Марк Леві

В анотації до книги сказано, що це мила історія кохання молодого ліфтера Санджея та власниці квартири на дев'ятому поверсі, Хлої.
⠀
Але для мене історія їхніх стосунків була зовсім не на першому місці.
⠀
У Нью-Йорку на П'ятій авеню, у будинку номер 12, оселилися кардинально різні мешканці, але їх усіх об'єднює одне - старовинний мехінічний ліфт. Тож ви легко можете уявити, що після того як нічний ліфтер потрапляє в лікарню, життя мешканців кардинально змінюється.
⠀
Книга щедро насичена гумором. Її ідеально читати ввечері, після важкого робочуго дня.
⠀
Автор так майстерно описав усіх персонажів історії, що складається враження, наче сам читач стає мешканцем будинку номер 12.
⠀
Книга показує, як важливо не зрікатися своєї мрії та кохання, і кожне падіння - це насправді старт, підйом до нової сторінки життя.
⠀
Надіюся, що з часом хтось придбає права на екранізацію цієї книги і режисери мене не розчарують.

Коли я бралася за читання цієї книги я не покладала великих надій. Сюжет мені був знайомий з екранізації, та й чомусь була впевнена, що нічого нового я не прочитаю. Що таке може бути, що вразить мене більше?
P. S. Екранізацію я бачила 15-20 разів🤣
⠀
Лорен жила звичайним життям, але одного дня вона потрапила в аварію і опинилася між світом мертвих та живих.
⠀
Артур молодий архітектор, який жив розміреним життям поки не зустрів її - жінку, яку може бачити та чути лише він.
⠀
Чоловік стає останньою надією Лорен, єдиною ниткую, яка пов'язує її з світом живих. Проте чи зможе Артур їй допомогти? Та якою ціною?
⠀
На перший погляд, просто романтична історія, з якогось боку навіть казка. Але чим ближче я наближалася до фіналу - розуміла, що фільм не передав і 30% подій книги.
⠀
Це було моє перше знайомство з автором, але стиль його письма мене зачарував. Уже з перших сторінок я опинилася в епіцентрі подій, ясно уявляючи кожний епізод. Та й сама книга намертво закарбувалася в моїй голові, що, мабуть, мені не потрібно буде її перечитувати, щоб ясно згадати події чи навіть фрази😊

Історія, в якій головний герой - механічний ліфт з його вірним служником-ліфтером Діпаком.
Історія, що акцентує на МОЖЛИВОСТЯХ людини, яка користується колісним кріслом, жити життя на повну, при цьому жодним, навіть найменшим способом, не викликаючи жаль чи співчуття.
Історія, яка руйнує стереотипи щодо зовнішності офісних працівників, котрі мають завжди виглядати так, ніби щойно зійшли зі сторінок глянцю.
Історія про вікові традиції окремо взятих країн і родин, і їхнє непорушне дотримання з величезною повагою і віддачею.
Історія про справжню чоловічу дружбу, яка вартує більшого, ніж рахунок за вдалий ІТ- проєкт.
Історія, загалом про кохання, але, як на мене, сюжетна лінія тут аж ніяк не про це.
Та якщо хочете провести вечір в компанії легкого чтива, ця книга підійде ідеально.

Книга про кохання Санджая до дівчини в інвалідному візку Хлої.

Весь сюжет крутиться навколо старовинного ліфта одного з житлових будинків. Ліфтери для цих ліфтів, це рідкість, одного разу напарник з нічної зміни падає і опиняється в лікарні.

Постає питання про заміну ліфта на звичайний, оскільки знайти професійного ліфтера не так просто.

Однак, щоб не втратити роботи один із ліфтерів пропонує свого племінника Санджая на цю посаду, таким чином головний герой потрапляє в той будинок, де живе Хлоя.

В книзі є багато про дружбу, вірність, кохання та силу людей, коли вони об’єднуються.

Більш нічого не можу написати, бо мені зовсім не сподобалась, якось важко було читати і нудно, але впевнена, що книга заслуговує на увагу🫶🏻

«Дітки, я розповім вам дивовижну історію. Історію про те, як я зустрів вашу маму.» - таким мав би бути епіграф до цієї історії.

Роман Марка Леві дуже легкий, має простий сюжет без надривних пристрастей. Історія книги «Така, як ти» цілком могла би статися напередодні Різдва, судіть самі:
Заможний молодий індус Санджай приїжджає підкорювати Нью Йорк, молода інтелігентка Хлоя намагається пристосуватися до свого колісного крісла - їх поєднає ліфт. Звісно ж до хеппі-енду автор подарує їм цілу вервечку випробувань, комічних і не дуже, але це буде їхня романтична історія, яку залюбки слухатимуть їхні діти.
А ще автор дуже обережно торкається питань інклюзивності, расової дискримінації, сімейних взаємин і, звісно, кохання - жертовного, міцного, кохання за вибором.

Це перша книга Марка Леві, яку я читала, і з задоволенням почитаю ще.
Дуже раджу цю книгу для легкого читання, вона дарує світлі емоції і гарний настрій від прочитання.

10/10⭐

Прочитано за 4 години 37 хв.
Мені сподобалась ця книга. Цікава історія, яка з кожною сторінкою затягує все глибше. Гарно описані події та класний сюжет. Книга дає розуміння наскільки важливе життя і те, що потрібно цінувати кожну мить.

Неймовірна історія в яку пірнаєш з головою і не хочеш виринати до останньої літери, попри те, що знаєш фінал. Бо тут важливіший шлях, а не кінцева точка.

Мені сподобалось в ній багато деталей і цікавих персонажів, попри те, що книжечка невелика, вони всі достатньо розкриваються.

Відданий правилам та своїй меті Діпак; добра, турботлива, але вперта Лалі; Рівера, який отримав щастя після того, як розміняв сьомий десяток; жителі будинку номер 12, які мають свої особливості та грішки... Всі вони стають важливими складовими, гвинтиками, які запускають механізм стосунків між Хлоєю та Санджаєм.

Що потішило мене в книзі, так це вставки з щоденника Хлої, про її минуле і нинішнє, це дає змогу зрозуміти її, оцінити те що відбувається трохи під іншим кутом. Також чудово, що автор не робить з героїні мученицю, а дає їй адекватне сприйняття всього, що відбувається.

Якщо хочеться прочитати цікаву, трошки заплутану й бурхливу, але від цього не менш романтичну історію, то ця книга для вас.
Мені вона дуже сподобалась легкою мовою, цікавими персонажами, гумором і любов'ю: між героями, до сім'ї, до роботи, до мрії ❤
Перед Днем Святого Валентина в самий раз 😉

Люблю історії в Нью-Йорку🗽 за їх атмосферність, в якій зазвичай динамічний ритм американського життя поєднується з колоритними персонажами, особливою архітектурою міста, затишками його кінематографічних парків та кафешок.

Однак із цим романом любові не сталось.

Книга могла би бути душевнішою, якби кожен персонаж став читачеві ледь не найближчим другом. Але для того роману бракувало детальних історій та життєвих перепитій, об'ємних образів героїв та й самого Нью-Йорка теж була крапля.
Сюжет простісінький - не чіпляє. Кілька важливих месиджів теж занадто елементарно подано.

Словом, читання "Така, як ти" Марка Леві більше схоже на просиджування часу з книгою в руках і у своїх відсторонених думках.

Парадокс Леві: писати про важливе легко та незавуальовано.

Можливо, це буде не зовсім коректно, але, коли я читаю його твори, у мене подумки напрошується порівняння «Сара Джіо в штанях» 🙈 Вони використовують різні прийоми, але от відчуття після їхніх книг у мене приблизно однакові. Беручи їхні романи до рук, я не очікую чогось карколомно вражаючого, я просто налаштовуюся на 1-2 вечори розслаблячого читання з дрібкою чогось магічного та чарівного.

«Закоханий привид» – це історія про талановитого піаніста Тому, в життя якого несподівано вривається привид його батька з проханням допомогти виконати його найзаповітніше бажання. Все б нічого, тільки от це прохання охоплює подорож до Сан-Франциско 🛫 та викрадення праху коханої батька Камілли, яку Тома і близько не знав. І, звісно, ця мандрівка допоможе не тільки привиду батька, а й самому чоловіку розкрити сімейні таємниці та навіть зустріти своє кохання.

Що ж, принаймні з прахом Леві зоригіналив! Адже ідея привидів для нього далеко не нова. Його роман «Між небом і землею» – чудова історія, яка використовує аналогічний прийом, однак в результаті виходить в рази сильнішою. І я розумію всю глибину, яку хотів вкласти Леві в «Закоханого привида», як на мене, йому це повноцінно не вдалося.

Однак це хороша історія не тільки для того, щоб відпочити декілька вечорів над книгою, а й замислитися про те, наскільки часом мало ми знаємо про життя своїх батьків.

Ви дивилися екранізацію дебютного роману Леві «Між небом і землею» з Марком Руффало і Різ Візерспун? Якщо так, вітаю, ви вже наполовину знаєте, про що один з його останніх романів «Закоханий привид».

Ми знову зустрічаємо головних героїв, один з яких – сіренький, але талановитий творчий чоловік, а другий – привид. Але цього разу роментік сторі відходить на другий план, віддаючи провідну роль темі батьків і дітей.

🤔 Що вам потрібно знати про «Закоханий привид» – піаніст накурюється травки і зустрічає привида свого батька. Вони кооперуються і летять в ризиковану подорож, щоб реалізувати злочин на похоронах жінки, в яку був закоханий батько. На фоні грає концерт Рахманiнова.

Леві мені подобається тим, що його романи схожі на листання тіктоку – максимально легкі, стрімко захоплюють і так само швидко закінчуються. При цьому їх не назвеш низькопробними – персонажі симпатичні, можуть розсмішити і навіть змусити задуматися.

Для поціновувачів: є що зберегти в нотатник, щоб влучно використати під фото в інстаграмі:

«Я не знаходжу нічого смішного в неминучій розлуці з тобою, просто не знаю нічого витонченішого за гумор перед обличчям нещастя».

Коли в житті не вистачає місця для глибоких, складних історій, вам до Леві.