для них.

Створений авторкою світ мені сподобався, бо він деталізований. Такі книги про фейрі я люблю читати. Сподобалося розкриття дружби, родинних взаємин, кохання, вірності та обов'язку. У книзі навіть є сцени 🔞, чого я не очікувала🤭
Пролог заінтригував, а ось перші 200 ст були відносно важкими, бо не вистачало динаміки, адже на початку я знайомилася з персонажами. А от вже потім не могла відірватися. Знаю, вам теж сподобається 😌

У березні цього року я прочитала першу для себе книгу Нори Робертс, що якраз була першою саме в трилогії "Спадщина драконового серця". Ще тоді я була приємно здивована, хоч і не мала високих очікувань.
А тепер поділюся враженнями від продовження.
📖
"Становлення" - не має синдрому другої книги, як то часто буває в трилогіях. Навіть більше, події тут набрали обертів. І якщо перших сторінок 80 оповідь велася плавно, то потім я просто проковтнула книгу.
Тож, що у нас по сюжету.
Головна героїня Брін перетворилася із вчительки в незвичайну ученицю. Тепер знайомий для неї світ розширився, адже, як виявилося, магія існує. Вчителем Брін став Кіґан — тишех Талава (ватажок того самого магічного світу). Це ми знаємо ще з першої книги. Головний поганець — Одрен, дідусь Брін, нікуди не подівся. Здолання його — задача з зірочкою, тому точно не на одну книгу😅

У загальному напрямок сюжету зрозумілий. Так, тут є обрана, привабливий головний герой теж присутній, як і могутній поганець. Але! Під час прочитання я двічі дивувалася, коли доходило до моменту, де автор міг розгорнути драму (майже на рівному місці), але цього не відбувалося. А знаєте чому? Бо головні герої розмовляли, обговорювали проблеми!
Мені сподобалося, як авторка розкривала романтичні лінії, питання гомосексуалізму, дружби, сімейних цінностей. Ця трилогія максимально комфортна для дорослого читача, бо вчинки та мотиви персонажів не викликають питань. Усі герої розуміють свій обов'язок та відповідальність. Я навіть ловила себе на думці, що все якось аж дуже добре😅

Не буду стверджувати, що сюжет унікальний, бо ж книга повниться кліше. Але їх реалізація збиває з пантелику своєю логічністю. Мабуть, я читала забагато книг, де герої були занадто імпульсивними. І, мабуть, я вже застара для емоційних гойдалок і віддаю перевагу дорослим розмовам😅 Але не думайте, серце у вас потьохкає не раз під час читання, там вистачає моментів для хвилювання. А от закочування очей можете не боятися.
Тож, читаки, упевнено рекомендую👌

я б назвала це комфортним фентезі. ну майже. бо тут тепла дружба, така неймовірна ірландія, і половину книги відчуття літа у бабусі на дачі, коли вона вчить готувати смаколики, а її кіт-охоронець ходить туди-сюди і періодично пече лимонні кексики. але є і більш жорстока сторона, де темний бог будує плани і жадає загарбати собі всі світи, де вбивають безневинних і забирають батьків у дітей.

але все починається з доволі нікчемної дівчини, яка ненавидить роботу, себе, кредити, обожнює свого ліпшого друга (я його теж обожнюю...), їх клуб і одного дня має шанс змінити все. і на щастя цим шансом користується, кидає все, б'є тату (іконік момент), бере друга у валізу і летить в ірландію. починається одна з улюблених частин книги: природа ірландії, неймовірні краєвиди, паби, усміхнені люди і пошуки власного минулого. нудна реальність і таємничий магічний світ, а посередині головна героїня, яка має обрати щось одне. за завісою реальності купа цікавого, дуже гарного, дуже моторошного моментами.

в розповідь було доволі складно втягнутись, адже вона доволі некваплива, персонажка потроху досліджує себе нову, відкриває улюблену справу - письменництво - вчиться магії і приймає спадок батька. тут дуже різноманітні персонажі, і вони тільки починають розкриватися ближче до кінця. мені дуже сподобалось різноманіття рас, і конфлікт який зароджується, неймовірна дружба, такі гарні і поетичні описи буквально всього навколо. а ще дракони. о таак, тут вони є, поки що їх не багато, але один з головних героїв - вершник, і думаю в наступних частинах їх буде більше.

словом: комфорт. в кінці я була в шоці від вчинку одного з персонажів. моя улюблена булочка марко вкотре довів, що він найкращий чоловік усієї книги.

Брін ненавидить свою роботу в школі. Вона зацькована своєю мамою, яка навʼязливо запевняє - виділятися неможна. Вогняне волосся треба зафарбовувати. Треба мати тиху непримітну роботу і просто жити тихеньке, непомітне життя.

Але трапляється так, що Брін дізнається про великий спадок і вирушає на пошуки свого коріння в Ірландію🍀

Атмосфера, ці зелені місця та затишок Ірландії прописані просто неймовірно. Мотивація героїні мені відгукнулася всім серцем. Момент коли ти йдеш у невідоме, момент, коли твоє життя розділяється на до та після❤️ Це дуже глибока книга, яка в прямому сенсі може тебе підштовхнути не боятися. Рухатися тільки вперед✨

Місце, в яке потрапляє Брін, її пробудження, її справжня фейська сутність - відчувалося, ніби разом з нею пробуджуюся і я💞

✅Змити фарбу.
✅Вийти в світ.
✅Завести собаку.
✅Не боятися.
✅Просто робити те, що просить серце.

Для мене мінусом стала велика кількість діалогів. Їх було ну занадто багато і в них багато води.

В цілому, це було дуууже цікаво❤️ Сподіваюся, у другій частині буде розкрита любовна лінія 💕

У цієї книги були всі шанси залишити після себе позитивні емоції, але не так сталося як гадалося.

Починалася історія дуже натхненно. Брін Келлі вчителька, яка не задоволена своїм життям: робота не приносить задоволення, мати вважає невдахою, стосунків нема і тільки друзі тримають її життя. Але все змінюється одним вітряним днем...
Брін їде до Ірландії і це моя найулюбленіша частина цієї історії. Авторка майстерно пише про містечка, села та пейзажі, мені здавалося що я подорожую разом з героями . А ще мені дуже відгукнулися пошуки героїні свого місця в житті і якби все скінчилося на цьому пошуку, то я була б задоволена книгою на всі 100%.
Але ж це фентезі, тож Брін полізла на загадкове дерево і впала у Талав - світ фейрі, фей, тролів та драконів, який знаходиться на порозі війни з Богом, бо йому потрібна наша героїня.

Ох, гарний опис реального світу не підготував мене до того що фентезійний буде настільки плаский, клішований та зіжмаканий. Авторка хотіла в нього вмістити дуже багато деталей притаманних фентезійним світам, вона хапалася за різні магічні теми, але врешті решт нічого не довела до якоїсь логічної крапки. Історія просто обірвалася і все, треба читати далі, але у мене нема такого бажання. Попри всі оці фентезійні події Брін знайшла своє призначення і мені цього вистачить. А що буде далі з Талавом мене на жаль не зацікавило.

Чи варто читати цю книгу? Так, заради Ірландії, але в якості фентезі для мене це дуже слабка історія.