Марта Веллс

Здається, що серія доходить до свого логічного фіналу — Вбивцебот змінюється, з’являється більше внутрішніх конфліктів, проте їх подають надто стримано. Ця частина більш особиста, але водночас — найменш динамічна.
Для мене це була історія про закінчення подорожі, яка втратила трохи драйву, але все ще залишила тепле ставлення до героя.
Рекомендую тим, хто дочитує серію до кінця — вона все ще варта уваги, хоч і без сильного емоційного фіналу.

Ця частина намагається повернути глибину, розкриваючи минуле головного героя, але робить це досить обережно. Є кілька сильних моментів, проте загальна динаміка знову відчутно просідає. Відчувалася втома матеріалу: ніби той самий темп, ті самі жарти, менше новизни.
Особисто я очікував емоційнішої кульмінації, а отримав рівне продовження.

Рекомендую, якщо цікаво дізнатись трохи більше про походження Вбивцебота, але з помірними очікуваннями.

У цій частині зменшується напруга, а сюжет стає більш подорожнім і менш особистісним. Замість глибшого занурення у персонажа ми отримуємо більше дій, але менше нових відкриттів. Атмосфера все ще приємна, гумор тримається, але загалом — менш емоційно насичено, ніж перша.
Для мене ця книга була трохи “на автоматі” — читати цікаво, але без захвату.
Рекомендую фанам серії, які хочуть продовжити знайомство з Вбивцеботом, але не чекають прориву.

Дуже легкий на вхід науково-фантастичний бойовик із героєм, якого не можна не полюбити — саркастичним, асоціальним, але глибоко людяним. Сюжет лаконічний, світ — цікавий, але не надто розгорнутий.
Для мене це було читання на одному подиху — як хороший серіал на вечір.
Рекомендую фанатам sci-fi із живими героями й гумором.

Трохи сумно, що ці книжки виходять рідше, ніж мені хочеться їх читати:)

"Щоденники вбвицебота" - це така космічна медитація, де ніколи не знаєш, що станеться далі... Чи то буде багато годин перегляду медіа, чи якась епічна битва. Конкретно ця книжка, третя в циклі, мені здалася менш самостійною, якщо порівнювати з попередніми. Плюс — що четверта з'явилася в продажу одразу після неї, тому цей епізод пригод вартмеха вийшов закінченим.

Ця історія показує і цікавий моральний вибір (наскільки моральним він може бути в машини), і дає змогу уявити, яким буде життя, коли вони будуть не тільки на Землі... Люди з їхніми перевагами й недоліками не зміняться разом зі світом, однак у цьому світі буде ще цікавіше жити.

Тож дуже чекаю продовження цієї історії.

Задумайтесь, що б ви зробили на місці вартмеха, робота-убивці зі штучним інтелектом, якби отримали повну свободу дій та думки? Абсолютна свобода волі, неймовірна сила закладена як у кількості вбудованої зброї, так і в захмарних когнітивних навичках, що переважають людський мозок на порядок якщо не більше. І для чого ви будете використовувати цю свободу та такі неймовірні можливості? Правильно, для перегляду романтичних серіальчиків та сіткомів. Очевидно ж!
Це неймовірна книга для тих, хто любить наукову фантастику — авторка створила настільки людяного та живого персонажа, незважаючи на те, що він не є людиною. Ба більше, його можна назвати навіть соціофобом чи навіть соціопатом (що власне не є надто коректним терміном, бо необхідність в соціумі та вміння себе поводити в ньому — це людська риса, що роботу власне й не потрібна). Проте він є надзвичайно людяним та відповідальним. Це все чудово міксується з обережністю та прихованим страхом викриття та соромом за минулі вчинки, хай він їх почасти й не пам'ятає. Він продовжує виконувати свої обов'язки, але у вільний час, коли він має перебувати в режимі гібернації, просто проводить вільний час в перегляді відеоконтенту.
Для вибвцебота, себто вартмеха, "свої люди" - це зайве навантаження та джерело усіляких, маленьких та великих, проблем. Навіть в найбільш очевидних та банальних ситуаціях люди примудряються дививувати штучний інтелект, як своїми емоціями, так і почасти абсолютною нелогічністю вчинків. Ну шо вже зробити, люди вони такі — нелогічні, піддаються емоціям та керуються часом якимись дивними матеріями, незрозумілими й найбільш просунутій машині майбутнього.
Серія Марти Веллс про пригоди вбивцебота складається з багатьох частини — від 5 до 9, дивлячись на те, чи приймати короткі оповіді за повноціні частини (хоча і повноцінні мають в собі ледь півтори сотні сторінок). Незважаючи на це, кожна з трьох уже перекладених частин читається наче як окрема книга із завершеним сюжетом, хоча всі вони міцно пов'язані між собою загальною аркою, про яку без спойлерів розповісти не вийде.
P.S. Якщо ви любите гумористичне фентезі, на зразок Террі Пратчетта, то ця книга вам обов'язково сподобається! Вбивцебот іронічний, саркастичний та глибокий персонаж, зі своїм власним баченням світу та себе в ньому.
P.P.S. Проте варто зазначити, що в 2 та 3 книгах гумор не те щоб відходить на другий план, проте в сюжеті, подіях та персонажі з'являється більше серйозності, певної, скажімо так, дорослості. І за цим розвитком героя надзвичайно цікаво спостерігати.

Я вже кілька разів писала, що вартмех з цієї серії - шикарний, як і його історія становлення. І навіть трошки писала про екшн - бо тут дійсно багато крутого екшну.
Настав час зазначити, що детективний елемент і наскрізна історія - теж варті уваги))) Така собі нотка кіберпанку, душок великих корпорацій і ще більших грошей.
Цього рівно стільки, щоб зробити книги цікавими і задати контекст. Як на мене - ідеальний баланс всіх елементів оповіді. Щиро вболіваю за всіх персонажів, немов би дивлюсь улюблений серіал if you know what I mean.

Вона чудова. Ця книга, ця авторка, ця серія.
Гумор, самоіронія, і тактичне мислення персонажа - читається немов наркотик. Відірватися неможливо. ГГ розвиває емоційний інтелект, змінюється його мова і думки - і нам це показують в теперішньому часі (що неймовірно підкупає).

P.S.Так, я все ще крінжую від слова "вбивцебот", але вже готова визнати, що в ньому є частина шарму.

Радію, що у цієї книги є один передбачуваний момент - її крутість. Я чекала, що буде офігезно - і було офігезно)
Головний герой - то любов. В цій частині я почала використовувати закладки, щоб позначити особливо цікаві думки і репліки, бо їх стає все більше. Персонаж розвивається на очах у читача, і це влучає в саме моє серденько.

Я полюбила цю серію з перших сторінок! Хоча дуже довго мене відлякувала така еджі-назва, немов у підліткового дешевого романчику. Яка удача, що я все ж взялася її читати)

Книга неймовірна, - ідеальне поєднання екшену і рефлексії на тему - що є людина?
Бачила багато скарг, буцімто світ недостатньо прописаний. Але, як на мене - тут світ виступає як декорації для розвитку головного героя. І для своєї цілі він прописаний якраз - бо залишає простір читацькій уяві.

Я дууууже давно не була в такому захваті від персонажа та історії. Єдиний безсумнівний мінус серії - книги дуже тоненькі.

Яка ж це крута книга, я просто в захваті від прочитаного. Вона невелика, і відверто — її обкладинка не дуже приваблює читати. Але історія про бота, який зламав модуль контролю в тепер дивиться серіальчики — це щось неймовірне! Мені дуже сподобалося за ним спостерігати: його почуття гумору, багато аналогій щодо того, як реальна людина може почуватися комфортно у ’броні’ допоки не зустріне справжніх друзів, про вибір, який можливо не всіх задовольнить, але буде правильним для тебе особисто. Завтра куплю 2 і 3 частини :)

Мені ця історія дуже зайшла. Це повісті - вони дуже маленькі (і навіть хотілося б більше про цей світ!), легкі, чуйні, динамічні. Я отримала масу задоволення, книжка читається за вечір.)