Атмосферний психологічний трилер про небезпечні ігри та приховані таємниці - «Опівнічний бенкет» Люсі Фолі 🐦‍⬛ «Ця посмішка - наче маска, мʼязова памʼять, відточена за довгі роки тренувань. Але в мене вже заболіли щоки.» Тропи: декілька оповідачів, декілька часових ліній, заплутаний сюжет, драматичне відкриття, несподіваний фінал, газлайтинг, ізольований простір Тригери: смерть, насильство, ПТСР, психологічні маніпуляції ✍️Як каже моя подруга «коли я бачу в твоїх відгуках в тригерах смерть і насильство - то знаю, що буде гарна оцінка» 🤌🏻Ну що ж, таке мені подобається, тому що тут є все, за що я люблю психологічні трилери: ➡️постійна напруга ➡️динамічний сюжет ➡️вибуховий фінал ➡️герої не ті, за кого себе видають ➡️закритий простір з гарною картинкою (тут я про саме місце, де відбуваються події) ➡️декілька оповідачів, які періодично пересікаються одне з одним ➡️декілька часових сюжетних ліній ➡️секрети, брехня, вбивства 🔪Це саме той формат трилера, де з самого початку знаєш, що сталося вбивство (і навіть здогадуєшся, хто жертва), але до останнього розбираєшся як саме все відбулося і хто ж вбивця). І цей процес розплутування тут реально тримає в напрузі до фіналу 📚Книга читається просто неймовірно легко (як в принципі більшість трилерів/детективів від ВСЛ), а короткі розділи та чергування оповідачів роблять читання ще більш захопливим і динамічним, що сторінки буквально летять одна за одною 🔥Атмосфера топ - люксовий готель серед сільської місцевості на узбережжі, окремі будиночки, море, скелі, ліс, органічна їжа і алкоголь. Ніби все ідеально для відпочинку… але тільки на перший погляд, адже територія готелю приховує моторошні секрети, а місцеві незадоволені будівництвом готелю… 🗣️Історію розповідають пʼятеро людей в трьох часових лініях: ➡️до Сонцестояння ➡️після Сонцестояння ➡️минуле 👀Тут дуже швидко стає зрозуміло, що майже кожен не той, за кого себе видає. У кожного є свої секрети, і поки одні намагаються їх приховати, інші навпаки хочуть розповісти правду про минуле 🌑На відкриття готелю на день Сонцестояння з’їжджається безліч гостей. І хоча власниця ніби ретельно перевіряла кожного, хтось усе ж зміг пробратися під чужим ім’ям, а «ідеальне відкриття» закінчується пожежою та смертями… 🐦‍⬛ А ще тут особливу роль відіграють Птахи… Місцеві переповідають про них моторошні легенди і справді їх бояться. Це ніби як своєрідні месники, які карають за певні вчинки. Спочатку я думала, що це просто щось типу місцевих страшилок, але насправді все, що в книзі - все твориться руками людей і від розуміння цього ще моторошніше 🤔Не скажу, що розвʼязка була прям із розряду «щооо?», але декілька разів я була дуже здивована. Тому фінал вважаю вдалим і він мені сподобався… ➖З мінусів можу виділити, що мені замало було розкрита тема Птахів, а також відсутня логіка в деяких нюансах 💭Також книга зачіпає важливі соціальні теми, такі як класова нерівність між багатими і бідними, помста і жорстокість, справедливість і психологічні травми… Висновок: «Опівнічний бенкет» - це атмосферний і захопливий психологічний трилер з поступовим розкриттям таємниць

Очікувала від цієї історії більшого, тому що анотація дуже інтригуюча, але реалізація таке собі. Спершу мені абсолютно не сподобався стиль написання авторки, й книжка читалася дуже повільно й тяжко, до кінця, чи то я вже звикла, чи текст став кращим, тому книжка читалася легше. Мені були не цікаві, або огидні всі персонажі цієї історії, я не могла ні поспівчувати їм, ні, порадіти за них, а розв'язка банальна й нудна.

Спочатку трохи нагадав "Ідеальну пару", але чим далі, тим цікавіше. Наче нічого нового: острів і жертва, пошуки злодія. Але, до цього злочину автор проводить читача по лабіринтах відносин, характерів і подій. Однозначно рекомендую, захоплива книга!

«Список запрошених» загалом мені сподобався. Читати було цікаво, сюжет добре тримав увагу, а кінцівка вийшла класною і неочікуваною. Але в цілому це не та книга, яка залишить по собі сильне враження або яку я захочу перечитувати. Можна сказати, що це історія для одного разу, якраз для настрою «щось легке і захопливе», але без особливої глибини чи унікальності. Приємне читання, але не більше.

Париж та його таємниці у романі «Паризькі апартаменти». Головна героїня Джесс після деяких проблем на минулій роботі вирішує втекти з рідного Лондона до Парижа, погостювати у брата Бена. Бен сам у Парижі в гостях – живе у квартирі свого друга. Він не дуже радий раптовому приїзду сестри, але диктує їй адресу і обіцяє, що чекатиме її на місці. Однак коли Джесс прибуває, то виявляє, що Бен зник. Від книги чекала щось атмосферне та похмуре. Так і сталося. Все на місці: ми одночасно і в Англії, і у Франції, трилерність, таємниці, небезпека, секрети... Неймовірно! Книга дуже захоплююча, читається легко та швидко. Сподобалося, що кожен розділ ведеться від різних персонажів, видаючи нову інформацію... шматок за шматочком. Нагнітання та парочка поворотів мене здивували і це плюс. Читала, бажаючи дізнатися, що за таємниці у кожного, хто живе у домі. Загалом враження позитивне, навіть приємне. Тут точно більше трилера, ніж детектива, але це нічого не псує, навпаки. Динамічно. Занурення повністю з головою, а це дуже добре. З кожною новою сторінкою історія затягує все глибше і глибше та не відпускає до останнього рядка. Додам, що фінал викликав у мене змішані почуття. Але розписувати не стану, бо це буде спойлер. Раджу книгу? Так. Сподобалось? Звісно! Я дуже рада, що познайомилася з «Паризькими апартаментами».

Цікавий детектив що відбувається на віддаленому острові під час весілля Мені дуже сподобався формат подачі сюжету: є події які відбуваються в теперішньому, а є події які відбувалися в минулому що ведуть тебе до розгадки одночасно з теперішнім і виходить такий нібито синхрон, але дуже динамічний, напружений синхрон) зазираючи у події минулого на острові, особисті переживання кожного градус драматичності зростає постійно і оці стрибки лише додають певної напруги) ти переживаєш за усіх, намагаєшся здогадатися хто ж мав мотив до вбивства і хто жертва ? Але ти не можеш здогадатися хто ж створив щось таке страшне) кожен куточок острова чатує небезпекою і змушує холонути жили) під кінець тобі хочеться більше драми, більше екскурсу в минуле, бо ти не хочеш, щоб події приходили до ясності ще довго, бо вже так звик до всіх, їхніх загадок і моторошних, прихованих таємниць

Спершу я читала книгу авторки "Список запрошених", тому очікування від цієї книги були високі, і книга їх виправдала. Почну з того, що книга дуже гарно оформлена, одне задоволення тримати таку гарну цеглинку в руках. Далі — це шрифт, після книг РМ, шрифти в усіх інших видавництвах здаються карликовими, але претензій до цієї книги в мене нема. По сюжету — дівчина приїздить до зведеного брата в Париж, аби трохи в нього перебути, так як вона напартачила на попередній роботі і їй треба десь пожити, а вона не має ані копійки за душею. Її брат журналіст і доволі успішний. Коли дівчина приїздить до квартири брата, той чомусь їй не відповідає на дзвінки, і врешті-решт через 3 години очікування на вулиці, вона потрапляє все ж до його апартаментів завдяки хитрості. Але брата вдома нема. Ключі є, гаманець є, ноутбука нема. То що ж сталося? Книга мені дуже сподобалась, і поворот подій і сюжетна лінія, і взагалі я весь час хотіла читати, не відволікаючись.

Це швидкий трилер про пошук зниклої людини із закритим колом підозрюваних, який легко читається. Я вже прочитала Список гостей Люсі Фолі, і там теж був детектив закритого типу, мабуть, автор розділяє мою любов до цього сюжетного ходу. Але ця книжка мені сподобалася трохи менше за Список гостей, найімовірніше, тому що віддалений острів у шторм мене приваблює значно більше, ніж багаті особняки в Парижі. Книжка дуже захоплива, читається легко і швидко. Мені сподобалося, як у кожному розділі розповідь велася від різних персонажів, видаючи нову інформацію про те, що сталося, шматочок за шматочком. Але в якийсь момент, десь на 60-70% книги, всього стало занадто багато. Мотивація деяких вчинків героїв була сумнівна, сюжетні повороти стали здаватися нереалістичними, мені поступово ставало байдуже на головну героїню та її зниклого брата, загалом усе стало заплутаним і безладним. Але потім настав фінальний сюжетний поворот, який був таким крутим і несподіваним, що все для мене виправив. Я все одно даю книзі 3,5 зірки, тому що вона мені явно не запам'ятається надовго, і вона явно просідає в середині. Але про прочитане не шкодую.