Історія ця невесела - Про людей різних, їх оселі. Але, є те, що всіх єднає: В цій книзі - жіночка зникає та й не одна, з ними дитинка- рідненька, батьківська кровинка…. Знов на сорочці бачить 💋помаду, Емоціям зуміє дати раду! Обоє в гречку вони стрибають, А вигляд роблять, що кохають. Хоч час і пізній, проти ночі, А Шелбі мовить чоловіку, Що дууууже бігать хоче…. Ну що вам хочеться сказати: -Весь час доводиться стрибати Та розділи перегортати, Щоб за героями встигати. То розповідь там про минуле , А тут - вже нинішнє майнуло. То дівчинка говорить з нами, А потім бац і її мама (?)… Мередіт-любляча, вродлива, Вона кохана і щаслива. Роботу свою дуже любить, Жінок підтримує, голубить; завжди присутня в момент важливий і надзвичайний, і особливий- На світ появи життя нового- Найважливішого і дорогого! Тут є кохання жіночок Приємні, милі, ніби ок…. Чоловіки - герої різні Вони є лагідні, є грізні. У кожного є роль своя -Такою думка є моя. І знову ми стрибаєм, мов на хвилях То сумно, страшно, вмить - вже мило… Життя, лиш монотонним не буває, І кожен з нас це добре знає. От і герої потихеньку розкриваються, Чи розказати, їм про себе все вагаються…. Тут Кейт, Беа, їх рідний дім, А чи все гладко, добре в нім? Був день народження в Беа- Всі веселились, святкували, але, на жаль, щось, страшне сталось…. Мерідіт мучили страждання, без відповіді на питання, які озвучити боялась, де вірний шлях? - все сумнівалась…. Та далі так, нестерпно жити! Так як же правильно вчинити? Але на неї, тисне все Беа… Здається - жінка іще та…. Я з головою поринала, Коли книжилю цю читала, У розповіді тих людей. Їх неспокійних днів, ночей, Яким , було що розказати ! Щоб про життя, їх біль дізнатись … Ніби, на мою думку, писала без спойлерів, але не про всіх героїв. Історія шокує і вражає! Як це зробити? - авторка на 💯 процентів знає. Тому - пораджу книгу всім читати. І з головою у сюжет пірнати …🙂 Ну а висновки, оцінки, звичайно, в кожного свої. Летять - десяточки мої🙂

Це історія не про одну зниклу жінку, а аж про трьох. Вірніше про двох жінок і одну дівчинку. Жінок знаходять незабаром після зникнення, а дівчинка з’являється лише через 11 років. З її появою починають розкриватися деякі таємниці вже закритих кримінальних справ. Оповідання ведеться від імені трьох дієвих осіб. Зазвичай мені не подобається такий стиль, бо доводиться весь час себе переналаштовувати. Але в цьому випадку все було навпаки, книга читалася легко і швидко. В цілому книга мені сподобалася, але я очікував більшого. Для мене була слабкою детективна складова сюжету. Події відбувалися якось мляво. Наприкінці стало трохи цікавіше, фінал здивував. Але я йому не повірив, все виглядало якось притягнуто за вуха. Читати книгу я рекомендую, бо сюжет тут все-таки не банальний і має багато цікавих моментів.

ІДЕАЛЬНИЙ ТРИЛЕР під чашку осінньої кави ☕️ ?СПОЙЛЕР: кількість зниклих жінок більша ніж одна До цієї книги я кілька разів пробувала читати детективи, але вони якось «не йшли» — не вистачало чогось, не відчувала того драйву, що хотілося ??‍♀️ Вже думала, що жанр просто не для мене. Але ❗️«Зникла жінка» показала, що насправді мені потрібне не сухе детективне розслідування, а загадкові трилери з атмосферою таємниці, несподіваними поворотами й навіть можливими відкритими фіналами?? • Атмосфера книги густо тривожна, таємнича, з відчуттям true crime-документалки, але водночас із вайбом серіалу «Юнацтво», де важливий не лише сюжет, а й настрій, відчуття часу, що минає. • Сюжет максимально заплутаний: з назви здається, ніби йдеться про зникнення однієї жінки, але все виявляється набагато складніше. Спочатку зникає Шелбі Тебов. Потім неподалік зникають Мередіт та її донька Делайла. Поліція починає розслідування, але без результатів — справу закривають, бо немає достатніх доказів. Минуло одинадцять років — і Делайла повертається. Люди хочуть знати, де вона була й що з нею трапилось — але правда виявляється набагато шокуючою, ніж усі могли уявити. Особливо мене вразив фінал: ❗️тричі ❗️ я ловила себе на думці, що все завершилось неочікувано, і кожного разу це дивувало ще сильніше, ніж попереднього разу. Для мене «Зникла жінка» — не просто трилер, а історія про людські слабкості й про те, як легко зникнути не лише фізично, а й у власному житті. Атмосферно, захопливо, тривожно — і точно змусило мене переосмислити, що саме мені подобається в жанрі.

Посередній трилер\детектив на вечір. Одночасно і цікаво, одночасно і нічого не запам'ятовується. Подібно якомусь філеру в серіалі, тому можна пропустити

Тримає в напрузі до останньої сторінки. З кожним розділом здається, що вже все зрозуміло і тут авторка перевертає все з ніг на голову. Історія про зникнення, в якому нічого не так, як здається. Тут є і психологічна глибина, і теми материнства, довіри, тривожності - особливо чіпляє, якщо ти мама. Не скажу, що герої ідеальні, і саме це робить їх такими живими. Рекомендую тим, хто любить трилери з психологічною напругою, де кожен персонаж із загадкою. #км_бінго_марафон_2025 (Новинка 2025 року) #марафонкнигомам

Суть переказувати не буду — з назви вже зрозуміло, що одного дня в американському містечку зникає жінка. Згодом — ще мама з донькою. Історія ведеться у двох часових лініях: тоді і через 11 років після подій. ? Як на мене, книга однозначно сподобається фанатам психологічних трилерів. Її сильні сторони: 1. ✍️ Дуже легко написана. Сторінки просто самі гортаються — почала й не помітила, як пролетіла половина. 2. ? Не банальний поворот сюжету. Передбачити все складно, і це справді тримає в напрузі. 3. ✅ Фінал — логічний і завершений. Жодних «духів лісу» чи містичних роялів у кущах. Особисто для мене розв’язка була добре збудована і не залишила по собі відчуття порожнечі чи недомовленості. Баланс між несподіванкою та ясністю — витримано ? 4. ? Із задоволенням відзначу якісний переклад. Без незграбних фраз чи кальок із англійської — це справжнє полегшення, бо нічого не збиває з ритму читання. ? Загалом — легкий, динамічний, якісний трилер, який не претендує на глибоку філософію, але дає саме те, що обіцяє: інтригу, напругу й задоволення від читання.

Жінка№1 відновлюється після пологів. Одного вечора вона каже чоловікові, що йде на пробіжку, але не повертається додому. Дівчина№1 вже багато років живе в темному підвалі. Вона втратила лік часу, не знає скільки їй років, який зараз час доби, чи сезон. Вона знає своє імʼя, але вже сумнівається, чи знає хоч щось насправді. Її тюремщики часто не годують її - вона знесилена і наважується нарешті спробувати втекти. Жінка№2 отримує погрози. Чомусь вона не розповідає про них своєму чоловікові, хоча знає, що ці погрози абсолютно безпідставні. Після зникнення жінки№1 проходить кілька тижнів. До жінок№3 та №4 приходить чоловік сусідки. Він розгублений, його дружини нема вдома, але з нею зникла їхня маленька донька. Сусіди збирають пошукову групу, але швидких результатів нема. 11 років потому донька зниклої жінки знаходиться. В неї важкий ПТСР, вона не памʼятає свого життя до зникнення. Розповідь йде нелінійно, це березень 11 років тому, квітень, травень, це "зараз", і так по колу. Книга читається дуже легко, швидко, важко вгадати розвʼязку, але як на мене, це тому, що багато натяків, які нам подавались як важливі, були просто відкинуті. Мотивація суперечлива. Логіка сумнівна. Послідовності мало. Багато гачків, які не привели абсолютно нікуди. Це дуже розчаровує.