Зараз читаю і поки що дуже подобається. Це класний, повноцінний детектив із напругою, загадками й відчуттям, що за кожною деталлю ховається щось більше. Сюжет розгортається поступово, але тримає увагу, постійно хочеться читати далі й складати власні версії.

“Хороші люди заслуговують на щастя, а погані мають бути покарані.” Доволі проста істина в цьому житті , але не все так просто... У невеличкому містечку починаються серійні вбивства. За розслідування справи береться новенька детективка, яка приїхала із Лондона, щоб почати життя із чистого аркуша. Вона тямуща, професійна, та красива жінка. До речі, ця героїня сподобалась своїм характером ,загалом як персонаж супер. Батько із сином також хочуть почати життя із початку і тому батько повертається у своє рідне містечко, де він виріс і його знають як місцеву легенду з плавання. Життя йде своїм руслом, у хлопця підліткові проблеми, у батька проблеми з роботою, а те, що твориться в особистому житті, то взагалі повний провал. Але день за днем і дещо змінюється, додатковий заробіток, хлопець знаходить онлайн друга і отримує подарунки мрії. Все йде гладко і класно. Але вбивця десь на волі і місто живе зі страхом. Поліція веде розслідування, ми отримуємо задоволення, а також неочікувані моменти, сімейні драми, проблеми із підлітками, сусідами, загалом звичайне життя народу. В ході розслідування поліція розуміє, що вбивця не просто так вбиває своїх жертв, а робить це заздалегідь продумано. Але як саме йому вдається це робити? Як він їх обирає? Задайте собі питання: чи хотілось би вам померти щасливими? 🙃 Тут, до речі, гарно описується емоційний стан вбивці, головних героїв і взагалі сюжет топчик. Великий плюс - легко читається, гарний сюжет, приємні персонажі, прописано класно сімейні стосунки, логіка вбивств і загалом тут все на своєму місці. Відгук вийшов трохи сухуватий, бо вже пройшло трохи часу після читання, але знаю точно, що книга сподобалась і ви читайте із задоволенням, любителям трилерів сподобається однозначно ⚘️

Дивний трилер. Класний вбивця, який усе продумує..

Психологічний трилер із повільним, але напруженим розвитком подій. Так, іноді відчувається затягнутість і не всі рішення героїв виглядають логічними, але загальне враження дуже позитивне. Хороший варіант для тих, хто любить атмосферні психологічні трилери без надмірної кривавості.

Це історія про крихкість щастя і тендітність людського життя. Автор майстерно показує, як звичайні радощі — виграш у лотерею, нова робота, примирення з близькими — можуть раптово опинитися під загрозою. Книга змушує задуматися, що навіть у безпечному і передбачуваному житті завжди є місце несподіванці, а щастя може бути небезпечним, якщо за ним хтось спостерігає.

«Щасливці» це такий трилер, який читається не лише заради інтриги — він затягує тим, як тонко автор працює з емоціями та людськими слабкостями. Я зовсім не очікувала, що історія про “щасливих” жертв серійного вбивці змусить мене так уважно вслухатися в кожну деталь. Найперше мене зачепив Бен — такий звичайний, трохи розгублений чоловік, який просто намагається втримати життя з краю, виховуючи сина й намагаючись почати спочатку. Його не хочеться називати «героєм» — він радше людина, яку дуже легко уявити поруч у реальному житті. Саме ця звичайність робить його історію такою близькою. Паралельно з ним іде лінія Імоджен Еванс. Її робота — це не гламурні погоні, а втома, страх, спроба триматися разом, коли все валиться. Мені сподобалося, що Марк Едвардз не робить з неї ні «суперполіцейської», ні «залізної леді» — вона жива, гостра, інколи різка, але справжня. А от розділи з погляду вбивці… Вони змусили мене кілька разів відкласти книгу, просто щоб перевести подих. Це не той злодій, яким хочеться «милуватися» — він холодний, логічний, переконаний у своїй правоті, й саме це робить його таким страшним. Мені сподобалося, що автор не романтизує його — навпаки, він дає можливість зазирнути в зламаний спосіб мислення, від якого стає моторошно. Що мені найбільше сподобалося — книга ніде не перевантажена зайвим. Короткі розділи тримають у тонусі, і не раз ловила себе на тому, що кажу «ще один…» і потім читаю п’ять. Структура дуже чітка й продумана, але водночас не відчувається штучною — історія ніби сама рухається вперед. І, чесно кажучи, мене кілька разів добряче водили за ніс. Я була впевнена, що зрозуміла, хто стоїть за всім, і вдруге, і втретє — і кожного разу помилялася. Кінцівка застала мене зненацька, але не тому, що автор хотів «шокувати» — а тому, що він вміє давати підказки настільки тонко, що помічаєш їх уже після. Це той трилер, після якого сидиш кілька хвилин у тиші й намагаєшся зібрати розсипані думки. І водночас — це просто дуже добре написана історія, без зайвих викрутасів і надмірних драм. Люди в ній живі, і саме це робить напругу такою відчутною. Дуже рада, що взялася за цю книгу. Вона тримає, хвилює й лишає по собі довге післясмакове відлуння.

Похмурий, атмосферний трилер, що змушує відчувати тривогу на підсвідомому рівні. Автор тонко працює з темою удачі й одержимості, показуючи, як легко за зовнішнім добробутом може ховатися щось небезпечне. Напружена атмосфера і відчуття невідворотної загрози роблять роман захопливим.

?Хороші люди заслуговують на щастя, а погані мають бути покарані©️ Здавалося б така проста істина. Але раптом якомусь безумцю захочеться втілити її, погравши в творця? З одного боку, ця книга - класичний англійський детектив, де у тихій місцевості серед мирних людей орудує убивця. З іншого - сюжет так виділяється на фоні інших, що точно запам'ятається надовго. Розслідування веде молода й успішна детективка, яка вимушена покинути кар'єру у Лондоні і переїхати до найтихішого графства Британії. Жертви настільки різняться одне від одного, що якби не спосіб убивства, їх важко було б поєднати. Практично з перших сторінок зрозуміло, хто стане наступним, і цей чоловік, батько-одинак, зображений таким тюхтієм, що йому хочеться лиш поспівчувати. А злочинець, такий собі Робін Гуд, що не просто вбиває своїх жертв, а ще й фільтрує їх! Адже хороші люди заслужили не лише бути щасливими, а й відійти у кращий світ з посмішкою. Оформлення обкладинки дуже символічне, хоч і здалося дивним на початку. Клаптикова оповідь, що ведеться від різних осіб, лиш посилює ефект занурення в атмосферу цього містечка. А самого вбивцю авторові вдалося так замаскувати, що я таки помилилася, будучи за півкроку від відгадки. Мене просто бісили соціальні ролі головних героїв. Чому жінка, має тягнути на собі все і трохи більше, щоб її сприймали за справжнього спеціаліста, водночас ставити жирну крапку на своєму особистому житті? А чоловіку, достатньо сяк-так дбати про дитину, щоб стати шанованим у громаді? Що це: нові реалії чи автору захотілося ще й на цьому хайпанути? Книгу рекомендую як поціновувачам детективів, так і тим, хто рідко читає цей жанр. #марафонкнигомам