Спочатку трохи нагадав "Ідеальну пару", але чим далі, тим цікавіше. Наче нічого нового: острів і жертва, пошуки злодія. Але, до цього злочину автор проводить читача по лабіринтах відносин, характерів і подій. Однозначно рекомендую, захоплива книга!
Анонім
«Список запрошених» загалом мені сподобався. Читати було цікаво, сюжет добре тримав увагу, а кінцівка вийшла класною і неочікуваною.
Але в цілому це не та книга, яка залишить по собі сильне враження або яку я захочу перечитувати. Можна сказати, що це історія для одного разу, якраз для настрою «щось легке і захопливе», але без особливої глибини чи унікальності. Приємне читання, але не більше.
Анонім
Париж та його таємниці у романі «Паризькі апартаменти».
Головна героїня Джесс після деяких проблем на минулій роботі вирішує втекти з рідного Лондона до Парижа, погостювати у брата Бена. Бен сам у Парижі в гостях – живе у квартирі свого друга. Він не дуже радий раптовому приїзду сестри, але диктує їй адресу і обіцяє, що чекатиме її на місці. Однак коли Джесс прибуває, то виявляє, що Бен зник.
Від книги чекала щось атмосферне та похмуре. Так і сталося. Все на місці: ми одночасно і в Англії, і у Франції, трилерність, таємниці, небезпека, секрети... Неймовірно!
Книга дуже захоплююча, читається легко та швидко. Сподобалося, що кожен розділ ведеться від різних персонажів, видаючи нову інформацію... шматок за шматочком. Нагнітання та парочка поворотів мене здивували і це плюс. Читала, бажаючи дізнатися, що за таємниці у кожного, хто живе у домі.
Загалом враження позитивне, навіть приємне. Тут точно більше трилера, ніж детектива, але це нічого не псує, навпаки.
Динамічно.
Занурення повністю з головою, а це дуже добре. З кожною новою сторінкою історія затягує все глибше і глибше та не відпускає до останнього рядка.
Додам, що фінал викликав у мене змішані почуття. Але розписувати не стану, бо це буде спойлер.
Раджу книгу? Так.
Сподобалось? Звісно! Я дуже рада, що познайомилася з «Паризькими апартаментами».
Анонім
