9/10 Книжка захопила з самого початку, такий приємний вайб! Атмосфера класна, можливо мені десь не вистачило розкриття персонажів, можливо ще чогось. Постільні сцени не сподобались чомусь, а ще, як на мене, їх забагато і цьому занадто багато уваги приділяється, коли мені цікаво інше. Але в цілому, книга класна. Арчер таке сонечко 🥰 P.S. Мія Шерідан — безжальна жінка. «Деякі» моменти просто вибили ґрунт з-під ніг. Читала і думала: «НАВІЩО так жорстко з нами?!» 😭

Ця книга неймовірна!! В ній є усе, цікавий сюжет з неочікуваними моментами, ніжність, пристрасть, біль, зцілення і щире кохання) дуже заздрю тим, хто ще не прочитав її і дуже раджу це зробити)

Я щиро люблю такі історії — світлі, теплі, про добро і любов, яких у повсякденному житті так часто бракує. Випадково натрапивши на цю книгу, я й гадки не мала, що вона перевершить усі мої очікування. Це той рідкісний випадок, коли не хочеш перегорнути останню сторінку не через втому чи байдужість, а тому що надто важко відпустити героїв. Попри те, що мені ніколи не доводилося особисто стикатися з людьми, які не можуть говорити, після прочитання я відчула щире бажання вивчити мову жестів. Бо ця історія — не лише про романтику, хоч вона й присутня, а перш за все про силу духу, про пошук світла навіть у найтемніші моменти життя. Про те, що завжди можна знайти причину рухатися далі — чи то в іншій людині, чи в обставинах, які змінюють нас. Можливо, це прозвучить банально, але якщо вам здається, що ви опинилися на дні й виходу немає, я дуже раджу дати шанс цій книзі. Вона не тому важлива, що у героїв ситуація гірша, ніж у вас, а тому що дарує відчуття тієї самої невидимої підтримки, яка так потрібна кожному з нас.

Прочитала на одному диханні. Це зворушлива і трохи болюча історія кохання, яка поєднує романтику, драму та секрети минулого. Особливо сподобалась передісторія Арчера та добре прописані негативні персонажі — Тревіс і Вікторія Гейл. Але мушу зізнатись, іноді хотілося просто посадити Арчера і Брі за стіл і сказати: «Люди, поговоріть нарешті!» 🙈 Оце їхнє приховування почуттів місцями здавалося трохи дитячим. І ще — важко повірити, що хлопець, який майже все життя провів у ізоляції, так швидко вливається в соціум і знає стільки… ну, про все, зокрема й інтимні штучки 😏 Та попри ці дрібниці — книга залишає теплий слід і точно варта уваги. Вона про довіру, страхи та те, що навіть пошкоджені серця можуть звучати в унісон. Якщо ви любите романи, після яких хочеться видихнути й на хвилину просто помовчати, — ця книга для вас 💙

Цікавий сюжет, кохання та доброта все подолають, в стосунках головне не слухати інших, а говорити один з одним. Книга торкається важливих тем, читається легко, було цікаво спостерігати за взаємодією героїв. Вони добре розкрилися протягом всієї оповіді, історія обох героїв досить сумна, але від цього їхня спільна історія здається ще більш зворушливішою.

Це… тихо. Ніби ти читаєш не роман, а чийсь щоденник під шелест дерев і звук річки. Арчер — це не герой, який кидає фрази чи рятує всіх. Він мовчить. Але його мовчання голосніше за крик. І коли він відкривається — ти буквально відчуваєш, як у тебе щось м’якне всередині. А Брі — це світло, яке не рятує, а просто є поруч, і цим лікує. І ця історія — не про великі події, а про маленькі кроки: торкнутись, сказати, повірити. Я дочитала — і просто мовчала. Бо іноді слова не потрібні, коли книга відчута, а не просто прочитана.

Зворушлива, ніжна й глибоко емоційна історія про любов, зцілення та силу мовчання. Арчер — герой, який говорить серцем, а його стосунки з Брі проникають у душу. Це не просто роман — це подорож до довіри, прийняття й внутрішньої сили.

Чудова книга! Дуже чуттєва та гарно прописана історія кохання, яка мене розчулила!