Марія Каменська

"Річ у тім, що часто ми не можемо повірити, що здатні на щось добре, що з нами може статися щось прекрасне й чудове, адже раніше його не було на нашому шляху, або ж ми цього не помічали і гадаємо, що не гідні чи не заслуговуємо. Тому й не дозволяємо собі те, чого насправді хочемо".


Коли я побачила в анотації, що "це історії для тих, хто потребує теплого гумору, легкості й добра", то вирішила, що це однозначно звернення до мене 🥹 І не помилилась.

Це одна з найкращих і найприємніших збірок, які я читала. Вона містить три довгі історії, які могли б лягти в основу більш об'ємних творів, та 6 коротких.
Оригінальні сюжети, легка манера оповіді, цікаві герої та непередбачувані ситуації захопили мою увагу і не відпустили до останньої сторінки.

Цікава фішка в тому, що це дотепні історії про чоловіків, в яких, звичайно, не обійшлося без жінок, і ми маємо унікальну можливість зрозуміти почуття сильної статі, їхню незахищеність, вразливість, невпевненість в собі і таке відчайдушне прагнення бути затребуваними, коханими та щасливими.

Це історії про те, що ніколи не пізно переосмислити свій підхід до важливих у житті речей:

💠вчасно вимовляти слова любові та вдячності, бо потім вже може бути занадто пізно;

💠вміти уповільнюватись і смакувати кожнісінький момент, наче ароматний грушевий пиріг 🥧 з кулькою горіхового морозива;

💠навчитися любити себе, бути задоволеним собою і неодмінно проживати життя своєї мрії.

Ця невеличка книжечка містить у собі стільки світла, стільки безмежної життєву мудрості , вона засмокчує всі негаразди, натомість - дарує повні пригорщі тепла та безтурботності.

Авторка доносить важливі сенси не моралізуючи, а навпаки - змушує читача від несподіванки округлювати очі😳, неодноразово розпливатися в посмішці ☺️чи реготати до сліз😂.

Ця книга як сеанс у психоаналітика, чи розмова з найкращим другом, від якої стає на душі радісно та легко.

💠"...талант - він, мабуть, як і любов, - росте тільки тоді, коли має зовнішній прояв. І вже точно не варто чекати, коли талант проявиться сповна, щоби нарешті розказати про нього, адже якщо нічого не робити, то він ніколи й не розквітне".

"...можна назвати пеклом місце, у якому всі твої бажання здійснюються за першої ж думки, за першого ж прохання".

📕"Проєкт "Різдвяні янголи". Збірка зимових оповідань для тих, хто вірить у дива".

😌Збірки оповідань мені часом нагадують дитячу гру "тепло-холодно": одні оповідки потрапляють в серденько і зігрівають, інші ж - обдають крижаним подихом, бо не чіпляють, от зовсім.
АЛЕ ЦЕ АБСОЛЮТНО НЕ СТОСУЄТЬСЯ ЦІЄЇ ПРЕКРАСНОЇ КНИЖЕЧКИ!

🪽17 оповідань однієї авторки і КОЖНЕ справило на мене гарне враження!Таке зі мною вперше☺️

Різні герої, різноманітні життєві ситуації, але дещо в цих людей є спільне - всі вони очікують на диво, яке зігріє їхні серця:

🔻Самотній старий чоловік, який втратив дружину, і через внутрішню порядність не може прийняти запрошення сусідів та відсвяткувати разом з ними Різдво;
🔻незнайомці, які намагаються зазирнути за таємничі червоні двері, щоб дізнатись, що очікує на них наступного року, і переконатися, що все буде добре;
🔻молода дівчина, яка випадково потрапила у пансіонат, де самотні серця зустрічають свята ;
🔻юнак, який одного дня на своїй кухні побачив три колишні пасії, що разом готували йому сніданок;
🔻 маленький хлопчик, який давно не вірить у Миколая, але все ж пише йому листа, бажаючи лише одного - щоб мама більше не плакала.

🪽 Моїм улюбленим стало оповідання "Незвичне кіно" про перегляд фільму, що дає відповідь на одвічне питання, яке ми часто собі задаємо - "Навіщо я тут?" Цей твір змусив мене нестримно плакати та став зцілюючим бальзамом для моєї душі 😌❤️‍🩹

🪽Ця збірка глибока і філософська, життєва і надзвичайно світла. Вона щемка і затишна, наповнена різдвяною магією та сподіваннями на краще майбутнє.

Дивовижні оповідання, як загублені пір'їнки ангела, які я, читаючи, збирала, і кожна з них для мене була особливою, кожна змінила щось в мені, допомогла осягнути істину, наповнила теплом та світлом, любов'ю до життя та бажанням творити дива власними руками, стати чарівником для когось, змінити цей світ на краще✨
РАДЖУ ВСІМ СЕРЦЕМ!❤️‍🔥

🪽"Для кожної мрії, кожного бажання необхідна сила.Сила впоратися з тим, що здійснилося. Прийняти його. Інакше все піде нанівець"

У похмурі дні дуже помагає правильно підібрана книжка. Добра, світла і святкова.
Я ніколи не любила лютий: грудень живеш очікуваннями Різдва, січень тримаєшся на святковому заряді, а от лютий... Щоб чекати весни було легше, треба підібрати теплу книжку. Оцю, наприклад. Звичайно, вона ідеально підійде на Різдвяні свята, але і зараз теж.

Світла атмосфера є у кожному оповідань. У багатьох з них - Різдво. Тут нема цукрового сиропу, посипаного блискітками, якщо ви розумієте, про що я. Є соціальна проблематика теж, але авторка пропонує варіанти її вирішення. Залишає нам надію.

Оповідання різні: є і реалістичні, і фантастично-містичні. У деяких янгол справжній, а подекуди роль янгола відіграють небайдужі люди. Герої отримують другий шанс. Зустрічають рідних.

Щедрий літній пан, котрому соромно йти у гості з порожніми руками.
Люди, які мають шанс побачити майбутнє.
"Пансіонат самотніх сердець" - ну ви з назви уже зрозуміли.
Гаразд, визнаю, можливо, десь і занадто солодко, але це мені було треба.

"Здійснення бажань" - своєрідна алюзія на "Різдвяну пісню у прозі", з шансом побачити своє життя, коли у ньому збудуться усі бажання. Але що робити, якщо не всі твої бажання були добрими?

"Родинний вечір" - про те, що сказати правду краще, ніж роками псувати настрій усій родині.

У оповіданні "Незвичне кіно" я побачила алюзію на "Це прекрасне життя". Як і фільм, змушує задуматися про своє життя.

Кілька оповідань про любов і увагу до тих, хто тебе оточує - і рідних, і самотніх сусідів. Усім треба добре слово і посмішка.

"Орган і скрипка" - яка ж ніжна історія.

А "Ви разом" - це уже про день Святого Валентина. Якраз пасує ❤️
Про кохання тут не одне оповідання, тому можете сміливо брати цю книжку і для романтичного читання, не лише для різдвяного.

Можна її читати як адвент, по одному оповіданню перед святами.