Цікавий кримінальний роман який розвиває всі свої ідеї та плюси по максимуму, проте тут є і мінуси, бо трилогія Копполи зробила для оригіналу ведмежу послугу — фільми настільки хороші, що книга видається певним чином пародією. Це історія італійської мафії в Америці, але водночас це і історія про сім'ю, традиції, про конфлікт поколінь.

Коли береш до рук роман «Хрещений батько» відчуваєш подих епохи, ніби сам стаєш частиною могутньої й небезпечної сім’ї. Це епічна притча про владу, честь, сімейні узи й ціну, яку доводиться платити за власні принципи. П’юзо створює світ, у якому закон — не завжди закон, а справедливість — це поняття, яким володіє той, у кого в руках сила. Маріо П’юзо поєднує сімейну драму з кримінальним трилером. Його мова — проста, але точна, як постріл. Діалоги — живі, повні напруги й підтекстів. А головне — він не змушує нас засуджувати чи виправдовувати. Він змушує розуміти. Особливо вражає трансформація Майкла Корлеоне — сина, який хотів уникнути сімейної спадщини, але врешті став її найсуворішим носієм. Його шлях — це шлях втрати ілюзій, шлях, що веде з теплого дому на кривавий трон. Це трагедія людини, яка жертвувала всім заради сім’ї, і в результаті втратила себе. «Хрещений батько» — це не лише історія про мафію. Це історія про Америку, про мігрантів, про новий світ, де старі правила змінюються, але суть влади й амбіцій залишається незмінною.

Це класика кримінального жанру:) Я читала цю книгу разів зо три і ще й слухала аудіо англійською. Неймовірні персонажі, історія, атмосфера. «Той, хто прийде з пропозицією про перемовини, той і є зрадник», - цитата яку запамʼятала з юності. Чудова книга, якщо вам подобається цей жанр. Маст рід

Одразу скажу, що книга значно слабша за «Хрещеного батька». І хоч її і не назвеш поганою, захвату вона не викликає. За формою вона схожа на Хрещеного: гарно розписані характери й мотивації героїв, побудовані звʼязки між ними. Цей роман менше про саму мафію як таку (думаю, що основне сказано в попередніх книгах), але тут йде чудове заглиблення у світ кіноіндустрії і грального бізнесу - от це було цікаво. Ну і трохи занадто мелодраматична кінцівка, де у всіх все добре, я не дуже таке люблю. До речі, є ще екранізація (мінісеріал), але не раджу - абсолютно низькопробний шлак. До речі, українською цей роман не видавався в книжковому форматі, але перекладався. І є лише скан номерів журналу «Всесвіт», де він виходив у 1997 році.

Це 100/10 ?

«Сицилієць» — Маріо П’юзо Це той випадок, коли ти відкриваєш сторінку в очікуванні ще однієї мафіозної історії — і отримуєш цілу Сицилію. Гірку, горду, палаючу помстою та волею до свободи. Маріо П’юзо повертає нас у світ, який лише частково перетинається з «Хрещеним батьком» — тут Майкл Корлеоне ще в засланні, але справжній центр уваги — легендарний партизан Сальваторе Джуліано. Герой чи злочинець? Роман не дає прямої відповіді — і саме в цьому його сила. Це історія про людину, яка кидає виклик не тільки мафії, але й державі. Яка мріє змінити Сицилію — і платить за це найвищу ціну. Атмосфера густо насичена зрадою, гідністю, родинною вірністю та сицилійським кодексом честі. Читати «Сицилійця» — це як пройти пекельним сонцем по вузьких вуличках Палермо, чути постріли з-за рогу і вдихати запах пороху, свободи й крові. Тим, хто цінує сильну прозу з підтекстом — обов’язково до прочитання.

«Хрещений батько» — Маріо П’юзо Це не просто роман про мафію. Це епопея про владу, честь, родину та ціну, яку доводиться платити за контроль над життям інших. Книга, яка створила ікону — Дон Віто Корлеоне. Його ім’я давно вийшло за межі літератури і стало символом мудрості, сили і… невблаганної справедливості по-своєму. «Хрещений батько» читається на одному диханні. Це розумна, жорстка, часом навіть ніжна історія про людей, які існують за власними законами. Історія про те, що влада — це не постріл у спину, а здатність сказати «ні» в потрібний момент. П’юзо не романтизує насилля, він показує його складність. Тут немає карикатурних лиходіїв — лише люди, які намагаються вижити у світі, де закон давно перестав бути законом. Ця книга — маст-рід для кожного, хто хоче зрозуміти, як народжується легенда. І чому іноді сімейна вечеря може бути важливішою за війну.

Що ви бачите перед собою? Це скарб! Дійсно неймовірно цікава і супер професійно написана книга (навіть при умові, що до прочитання уже не раз дивився геніальну екранізацію). Така скрупульозність, така увага до деталей, так повно і різнобічно прописані персонажі. Рідко трапляються такі роботи. Так, трохи спірний посил, але загалом вона не виправдовує мафію. Як на мене тут чудово збережений баланс між співчуттям і засудженням. Рекомендую! «В житті не може бути нічого вигіднішого, ніж домогтися, щоб ворог переоцінив твої вади, а друг недооцінив твої чесноти»