Чесно, ну це жах. Я вже підзабула чи перші дві частини були настільки ж недолугі як ця, але всі зірки в відгуки ЛИШЕ за обкладинку і зріз, ну і якість друку на висоті. Абсолютно незрозумілі ці відгуки «найкраща з трьох». В чому? В кількості опису сцен сексу? При чому жахливих, ніби їх писав чоловік з комплексами «феноменального гігантського» члена. Ну їй богу. Писати що головна героїня мініатюрна і вона не може жити без того гігантського члена кожні пару десятків сторінок? Ну блін, невже ми цей міф тупорилий ще не розвіяли??? Це ж навіть просто нереалістично! Про жіноче задоволеня і оргазми - як ніби авторка взагалі не чула. На кого це розраховано? Короче, повний жах. Ледь дочитала, чисто щоб уже дочитати, і було дике бажання тієї книжки здихатись швидше, щоб і місце не займала на полиці. Хоч і гарна дуууже.

Книга супер. Ця частина сподобалась найбільше з усіх трьох книг. Читається на одному диханні, відірватися просто неможливо.

❤️‍? Найкраща з серії. Без конкуренції. ? 10/10 Моє серденько, якби можна було дати цій книзі мільйон зірочок, я б дала! Якщо ви думали, що попередні книги були хорошими, то ця – еліксир для душі, який підіймає планку до небес і залишає після себе найсолодший післясмак. Саймон та Клер Волтони були не просто батьками, а стіною любові та безумовного прийняття для Слоун та Лусі. Вчинок Слоан (що насправді був актом глибокої, жертовної любові та шансом на майбутнє для Лусі) був зрозумілий їм як зрада. Вона дала йому крила, а він... отримав образу на два десятиліття. "Диявол у костюмі" — упертий, але прекрасний чоловік із серцем, яке колись закрилося, як сейф після крадіжки ?. 20 років злості, що насправді була болем, 20 років, щоб нарешті усвідомити — вона ніколи не зраджувала його довіру. Вона просто дала шанс на майбутнє, яким він, по суті, і скористався! Могутній магнат, який не зміг розгадати серце своєї дівчини. Легше захопити світ, ніж зрозуміти жінку, чи не так, Лусьєне? Їх історія — це пекельна хімія, що здається навіть електромережа Києва не витримала б цієї напруги. Лусі та Слоан доводять, що навіть найбільша образа не може вбити справжнє, глибоке кохання, яке зародилося між сусідніми парканами. Це про другий шанс, про прощення і про те, що справжня сім'я — це ті, кого ти вибираєш, і ті, хто тримає тебе, коли ти падаєш. Хотіла б ще зазначити детективний нерв, який авторка вплела в серію так майстерно, що ти читаєш не просто любовний роман — ти живеш у цілому місті, де за кожною кав’ярнею, парком чи вечіркою ховається чиясь історія, таємниця або грішок? Протягом усієї серії є ця легка, інтригуюча жилка напруги — не просто хто з ким поцілується, а що насправді відбувається за лаштунками. Саме у третій книзі це відчувається найсильніше. Бо тут нарешті розкривається, що всі події, всі натяки з минулих частин — це не випадковість. Все пов’язано, як пазл. Коли з’ясовується, скільки людей було втягнуто в цю історію, ти просто сидиш і думаєш: “О, Люсі, ти хитра лисиця!” ?? Це наче тобі дозволили заглянути за куліси світу Нокмауту і сказали "Бачиш? Все мало сенс!" Я точно перечитаю всю серію до кінця цього року❤️?

Вона все життя намагається бути ідеальною в усьому, аби виправдати очікування друзів, сімʼї та не створювати нікому проблеми. Чому так? Бо вона має проблемну сестру, через яку батьки завжди в її дитинстві засмучувалися, тому вона вирішила стати повною її протилежністю, аби радувати їх. Але чи приносить їй це щастя? В день свого весілля вона тікає з вівтаря. Одразу після цього дізнається про існування дитини тієї самої сестри. Чи зможе вона впоратися в чужому місті сама без грошей, машини і житла, як завжди сама? Чи хтось нарешті зʼявиться в її житті і її життя заграє новими барвами? З перших сторінок книга захоплює, а з часом усе сильніше й сильніше розкриває таємниці - саме це тримає в захопленні та напрузі до останніх сторінок. Це не той самий ромком, в якому все передбачувано та очевидно! Що я можу сказати про цю книгу? Однозначно раджу!

Захоплива друга частина "Нокмаутської трилогії", і вона вийшла значно глибшою та драматичнішою, ніж можна було очікувати від романтичної історії. Не просто любовний роман, а розповідь про людей, зламаних життям, які намагаються знайти шлях до себе та одне до одного. Шеф поліції Неш, тепер живе як тінь самого себе після поранення. Його життя сповнене болю, панічних атак і відчуття порожнечі. Ліна, нова сусідка, приховує власні шрами й травми, але саме ця зустріч стає точкою, де їхні історії починають переплітатися. Їхні стосунки розвиваються повільно, без зайвого пафосу, проте з тією ніжністю й довірою, яка народжується лише між двома людьми, що пройшли крізь темряву. Мені сподобалося, як авторка показує любов не як ідеалізацію, а як процес зцілення. Це не про миттєве ''щасливо назавжди", а про маленькі кроки, які допомагають знову повірити у життя. Тут є і напруга, і кримінальна інтрига, і та сама тема "сім’ї за вибором", яка завжди додає тепла. Водночас у мене залишилися кілька питань до сюжетної лінії з мафією. Вона виглядала радше як фон, ніж як повноцінна складова сюжету, і часом створювало відчуття недопрацьованості. Деяким другорядним персонажам також бракувало глибини. Та попри це, головна пара: Неш і Ліни - тримала мене до останньої сторінки. Їхня історія переконлива, з емоційною глибиною, яка зачіпає, темою про кохання, що зцілює, про довіру, яка повертається поступово, і про те, що навіть у найтемніший час можна знайти світло. Я залишилась задоволена, бо історія мене пройняла, зачепила, щиро рекомендую, якщо хочеться чогось справжнього, емоційного і не банального..

Загалом гарний емоційно насичений роман, який починається як проста історія про двох сестер-близнючок і поступово розкривається у складну оповідь про любов, сімейні зв’язки та пошук себе. Наомі приїжджає до маленького містечка Нокмаут і потрапляє в епіцентр хаосу, який створила її проблемна сестра. Помилкове сприйняття Наомі як сестри призводить до конфліктів, особливо з Ноксом - похмурим і, на перший погляд, холодним чоловіком, чия недовіра має глибокі причини. Мені особливо сподобалось, як розвиваються їхні стосунки: від напруженого, майже ворожого знайомства до глибокої емоційної прив’язаності. Тут немає штучної романтизації токсичності - авторка показує, як довіра будується повільно, крізь дрібні вчинки та чесні розмови. У цьому є справжнє тепло. Водночас їхня динаміка не ідеальна: іноді діалоги між ними надто швидко знімають напругу, яка могла б дати ще більше драматичного ефекту. Щодо сюжетної лінії з мафією, тут я залишилася з кількома питаннями. Вона наче подається як вагомий елемент сюжету, але часом виглядає декоративно: деякі моменти конфлікту вирішуються занадто легко, а загроза з боку злочинного світу не завжди відчувається достатньо гостро. Це не псує історію, але відчуття недопрацьованості залишається. Другорядні персонажі, як-от мешканці Нокмаута і маленька Вейлі, додають історії життя та балансують серйозні моменти гумором. Роман поєднує любовну лінію, родинну драму й елементи детективу, зберігаючи динамічний темп і щирість. Історія про те, що сім’я це не лише кровні зв’язки, а вибір і готовність бути поруч, навіть коли важко. І про те, що кохання не ідеалізований сценарій, а щоденна робота двох людей, які хочуть залишитися разом.

Авторка має приємний склад письма. Красивий емоційний роман з насиченими подіями з напруженою гостротою. Динамічні герої, які доповнюють один одного.

Легкий, кумедний роман. Любовна лінія романтична з логічним завершенням. Роман вийшов дивовижний, сильним і навіть сміливим.