Можливо, не найзаплутаніший сюжет, який зараз можна знайти, можливо не найкращі прописані персонажі, дії та їх думки. Проте знаєте що? Я кайфонув. Востаннє таке задоволення принесла книжка знову ж таки від Старого Лева, а саме «Востаннє, коли я збрехала». У них точно є чуйка на захопливі читання.
Історія в першу чергу розрахована на жіночу половину аудиторії, але тим не менш, як чоловіку мені вдалося отримати задоволення, при чому немаленьке.
Краса Парижа (звісно ж з усім брудом, та неприємним запахом, імігрантами, класовою боротьбою, поруч з розкішшю бутіків, смачнющою випічкою, архітектурою, мистецтвом), приховані секрети минулого кожного персонажа, загадковий розкішний маєток, класові нерівності, гіперопіка, влада через гроші, привілейованість вищих класів, вплив дитячих травм, залежність від алкоголю та наркотиків, сексуальне насилля і звісно ж шанс почати все спочатку, який має бути у кожного.
Це навіть і близько не все, про шо ця історія. Звичайно загорнута в атмосферу детективу. Я б навіть сказав готичного паризького детективу, нехай для цієї оповідки буде саме цей жанр.