Не читала Мовчазну пацієнтку, з якою всі порівнюють цю книгу, тому для мене вторинності нема і мені сподобалось Історія про хитросплетену помсту тривалістю в роки. До останнього незрозуміло, хто тут пішак, а хто веде подвійну гру. Чудовий приклад, який показує, як зло породжує зло. Постійно думала, що здогадуюсь, в чому суть, але все не могла вхопити останній фрагмент, щоб вибудувалась цілісна картинка. Як відчуття, коли слово крутиться на кінчику язика, а сказати його не можеш, бо все ніяк не згадаєш. Все очевидне тут заховане прямо перед носом, тому на ці факти не звертаєш увагу, поки не дочитаєш книгу і не зрозумієш — так, це пхали мені прямо в обличчя, а я не помітила. Кому передбачається помста, я здогадалась. І на цьому все) А гадати ще є багато про що. Мінусом би назвала відчуття, що якби в деяких моментах злодіям круто не пощастило, то все б розвалилося в один момент. ?Публіка перш за все хоче історію, а не правду

Певно, не тільки мене зацікавила обкладинка й заінтригувала анотація до цієї книги. Не скажу, що робила аж дуже великі ставки на історію. Але це той випадок, коли приємно помилитися? ~ Тепер давайте коротко про сюжет. Анна Огілві вже 4 роки як спить. Дівчина в стані сну вбила 2-х кращих друзів. Чи це зробив хтось інший? А чи дівчина насправді не спала? Бену Прінсу — психологу і експерту в області вбивств пов'язаних зі сном, потрібно "розбудити" сплячу красуню та нарешті знайти відповіді. Керуючись досвідом та бажанням зробити прорив, чоловік кидається в справу з головою. Тільки Анна знає правду про ту ніч і тільки Бен знає, як її дістати. Зрештою, кожен отримає відповіді, але не обов'язково правдиві... ? ? оце з таким обличчям я дочитала книгу. Знаю, є відгуки, де читачі кажуть, що на середині вже визначили убивцю. Що ж, я — ні. Одного "поганця" впіймала, але моя загальна теорія була хибною. Десь за 50 ст. до фіналу у мене навіть склалося геть хибне уявлення стосовно самого Бена, та й тут я помилилася. Протягом усього читання у мене було враження, що я могла читати ранні книги автора. Але потім дізналася, що ця — дебютна. Відповіддю для мене стала післямова, в якій згадувалося, що в Голівуді автора порівняли з Томасом Харрісом ("Червоний дракон"). От тоді я й зрозуміла, чому загальний вайб був мені знайомим: заплутано, похмуро, глибоко, реалістично, неочікуваний з багатьох причин фінал. ? Блейк чудово пропрацював головного героя: розкрив усі його страхи, показав недоліки, занурив у думки та поділився мріями. Ідеально. Повне занурення. Наукова складова теж здалася мені правдоподібною, хоча я, звісно, не спеціаліст. Але дещо гуглила ? Автор використовує короткі абзаци, короткі глави, які різко обриває, що треба читати наступну, або ж закінчує інтригою. Про вбивство в стані сну я ще не читала, тому книга дуже сподобалася. Мені вистачило й напруги, й загадок, і крутих вітражів сюжету. Ну а після фіналу я сиділа з отаким обличчям ? Зрозумієте, коли прочитаєте. Добротний трилер на 10⭐ Рекомендую?

"Розум — це його особисте місце, де він сам може створити рай з пекла і пекло з раю — Мілтон" Чомусь дуже мало відгуків на цю книгу, але я наважилась її прочитати, і не шкодую! Розповідь про дівчину, що вже чотири роки перебуває у сні після того, як її знайшли поряд з вбитими двома друзями. То чи винна вона, чи винний хтось інший, як розібратись в даній ситуації, якщо дівчина перебуває у сні? На допомогу приходить судовий психолог, що займається дослідженнями злочинів під час сну. Місцями книжка здається фантастичною, коли на початку цей психолог як агент 007, на якого покладається весь світ, і він остання надія, щоб розбудити Анну. Але я все одно була захоплена книгою і мені вона сподобалась. Я вірила в невиновність Анни до останнього, а от чи винна вона на справді — читайте цю цікаву книгу.

Чи любите ви спати? Чи допомагає вам сон? Чи втікаєте ви до нього як у прихисток від суворої дійсності? Сон - це наша домівка, яка з ними завжди Про що? Кілька років тому було скоєне подвійне вбивство. Але підозрювана поглинута сном, її ніхто не може розбудити. Світ розділився на два табори - за чи проти неї. Проводяться розслідування, вивчаються подібні злочини. Хто ж таки винен? І ось справу (розбудити) доручили доктору Бенедикту Прінсу, який є провідним спеціалістом у галузі сну. Але це виявилося справжнім випробуванням. Для усіх, крім вбивці. Бо він усе розрахував "Сновидіння — це дорога до наших найтемніших секретів. Можливо, навіть до найтемніших спогадів теж. Сновидіння Анни можуть розповісти про все." Я не знаю, чи є реальне підґрунтя для цієї історії, але було цікаво. Щоправда, дещо псували враження нелогічності у роздумах героїв і я дивувалася, що ніхто не вирахував вбивцю. Так, я її вирахувала. Мабуть через тотальну недовіру до людей.