«Усе, що тільки між нами» — це емоційно глибоке й чуттєве продовження історій Нокмаута, яке зосереджується не лише на коханні, а й на внутрішніх травмах героїв. Роман вдало розкриває теми страху, довіри та зцілення, показуючи, як навіть найсильніші люди можуть ламатися — і водночас знаходити опору в інших. Хімія між Нешем і Ліною відчутна й напружена, а повільний розвиток їхніх стосунків додає історії особливої глибини. Це книга про протилежності, які притягуються, і про те, що справжні почуття потребують сміливості.

«Усе, що з нами навіки» — це яскравий і дотепний роман про новий початок, кохання та несподівані життєві повороти. Історія Наомі захоплює з перших сторінок: у ній вдало поєднані гумор, драма й романтика. Динамічний сюжет і контрастні характери героїв (особливо улюблений троп «буркотун і сонечко») роблять читання легким і захопливим. Це книга про те, як навіть після хаосу можна знайти своє місце, підтримку й справжні почуття.

Історія сама по собі не нова й доволі передбачувана, без карколомних сюжетних поворотів — багато моментів легко вгадуються наперед. До того ж, часом поведінка Наомі та Нокса дивує: вони ніби вже дорослі люди, але інколи поводяться як підлітки. Можливо, частина розчарування читачів пов’язана ще й з очікуваннями — через обкладинку чи анотацію багато хто чекає легкого юнацького ромкому, а отримує історію героїв 30+ (зі своїми шпаками в голові). Але попри всі ці моменти, книга читається неймовірно легко — я буквально проковтнула її за два дні. Це саме той варіант, коли хочеться чогось простого, атмосферного і незаморочливого — і тут вона ідеально потрапляє в настрій. Попри обсяг у понад 500 сторінок, сюжет не перевантажує, а навпаки — захоплює. Історія виглядає як готовий сценарій для фільму, і зовсім не дивно, що читачі вже уявляють акторів на головні ролі.

9/10 Це НАБАГАТО краще за 1 книгу Навіть троп хороший хлопець-погана дівчинка, який я не дуже люблю, поданий так, що мені сподобалося. Можливо, через те що герої не були однозначно хорошими, чи поганими і ніхто нікого не перетягував на світлу/темну сторону. Вони просто люди, які роблять помилки, необдумані вчинки, але вміють це усвідомити та виправити. Мені сподобалися головні герої. Неш — шеф поліції, який звик все робити по правилах, він прагне всім допомогти і виправити усі проблеми. Якщо в першій книзі Неш привітний, усміхнений, люб'язний, то тут він стикається з депресією, панічними атаками і нездатністю відчувати будь-які емоції. Ліна стає тією людиною, яка змушує його щось відчути, і не просто щось, а калейдоскоп різних емоцій (так кліше, але мені це подобається?) Ліна — дівчина, яка любить порушувати правила, вона зухвала, прямолінійна, ексцентрична і обожнює адреналін, навіть пов'язала з ним свою роботу. Ліна має свої шрами в минулому, які заважають їй зближуватися з людьми і будувати серйозні стосунки Мені сподобалося як розвивалися їхні стосунки. Вони обоє такі відкриті, чесні, вразливі і поводяться, як дорослі, адекватні і зрілі люди, які вміють говорити ротом. Їхні спільні безневинні ночівлі, її норовливість, його впертість, взаємна довіра, турбота, як все починалося зі слів: "давай подивимося, до чого це дійде і не будемо будувати планів на майбутнє" до: "я не уявляю свого життя без тебе". А ще тут прекрасна дружба, чудові батьки і чарівний песик. Рура додавала родзинки цій історії, я кожен раз умілялася з її взаємодій з Нешем. І не варто забувати про гумор, мій сміх і гигикання мабуть чули всі сусіди. Також дуже гарячі сцени 18+?Ніяких тобі печерок, парку Діснейленду і зброї масового знищення? Гаряче, пристрасно і чуттєво. А який же зворушливий епілог???, я знову ридала через ситуацію Нокса і Наомі, хоч і не люблю їхню пару. Звісно, є й мінуси. По-перше, трохи затягнуто, особливо середина книги, як на мене можна було скоротити хоча б сторінок 100. Я трохи знудилася то читати, поки не почалася якась динаміка. По-друге, структура книги дуже нагадує 1 частину, хоч тут стосунки й розвивалися повільніше, але схожостей було багато. Проте, на відміну від 1 книги, в цій частині, мене навіть драма не роздратувала, все було логічно, органічно і Слава Богу швидко завершилося. Але, я закрию очі на всі мінуси, адже книга принесла мені багато позитивних емоцій і я отримала велике задоволення від читання. З нетерпінням чекаю на 3 книгу про Лусьєна, бонусний епілог неабияк інтригує.

Напевно на цій книзі переходимо на іншу шкалу, бо в 5 бальній важко оцінити. 7/10⭐ Я не скажу, що розчарована. Але попередні книги мені сподобались набагато більше. І читала я їх швидше. Можливо, це через те, що в попередніх частинах сюжет на 85% крутився навколо пар. Їхніх відносин, створення взаєморозуміння, притягнення. В третій частині як на мене, якщо залишити тільки взаємодію між Люсьєном і Слоан, то книга буде максимум на 200 сторінок, а не 600. Мені їх було мало. В основному в цій книзі взаємодія всіх. Стосунки 4 пар нараз, а ще їхніх батьків і їх партнерів. Багато детективної лінії. Вийшов дуже слабенький ромком. Оцінка тільки через те, що вона все-таки як і попередні написана класно. Не затягує, але легко читається. Зворушив мене тільки кінець і епілог, ось там я прям відчула ту атмосферу яку так чекала цілу книгу. Враховуючи який гачок нам закинули в кінці другої. Але але. І взагалі причини чому вони 20 років не були разом дуже тупі. У мене все?

Чудове завершення циклу про двох братів та їхнього друга. Книга, яка увесь час тримала в цікавості, щодо історії Люсьєна та Слоан. В книзі присутня і вірна дружба, і від кохання до ненависті, і навпаки, і до, на жаль, травм дитинства. Хороша книга, яка захоплює із самого початку

Я обожнюю цю серію за атмосферу маленького містечка Нокмаут і другорядних персонажів, хоча і головні тут нічогенькі (забудемо про Нокса, який трохи бісив в першій книзі - тут він булочка) Недаремно трилогія зветься Нокмаутська. Це містечко — наче одна велика родина: тут відчувається справжня дружба, тепло й підтримка, які огортають із перших сторінок. Між головними героями було все прекрасно із самого початку - не було отих хованок від своїх почуттів і не було драми заради драми, яку я дуже не люблю. Стосунки головних героїв розвивались максимально повільно, тому хто любить такий тип стосунків - раджу звернути увагу. ?‍♂️ Неш - шеф полісмен, який хоче зробити своє місто кращим. Цей зранений чоловік, після подій у першій книзі, точно знає чого хоче і добивається Ліну попри все. ? Ліна - зухвала та прямолінійна, звикла жити сама за своїми правилами: ні з ким не ділити пульт від телевізора, вона не любить готувати і будь які стосунки були не для неї. Поки вона не зустріла Неша? Коли вони разом - іскри просто розлітаються на всі боки ⚡️ Тут дуже класний гумор і неймовірна харизма персонажів. Епілоги такі солоденькі, що я аж просльозилась А ще я в передчутті фінальної книги про Лусьєна та Слоан На бога, скажіть кого який гедзь вкусив, і я скажу, за кого буду я! Але попереджаю: тільки не за Лусьєна!

Дуже класний роман, гарне видання, хоча більше люблю 2 та 3 з цієї серії.