Збірку можна умовно поділити на дві частини - оповідання, написані молодим Грушевським у віці до 30 років та створені вже у зрілості, від 40 до 50 літ. “Молоді” тексти сентиментальні та часто розповідають про нелегку долю простого люду, “зрілі” ж нерідко сповнені філософськими роздумами про сенс буття. Проте в обидвох періодах творчості присутні оповідання на історичну тематику, що не дивно, враховуючи фах автора. Збірка навмисне складена так, щоб оповідання йшли у хронологічному порядку й ми могли стежити за тим, як змінюється манера письма автора від творів гімназійних часів й до професорських. Щодо особистих вражень. Скажу так - приємно вражений. Очікував на важче читання, враховуючи критику Грушевського-письменника від такого віртуоза слова, як Винниченко, приміром. Проте Михайло Сергійович насправді писав досить барвисто, плавно та легко. Загалом за стилем це класична українська література кінця 19 ст., котра доживала в той час свої останні дні, адже на горизонті вже з’являлися такі постаті, як той же Винниченко, а за ним ціла плеяда молодих талантів - Підмогильний, Домонтович та багато інших. Є у збірці оповідання, емоційно дуже сильні, які викликали в мене глибокі переживання; є історичні, є філософські, є легші, навіть з гумором. У більшості творів так чи інакше відображені політичні переконання автора - як відомо, Грушевський був соціал-демократом, тому з великою симпатією ставився до злиденного простого люду. Можу тепер впевнено заявити, що відкрив для себе Грушевського-прозаїка й не розчарувався) Моя оцінка - 8 з 10.

Михайло Грушевський здався мені зовсім іншим завдяки цій книзі. Звісно ж, у більшості оповідань відчутні його історичні й політичні лейтмотиви, але все ж тут вони подані набагато цікавіше, природніше. Глибину його душі не варто вимірювати у рядках цих творів, проте вони дійсно захоплюють і відкривають очі на резонансні події тих часів. Стиль автора є впізнаваним, адже історія – це не поверхня його творчості, а наскрізна лінія. І саме ці історичні переплетіння подаються настільки органічно, що буквально починаєш вірити у його тексти, уявляючи себе свідком описаних подій. Ця книга відкрила мені Грушевського як письменника, який, впевнена, знайшов би спільну мову з авторами, творчість яких я глибоко ціную. Наприклад, оповідання «Предок» відгукнулося мені асоціаціями з прозою Джека Лондона – така ж сила первісного духу, природи та глибини. Фаворити серед оповідань: 1. «Остання кутя» – доволі сумна, але така насичена і справжня історія. Вона про сімейні цінності, про надію і прагнення зберегти родинний затишок і тепло за будь-яких обставин. 2. «Неробочий Грицько Кривий» – дуже повчальний твір, який поєднує у собі як красу, так і потворність людської природи. Від цього оповідання залишився найбільш гіркий присмак, але такий необхідний. 3. «З похорону» – саме в цьому творі, як на мене, закладена філософська суть усієї збірки. Тут оживає кантівський імператив, який наслідував Грушевський: «Зоряне небо наді мною і моральний закон в мені – се дві найбільш величні речі на світі». Для себе особисто відмітила велику кількість фраз на латині, що так гарно і невимушено були вплетені у цей текст. Всім серцем люблю цей художній засіб і захоплююсь, коли автор робить це так майстерно. Як підсумок напишу лише, що класика є класика. І її можна як любити безмежно, так і щиро ненавидіти. Але для мене це – та база, що зміцнює світогляд і нативно впливає на формування літературних смаків.

Чарівна різдвяна книга! Оповідання Олени Пчілки «Маскарад» – тепер моє улюблене! Я наче побувала в зимовому сніжному Києві 1900-х років. Звісно, в книзі є й інші атмосферні оповідання, які особливо приємно читати в різдвяний період. Таку книгу хочеться берегти і перечитувати улюблені твори перед святом Різдва.

Вже, можливо, не дуже актуальний цей відгук, адже зима добігає кінця, але от дочитала лише вчора. Бо знайомство з цією збіркою тривало понад 2 місяці. Я відкривала та читала 1-2 оповідання про Різдво. Звичайно, "Ніч перед Різдвом" Гоголя відома усім, а далі величезна кількість нових історій від відомих для мене та навіть не дуже авторів. Олена Пчілка, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий та багато інших писали про Різдво. Часто сумні, але зворушливі та щирі історії про очікування свята, про ялинки, гостини і голодні роки, традиції та 12 страв, про час іноді веселий для когось, а для інших трагічний. Кожне оповідання відгукнеться, знайдуться улюблені. Дуже приємно, що додали кілька творів від сучасних авторів — Юрія Андруховича та Тараса Прохаська. Любко Дереш, Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш та Галина Осадко написали спеціально для збірки. Сучасне Різдво багатьох українських родин — із сумом, болем, втратами та очікуванням перемоги над ворогом. "Різдво,1972" Дереша про свято у Калинців мене вразило до глибини душі. Ворог нищив українські сім'ї не з 2014 і 2022, а десятки років до цього. Та навіть століття. Неймовірне видання, яке варте бути в кожній домашній бібліотеці, доповнюють красиві атмосферні ілюстрації. Недарма наклад у 8100 примірників просто розлетівся. А як тільки побачите, що є новий, то купуйте, щоб потім не жалкувати.

«Різдвяна класика» від «Віват» — справжній різдвяний скарб, який одразу став хітом! ? Мені вдалося придбати її ще на старті продажу, і всі зимові свята я провела за читанням чудових історій українських класиків і сучасних авторів. Збірка об'єднує близько 60 творів: ✨ добре відомих ще зі школи класиків: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Панас Мирний; ✨ маловідомих авторів, таких як Михайло Косач, Осип Маковей; ✨ і сучасних письменників: Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш, Любко Дереш. Це видання вражає: великий формат, дивовижні ілюстрації й неймовірна обкладинка, яка одразу створює святковий настрій. Неможливо було відірватись від цієї магії на папері! Оповідання Олени Пчілки, особливо «Три ялинки», торкнули до глибини душі.

Дуже класна книга ? Купила на подарунок, але тепер хочу ще одну для власної бібліотеки. Яскраво автентично оформлена і занурює у різдвяну атмосферу як своїм змістом, так і виглядом. #zymovyi_marafon