Ця книга, я переконана, задумувалася автором як мила та зворушлива. І я чудово бачу, які засоби для цього були використані, а акценти розставлені. Але зі мною магія не сталася. І це не провина автора, це все через нашу жорстоку дійсність. Хоча, поміркувати точно є про що Про що? Про усвідомлення себе та свого впливу на інших людей. Про прийняття дійсності, про те, що життя не буває марним. "Якби він знав про свою неминучу смерть, то подався би деінде. Натомість він зробив те, що й усі ми робимо. Пірнув у монотонну рутину, так наче все життя в нього ще попереду." І так, Едді про свою смерть не знав. А нас повідомили про неї відразу, то ж ми її очікували і думали, кого ж він зустріне на небесах? Хто такий Едді? Чоловік, що багато років щоліта працював ремонтником у парку розваг на пірсі Мужчина, що і досі кохав свою померлу дружину. А тепер хотів би знову возз'єднатися з нею. Але усе не так просто То ж кого він зустрів? А зустрів він людей, з якими контактував як близько, так і опосередковано. Людей, у чиєї смерті він був винен. Людей, що образили його. Душі, які його пробачили. А тепер сам Едді має пробачити і іншим, і собі. Добре, коли є кому пояснити, що ж то відбулося насправді, які першопричини того, що вже не можна змінити. Але своє ставлення до подій Едді змінити мусить. Для чого? Щоб віднайти спокій. І щоб стати одним з п'яти, який потім теж зустріне когось на небесах.

Вівторки з Моррі — ця книга для мене 1000/10. Це дійсно щемка історія. І цю книгу буду рекомендувати кожному. Вона дає можливість переглянути своє життя (бо в мене є дещо, що пов’язано з героєм) Тим більше в нас час це допомагає переоцінити значення життя і смерті. Бо коли навчишся жити, то навчишся і помирати. Любіть одне одного або помріть

Ця історія заснована на реальних подіях, розповідає про Моррі Шварца (професора соціології) і його відносини зі своїм студентом Мітчем... не знаю, що ще можна про цю книгу написати...? Тут зібрана така собі хроніка уроків про життя, отриманих від вчителя, який помирає від бічного аміотрофічного склерозу, їх зустрічі відбуваються щовівторка (кожен вівторок це нова тема для розмови)? Для мене ця книга була доволі посередня, тут не було гарного тексту чи якихось нових (унікальних) думок, загалом тут написано про ті речі про, які ми кожен час від часу думаємо, хоча чесно деякі їх розмови для мене були дивними... також я не дуже повірила в їх дружні відносини, сама історія написана доволі сухо, вона не зачепила в мене ні однієї емоції ?

Прекрасна, щемка, тепла і легка в читанні книга. Ніби сама проживала ці вівторки з Моррі.

Якщо ти завжди будеш боротися проти старіння, ти завжди будеш нещасним, бо воно все одно прийде. Цитата з книги.

Я обожнюю читати маленькі книги з великим сенсом, ця книга саме така. Я прочитала її за 2 години і цей час пройшов максимально наповнений сенсом, думками та мурахами від написаного. Як часто люди живуть своє життя і навіть не задумуються як багато нас пов'язує одне з одним. Як наші вчинки впливають на незнайомих нам людей. Тут майже кожна фраза на подумати. А написано настільки легко, що наче усе це відбувається саме з тобою, а не уявна історія в книзі. Едді прекрасний персонаж. Він звичайна людина, яка просто жила своє життя. Не зробив нічого видатного, не мандрував і не радував себе. Просто жив, працював, їв і закривав рахунки. Як же сумно, що більшість людей так і живуть! Але особливо мені в його житті запала історія кохання. Така любов буває раз на все життя? Зустріти свою споріднену душу дуже важливо і трапляється доволі рідко, але кохати один одного до останнього подиху, а потім жити без своєї половинки це найгірший кошмар подружнього життя. Так хочеться, щоб усі пари старіли і покидали цей світ тільки разом. Мені сподобався опис небес і концепт 5 людей, з якими тобі треба поспілкуватись, щоб відійти. Це цікаво і мені хотілось би щоб воно саме так і було. Дізнатись для кого яку роль я зіграла було б важливо, щоб рухатись далі у небесному житті. Історія життя Едді мені сподобалась. Хоча може це не те слово, тому що життя було доволі трагічне і сумне, але те як воно було описано і його відношення до цього не залишили мене байдужою. Книга точно варта уваги, багато життєвих істин.

Зазвичаю історії розпочинаються з народження дитини та розповідають про її життєвий шлях. Але не в цьому випадку. Історія Едді починається зі смерті. Його смерті. В останній момент на землі чоловік намагається врятувати маленьку дівчинку від гибелі, але чи вдалося йому це - дізнається він не так скоро. Попереду, на небесах на нього чекаю п'ятеро постатей які вплинули на його людське життя, його вчинки та вибір. Хтось був добре знайомим, інші - на перший погляд, взагалі не мали до нього відношення. Але як виявляється, - "кожен із нас впливає на іншого, а той інший - на наступного, тож наш світ повниться історіями, які насправді лише одна-єдина історія" Це книга-медитація, яку можна розібрати на цитати. Читала її відповідно до настрою, бо це не та книга, де захоплюючий сюжет не дає відірватися від тексту, чи забуваєш про все на світі. З її читанням навпаки в голові роїлися тисячі думок.

Едді - простий ремонтник в парку розваг. Ми майже нічого про нього не знаємо. А ще Едді загинув внаслідок нещасного випадку прямо на початку книги. То що ж буде далі? А далі, поступово, ми дізнаємось наскільки непередбачуване життя, як пов'язані долі навіть незнайомих людей і що, власне, нас чекає там, після смерті. Історія розвивається неспішно, поступово, але з кожним розділом стає все цікавіше. Головний герой постає перед нами зовсім під іншим кутом, розкривається багато деталей і сімейних таємниць. Книга цікава, в ній немає води і нудних розповідей про сенс життя. Чітко і структуровано, є над чим подумати.