Легке розважальне чтиво зі здоровою долею гумору. Завантажуйте в потік і вдавайте, що робите щось корисне, щоб ніхто не подумав, що ви ледачі вартмехи. Йду по наступну частину.
Анонім
Дуже легка і цікава історія. Читається на одному диханні, буквально за пару годин, проте чудово розвантажує мозок. Для мене особисто – це чудовий спосіб перемикнутися.
Іронічність у цьому творі – окрема любов. І звісно ж, чергове нагадування про те, що у ШІ (андроїдів) людяності часом більше, ніж у самих людей.
Вбивцебот стає персонажем, до якого відчуваєш симпатію з перших сторінок. Його стиль життя і поведінка викликають посмішку, настільки реалістичними й впізнаваними вони здаються. А протягом читання навіть починаєш нервувати, щоб з ним нічого не сталося, і він зміг продовжити перегляд свого улюбленого серіалу😅
Цей «щоденник», якщо абстрагуватися від сюжету, цілком скидається на людський. І не тільки тому, що у ньому трапляються дзеркальні емоції, які можна накласти на власне життя, а й завдяки простоті викладу інформації, гумористичним елементам та справжнім глибоким переживанням.
Анонім
Котолог
