Меґан Квінн

Ідеальна різдвяна книжка для тих, кому трошечки (або ні) за 25, з новорічним настроєм якось не склалося, від одного вигляду ялинки, яку треба прикрашати, нудить, а все навкруги бісить все частіше. Тому що що може бути краще, ніж в цей похмурий час почитати, як ті самі речі бісять інших людей?

"Дарування подарунків. Хіба це не просто ходіння колами з грошима? Надто ж зараз, у дорослому віці. Ти даруєш подарункову картку, отримуєш подарункову картку у відповідь. Це ж безглуздо! Чому б нам просто не залишити гроші собі й так покінчити з цим?"

Саме таку переписку вели таємничі Скрудж і Хо-Хо-Но, і сказати, що це було прикольно і цікаво, це нічого не сказати. В кінці моє серце відтануло разом з ними, і я раділа як дитина, коли нарешті розкрилося, з ким ці люди насправді переписувалися. Єдина гірчинка залишилася від того, як швидко ця книжка закінчилась: чи можна у якості новорічного подарунка щось те саме, тільки разів так в 4 довше? Бо що ж рятуватиме мій різдвяний настрій наступного року? 😥

Ви вірите у диво на Різдво? Чи вважаєте це вигадкою? А ось Нола і Калеб переконалися на власному прикладі, що воно існує. Адже як інакше назвати те, що сталося між ними?

Нола і Калеб не могли уявити життя один без одного, але Калеб відмовився покидати рідну домівку, щоб поїхати разом із Нолою втілювати її мрію - підкорити Нью-Йорк. Їх розлучення було болісним. Минули роки, але часу не вдалося залікувати їхні рани. Адже Нолі довелося повернутися до Порт-Сноу. Зустріч із першим коханням в такому маленькому містечку була неминучою і старі призабуті образи знову ожили. Але дух Різдва в особі двох чудових ельфів Луїзи і Ардена вирішив дати їм шанс.

Мені дуже сподобалася ідея з анонімним листуванням, а особливо псевдоніми - Скрудж і Хо-Хо-Но. Як люди, які через певні обставини, почали, відверто кажучи, зневажати Різдво з конкретною аргументацію чому, поступово підпадають під дії різдвяних чарів і змінюють свої переконання. Або ж під впливом кохання?) Авторка майстерно передала атмосферу передріздвяної суєти і зимової казки. Так і хочеться зі всіма героями покуштувати імбирного пряника і прикрасити ялинку. А ще, читаючи, постійно виникає бажання усміхатися чи то від затишності тексту, чи то від ситуацій, в які потрапляють головні герої. Це справді було смішно, коли Нола намагалася сховатися за сміттєвим баком, а Калеб - за газетою. А історія з Калебом і фарбою потребує окремої відзнаки!

Рекомендую читати всім, хто хоче на вечір відволіктися від рутинних буднів і поринути в атмосферу казки. Так, кінець і справді очікуваний, але від цього історія не перестає бути менш цікавою. Ще один доказ того, що життя завжди дає другий шанс - варто лише наважитися! Тут лише один мінус - розповідь швидко закінчується

Чудова і затишна різдвяна новела Твій милий Скрудж. Зовсім коротенька, на 95 сторінок, історія, що трапилась в одному невеликому містечку напередодні Різдва.
Я обожнюю проводити грудневі вечори, читаючи подібні новели і дуже радію, що вони почали зʼявлятись українською.

Як я вже казала, вони зовсім коротенькі, описують буквально пару днів із передріздвяного життя героїв і завжди закінчуються хеппі ендом. Тут нема глибоких змістів чи гарно прописаних героїв, а є просто романтична історія. Тут герої вже доволі дорослі, тому нема підліткових драм, а є доволі кумедні і дотепні переписки і адекватні вчинки. Тому я від душі рекомендую Скруджа, якщо хочеться чогось милого і солоденького.

Була приємно здивована, коли виявила, що герої цієї історії - не підлітки)) отак буває, коли не читаєш анотацію, а купуєш книгу за обкладинкою. Героям тут по 30+ і загалом історія про другий шанс на стосунки. Різдво, атмосфера маленького містечка, де всі одне одного знають і всіляко намагаються допомогти, або хоч якось посприяти розвитку стосунків інших людей.

Головна героїня після навчання у школі поїхала у велике місто, а її перше кохання лишився там, де вони виросли. Ось тепер, через +/- 10 років нарешті обставини складається так, що вони можуть знову зблизитись.

Книжечка тоненька, на вечір.