Марко Черветті «Школи. Історії кулінарних майстрів і застілля» Ця книга стала для мене справжнім гастрономічним відкриттям? Читаючи її, я відчувала себе не просто читачем, а ніби давнім другом автора, який зручно вмостився за столом і розповідає цікаві, теплі історії про подорожі, людей і, звісно ж, їжу? Описи страв – це щось неймовірне✨ Вони настільки живі й апетитні, що я постійно ловила себе на думці про те, щоб негайно спробувати описані смаки. А коли читала про напій вітаміну абакаці з авокадо, молока й цукру, навіть захотіла його приготувати. Книга дарує не лише гастрономічне задоволення, а й затишок. Вона наповнена щирими спогадами й роздумами, які відлунюють чимось близьким і знайомим. Це не просто збірка кулінарних історій – це тепла подорож у світ смаків і людей, які ці смаки створюють. Рекомендую всім, хто любить їжу, подорожі й історії, що гріють душу. Але майте на увазі – читати її на голодний шлунок не варто✨✨

Мені сподобалась ця книжка. Місцями трохи незрозуміла, бо явно матеріал для своїх, місцями навіть нуднувата, але переважно вона добра, щира і дотепна. Я взагалі люблю записки професіоналів в будь-якій сфері: від медсестер та лікарів до книгарів, і ця мене не розчарувала, автор пише з лукавством, іронічно, живим стилем. Для розуміння наведу кілька цитат: "Коли хочу покепкувати з якогось друга-­ресторатора, я йому кажу, що він має справу зі шлунками, а я — з душею, він думає про те, щоб нагодувати людей, а я — про метафізику" "Пам’ятаю, моя тодішня дівчина Мінамі завжди готувала для мене «Мати й сина», бо, здається, це було єдине, що вона вміла готувати. Спершу мені здавалося моторошним, що вони цю страву так називають, бо ти їси курку-­матір і дитину-яйце. Коли ти їси яйця, курка знесе ще. Коли ти їси курку, з яєць вилупляться інші курки. Але коли ти їси обох одночасно, надії більше немає, усі знищені, ціла родина стерта на порох."

Книга про їжу, але все не так просто, адже це справжній кулінарний щоденник із нотками філософії. Марко Черветті (людина багатьох талантів, але його кулінарний все ж найбільше відомий нам, зараз є бренд-шефом Fozzy Group і живе у Києві) так натхненно розповідає про страви, що навіть звичайні томат, пиріжок або ризотто у його текстах набувають глибокого сенсу. Автор веде нас стежками свого гастрономічно-кулінарного життя від юності до сьогодні, знайомлячи з відомими шефами та вуличними кулінарами, материною філософією на кухні та дружніми посиденьками у барі. ? Мене особливо вразив розділ, де Марко ділиться своїм досвідом під час війни в Україні. Уявіть собі: сирени, холодні стіни укриття, але посеред цього — маленькі гастрономічні оазиси. Автор із сусідами влаштовували нічні посиденьки з пивом, вином і смаколиками, щоб хоч трохи відволіктися від тривог, які лунали на вулицях українських міст. Ці сцени, як нагадування значимості чогось звичного та нормального (як от тарт, вино, шматочок сиру), коли вони дарують заспокоєння і відчуття дому. Дуже милою та кумедною мені здалася розмова про те, який бенкет та страви сусіди готуватимуть, щоб святкувати перемогу ? (від жартівливого "салат ППОшний" до ? страв Херсонщини). Черветті не просто пише про їжу — він створює історії, в яких смак поєднується з емоціями. Під час читання я не раз ловила себе на тому, що уявляю аромати цих страв і хочу негайно спробувати. ? Читати голодними точно не варто! ? Дуже раджу до прочитання, книга того варта ?

"в житті головне - мати широкий світогляд і вузький шлунок" ⠀ Автор побував напевно в кожному куточку цієї планети і тому йому точно є про що розказати, повірте. ⠀ Марко Черветті відкриває перед нами спогади зі свого насиченого життя, починаючи з самого дитинства, і ці історії захоплюють з першої сторінки. ⠀ Кожен новий розділ — це ніби окрема маленька розповідь про місто, заклад, людину і, звісно, страву. І кожного разу це абсолютно нова страва. ⠀ Це не кулінарна книга!!!! Ні, рецепти тут є, але вони написані так, наче це мама, або бабуся діляться своїми улюбленими стравами. ⠀ Книга написана так, ніби ви читаєте щоденник найкращого друга — легко, весело, з гумором і неймовірно смачно. ⠀ Вона швидко читається, викликає сміх і дарує пекельне відчуття голоду ? ⠀ Це перша книга такого формату, яку я прочитала, і я повністю задоволена! Раджу!