"Я ніколи більше не спатиму із жінкою. Я це не вигадав, не побачив у кіно. Це данність. Я таким, мабуть, народився" У мене ця книга асоціюється із самотністю та самопізнанням. Коли ти ще юний, тільки починаєш пізнавати світ та доторкатись до тієї ідентичності, яку б хотів бачити у собі. Намагаєшся підпадати під якісь стандарти, але знайшовши нарешті себе та своїх людей почуваєш ту свободу та віднаходиш крила В той же момент тут багато суму. Але якщо повернутись у мої 16-18, то я була десь такою як і Антон. Хотіла від людей віддачі, прив'язвувалась до того, кого не слід і страждала, інколи від самої себе. Деякі моменти поведінки хлопця я засуджую, бо не приймаю таких дій по ставленню до партнера Історія настільки справжня та відверта, що складається враження наче у тебе відверта розмова з кращим другом. Він оголює себе шар за шаром і нарешті говорить про ті емоції та страхи, які весь час замовчував. Давай друже, я слухаю "Нікчеми завжди шукають виправдовувань власної нікчемності" "Трансформація, яка відбувається з однією людиною в сім'ї, впливає на кожного з вас, і кожен втрачає свою зону комфорту, хоч і не за власним бажанням. І саме через це їхній дискомфорт посилюється"

Це історія про пошук себе — болісний та суперечливий. У книзі порушується багато важливих тем: самоідентифікація, камінгаут, прийняття себе, реакція суспільства, дорослішання та формування особистості. Попри те, що загалом роман мені сподобався, у ньому відчувається чимало недопрацьованого — і, ймовірно, саме через це книга отримала так багато суперечливих відгуків. Найбільше впадають у вічі різкі переходи між подіями. Іноді сюжет стрибає настільки раптово, що доводиться витратити кілька сторінок, щоб зрозуміти, що саме почало відбуватися і як ми опинилися в новій ситуації. Герої книги також залишили двоїсте враження. Вони цікаві, але водночас пласкі — наче двовимірна проєкція. Ми бачимо їх переважно в межах конкретних сцен і взаємодій, але рідко отримуємо достатньо деталей, щоб уявити повноцінний портрет. А інколи авторка взагалі переводить їх у максимально шаблонні реакції. Але це трапляється не часто. У багатьох відгуках також можна зустріти критику поведінки головного героя — Антона. Читачі часто називають його реакції дивними або нелогічними. Проте з цим я не погоджуюся. Протягом історії Антону 18–19 років. І якщо тримати це в голові, більшість його рішень і реакцій виглядають цілком закономірними. Це той вік, коли поведінку часто диктують емоції, гормони, максималізм і відчайдушний пошук власного місця у світі. Іноді навіть хочеться сказати: «Просто згадайте свої 18». Саме тому багато вчинків Антона цілком природні для людини, якій здається, що вона знає все на світі, але насправді лише починає розуміти себе. Загалом складається враження, що книзі просто не вистачило сильного бета-рідера або редактора. У романі є і сюжет, і цікаві теми, і емоційний потенціал. Але все це іноді виглядає так, ніби нитки тканини почали розпускатися і їм бракує того, хто акуратно зв’яже ці кінці між собою. І все ж, якщо говорити мовою фактів — я прочитала цю книгу за кілька годин, практично не відриваючись. Попри всі недосконалості, через які іноді буквально «спотикаєшся» під час читання, історія захоплює. Її хочеться прожити разом із головним героєм — пройти з ним через сумніви, страхи, та перші кроки до прийняття себе. У цій історії є щирість і емоційна правда, які змушують дочитати до кінця. Не ідеально, але точно варто прочитати — особливо тим, кому цікава сучасна українська ЛГБТ-література. Це справді хороша книга.

Після цієї книги мені було складно одразу зібрати думки до купи, адже ця історія викликала в мене дуже багато різних емоцій. Головного героя складно назвати позитивним персонажем. У когось він може викликати роздратування чи навіть обурення. Хтось, можливо, навпаки спробує його зрозуміти, пожаліти або знайде в ньому щось близьке до себе. Але одне можна сказати точно: цей персонаж не залишає байдужим?‍↔️ Разом із ним ми проходимо шлях самопізнання, пошуку свого місця в суспільстві та боротьби з депресією. Це непроста історія дорослішання…чесна, місцями болюча і дуже жива. Окрім цього, книга наповнена атмосферою київського студентського життя, дуже легко читається та залишає після себе відчуття, коли хочеться ще трохи подумати над цією історією.

Це не ромком, як можна очікувати виходячи з обкладинки. Історія про підлітка-гея, що намагається прийняти себе, читається легко, але не сильно захопливо написано. Думаю, нормально буде для підлітків, але для мене занадто просто та подекуди наївно. Авторка зловживає доволі дивними метафорами.

Книга справила на мене дуже позитивне враження. Авторка змогла створити атмосферну історію, яка захоплює з перших сторінок і тримає до самого кінця. Сюжет написаний легкою мовою, читати було приємно, а персонажі викликають щире співпереживання. Особливо мене зачепила лінія Антона. Його внутрішні переживання, страх зізнатися батькам у своїх почуттях, постійні сумніви та пошук власного місця в стосунках виглядали дуже реалістично. Він робив помилки, інколи діяв імпульсивно, стикався з труднощами й непорозуміннями, але все це робило його живим і справжнім. Окремо хочу відзначити, що в книзі немає надмірно детально прописаних сцен 18+. Для мене це великий плюс, адже подібні моменти часто виглядають зайвими й відволікають від основної лінії. Тут же акцент зроблений на емоціях, стосунках і внутрішніх переживаннях героїв. Це дозволяє зосередитися на самому почутті кохання, а не на його фізичній стороні. Завдяки цьому книга залишається дуже щирою, ніжною й емоційною. Вона більше про кохання душі, ніж про тілесність. І, як на мене, саме в цьому її сила.

Прочитала книгу і на жаль тягне лише на 3/10. Мені не сподобалося. Перш ніж я поясню, хочу зазначити, що це лиш моя думка, комусь можливо таке і зайде. Що стиль написання, що сюжет максимально нудні. Єдине що сподобалося і за що поставила три зірки це за ілюстрацію книги, адже вона неймовірна, та можливо за охоплений сюжет, бо мало книг можна знайти за жанром ЛГБТК українською. Але ж сюжет... Нічого в ньому не захопило, головний герой... просто телепень, чесно, викликав багато негативних емоцій та роздратування особливо. Якщо хтось тут полюбляє рутину і буденність, ця книга для вас, абсолютно буденна та звичайна. Сюжет та історія абсолютно незрозумілі, герой мало того, що не зрозумів себе, його поведінка не відповідає його віку. На жаль, це все, про цю книгу не маю й більше слів аби щось сказати.

Не можу не поставити таку оцінку, бо це дуже якісна книга. Майстерно та легко написано, українська авторка, український сеттинг, ЛГБТ тематика?? Я прочитала дуже швидко, менше ніж за день, жодного разу не відволікалась від читання думками — оповідь постійно тримала увагу. Читається легко, але сюжет не легкий зовсім. Мій дуже близький друг — ґей. І я багато років слухаю усі його драми, знаю, про весь його шлях — прийняття себе, закоханості, стосунки — там усе це овердраматично та пафосно. Антон — це буквально один в один мій друг? І у нього є такий самий гештальтний "Денис", який періодично з'являється та каламутить усе. Тому для мене у сюжеті немає нічого дивного, якихось дір чи недоліків. От просто не можу знайти, до чого причепитись) Єдине, хочеться звернутися до видавництв, коли вони припинять робити оці мультяшні ромкомівські обкладинки на книги, які не є ромкомами??

Напевно багато про неї не скажу. Купувала її як любовний квірний роман, але не все так просто. Ця книга більше про самопізнання і прийняття себе. В ній доволі цікаве, як на мене, написання, вона мені була схожа на щоденник. Кожен попередній розділ дуже уривчасто закінчувався і відразу починався новий, з нових подій. Це доволі цікаво, але в деяких місцях не вистачало через це інформації. Антон, головний герой, про якого ми читаємо цілу книгу, в деяких моментах дуже сильно підбішував, його вчинки, його слова, його образи, вони були доволі дивними місцями і не зрозумілими. Думаєш, що якщо б він їх не зробив чи не сказав, то все в принципі було б чудово. Наче і шкода його було, але в більшості він сам створював якісь ситуації через які страждав. Кінцівка для мене була максимально дивна. Тільки наче в Антона з партнером почало все складатись, як зʼявився привіт з минулого і все пішло шкереберть і на цьому закінчилось. З ким він залишився і що до чого так і не стало до кінця ясно. Мені не вистачає ще хоча б одної глави. Не зважаючи на це все книга мені сподобалась. Вона дуже легка в прочитані і доволі цікава. Хотілось чим скоріше дізнатись як все закінчиться