Я ніколи не любила читати?. У школі — ні. У юності — теж. Книги здавалося — це щось нудне, нав’язане, далеке. Але знаєш, у чому секрет? Я просто тоді ще не зустріла свою історію. Бо як тільки відкрила першу книгу того самого жанру — фентезі, магія, інший світ — все навколо зникло. Я читала до світанку ?. Я жила з героями. Я переживала з ними кожну емоцію. І вперше — мені було боляче від того, що історія закінчилася ?. Зараз я зачитуюсь до безпам’ятства ?✨. Я шукаю нові історії, відкриваю нових авторів, але найбільше люблю — великі серії. Бо в серіях історія живе довше. Ти встигаєш не лише дізнатись, а полюбити кожного героя ?. Спостерігати, як росте персонаж. Як змінюються стосунки. Це не просто читання. Це — життя в іншому вимірі ?. І зараз, коли хтось каже «я не люблю читати», мені хочеться відповісти: [«Ти просто ще не знайшов свою історію. Вона чекає на тебе десь — між обкладинками.» ?]