
Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях

Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях


Мія Шерідан — авторка бестселерів The New York Times, USA Today та Wall Street Journal. Мія Шерідан відома своїми зворушливими історіями про справжнє кохання. Мешкає в Цинциннаті, штат Огайо, разом із чоловіком.
Всі її романи — це окремі завершені історії без перетину сюжетних ліній чи персонажів. Є лише два винятки: Finding Eden — продовження та завершення роману Becoming Calder (разом ці дві книги утворюють єдину історію), а Leo’s Chance — це версія Leo, розказана з погляду головного героя.


Дуже ніжна й емоційна історія. Про тишу, біль і любов, яка лікує без гучних слів. Читається легко, але чіпляє глибоко — після книги залишається тепле, трохи сумне відчуття. Саме з тих романів, які запам’ятовуються

Мені дуже сподобалася ця історія. Вона пристрасна, ніжна... Коли двоє зранених людей знайшли одне одного🥰

Пробачте всі фанати за цей відгук.🙏🙏🙏 Але - нащо я це читала? Бал чисто з поваги до видавництва та книгарні. Бо книга дійсно дуже красива ззовні❤️

Читала її в минулому житті, англійською. Дуже сподобалась. Тут є і таємниця, і драма. Все, що треба, щоб зацікавити жіноче серденько

9/10 Книжка захопила з самого початку, такий приємний вайб! Атмосфера класна, можливо мені десь не вистачило розкриття персонажів, можливо ще чогось. Постільні сцени не сподобались чомусь, а ще, як на мене, їх забагато і цьому занадто багато уваги приділяється, коли мені цікаво інше. Але в цілому, книга класна. Арчер таке сонечко ? P.S. Мія Шерідан — безжальна жінка. «Деякі» моменти просто вибили ґрунт з-під ніг. Читала і думала: «НАВІЩО так жорстко з нами?!» ?

Ця книга неймовірна!! В ній є усе, цікавий сюжет з неочікуваними моментами, ніжність, пристрасть, біль, зцілення і щире кохання) дуже заздрю тим, хто ще не прочитав її і дуже раджу це зробити)

Я щиро люблю такі історії — світлі, теплі, про добро і любов, яких у повсякденному житті так часто бракує. Випадково натрапивши на цю книгу, я й гадки не мала, що вона перевершить усі мої очікування. Це той рідкісний випадок, коли не хочеш перегорнути останню сторінку не через втому чи байдужість, а тому що надто важко відпустити героїв. Попри те, що мені ніколи не доводилося особисто стикатися з людьми, які не можуть говорити, після прочитання я відчула щире бажання вивчити мову жестів. Бо ця історія — не лише про романтику, хоч вона й присутня, а перш за все про силу духу, про пошук світла навіть у найтемніші моменти життя. Про те, що завжди можна знайти причину рухатися далі — чи то в іншій людині, чи в обставинах, які змінюють нас. Можливо, це прозвучить банально, але якщо вам здається, що ви опинилися на дні й виходу немає, я дуже раджу дати шанс цій книзі. Вона не тому важлива, що у героїв ситуація гірша, ніж у вас, а тому що дарує відчуття тієї самої невидимої підтримки, яка так потрібна кожному з нас.

Прочитала на одному диханні. Це зворушлива і трохи болюча історія кохання, яка поєднує романтику, драму та секрети минулого. Особливо сподобалась передісторія Арчера та добре прописані негативні персонажі — Тревіс і Вікторія Гейл. Але мушу зізнатись, іноді хотілося просто посадити Арчера і Брі за стіл і сказати: «Люди, поговоріть нарешті!» ? Оце їхнє приховування почуттів місцями здавалося трохи дитячим. І ще — важко повірити, що хлопець, який майже все життя провів у ізоляції, так швидко вливається в соціум і знає стільки… ну, про все, зокрема й інтимні штучки ? Та попри ці дрібниці — книга залишає теплий слід і точно варта уваги. Вона про довіру, страхи та те, що навіть пошкоджені серця можуть звучати в унісон. Якщо ви любите романи, після яких хочеться видихнути й на хвилину просто помовчати, — ця книга для вас ?