«...Але, знаєш, якщо посадити людину в правильний ґрунт, вона розквітає. І з тобою теж так буде, коли знайдеш свій справжній дім» ⠀ «Доленосна зірка сестер із Тоскани» Лорі Нельсон Шпільман ?? ⠀ Жанр: роман, сучасна проза, сімейна сага ⭐5/5 Вид-во: @km.books.ua ⠀ Герої: Емілія (молодша донька), Роза (бабуся), Лео (батько), Дарія (старша сестра), тітка Етель, тітка Поппі, дядько Дольфі (двоюрідний дідусь Емілії), кузина Люсі; Ріко, пані Фортіно (Вірджинія), Маттео, Габріеле, Джованні, Софія, Ян, Елен, Дрейк, Доменіко та інші. ⠀ У родині Фонтана існує прокляття: всі молодші доньки роду самотні, так і не змогли знайти справжнє кохання та вийти заміж. Але чи справді воно існує? ? Наприклад, старенька тітка Поппі вирішує остаточно зламати його і запрошує Емі на спонтанну подорож (і пригоду) Італією ??✈️ ⠀ Майже до 30 років головна героїня Емілія спокійно мешкала в одному з житлових районів Нью-Йорка, працювала у родинній італійській пекарні та в усьому дослухалася своєї авторитарної і темпераментної бабусі Рози; не переймалася тим, щоб вийти заміж, а життя ніби цілком її влаштовувало. ⠀ Натомість Лучіана безоглядно віддається кожному хлопцеві, який проявляє до неї бодай якийсь інтерес ??‍♀️ відчайдушно намагаючись знайти щастя. ⠀ Тут паралельні сюжетні лінії: нині і те, що відбувалося в минулому. Таким чином вимальовується чітка картина ✅ Не могла оминути цю книжку… Ця таємнича родинна історія приправлена ароматом смачної їжі, моцарели, чудового вина??та яскравих описів Італії ?Тоскани, романтичне узбережжя Амальфі, макові поля Равелло ?️ ⠀ Окрім приємної теплої атмосфери тут сімейна драма та багаторічні секрети ? Написана досить легко, швидко читається, атмосфера переносить в ту дивовижну місцевість; деякі моменти щемливі, історія викликала і посмішку, і сльози. Детально прописані персонажі, їхні характери, світосприйняття та кардинальні зміни наприкінці ? ⠀ Книжка про пошуки та прийняття себе, переосмислення життя, силу духу, любов, милосердя, вміння прощати. ⠀ Звичайно є питання по сюжету, одруківки в тексті, але немає лайливих слів чи якихось відвертих сцен, тож загалом враження приємні??

От скажіть, вам пропонують поїхати у повністю оплачувані канікули в Італію - ви б довго вагалися? Тим паче, що Італія давно омріяна, і це місце походження роду. То чому Емілія відмовляється? Бо запрошує її двоюрідна бабуся Поппі, проти спілкування з якою рідна бабуся Роза, жінка сувора і категорична. Та Емілії майже 30, чи не пора самостійно вирішувати, куди їхати і з ким спілкуватися? Якби ще не висіло над нею родинне прокляття: молодша донька сім'ї Фонтана не виходить заміж. Яке прокляття у двадцять першому столітті? Та коли з покоління у покоління історія повторюється, мимоволі задумуєшся. І хоча ніхто не каже, що жінка мусить вийти заміж, щоб стати щасливою, та добре знати, що ти маєш вибір, а не все за тебе визначило "прокляття". І якщо бабуся Поппі знає спосіб його зруйнувати, то полетіли в Італію. Мені дуже сподобалася Поппі. Весела, активна, життєрадісна. Елегантна і розумна. Жінка з чудовим почуттям гумору, яка каже те, що тобі треба почути, а не те, що ти почути хочеш. Спочатку книжка розповідає історію Емілії, а потім оповідь перенесеться у кінець 1950-х, до Поппі і Рози. Ми дізнаємося, як жили люди у повоєнній Італії і у Східній Німеччині, чому у США така велика італійська громада. І як свої забобони і прокляття ми веземо через океан. Ми побачимо відчайдушні спроби зберегти кохання. Тут багато італійської кухні і мистецтва. Експресії. Палких суперечок, підступних зрад і надії, яка підтримує десятиліттями. Спочатку мене трохи нервувала Емілія, своєю залежністю від думки родини, страхом проявити себе. Але, поступово дізнаючись більше про її маму і бабусю, ставало зрозуміло, чому вона виросла такою. Наскільки їй було складно опиратися характеру Рози. Тому ще більше викликає повагу її еволюція, віднайдена здатність давати відсіч і боротися за своє. Хто зна, можливо, це місце сили - Тоскана? Чи цілющий вплив Поппі?

Чудова казка для дорослих дівчат, приправлена пахощами італійської кави, випічки та старовини. Тут пригощають Кьянті та моцарелою, голодними та тверезими ви точно не залишитеся "Метт - один із дуже небагатьох моїх знайомих, який знає, що я постійно беру в бібліотеці журнали про подорожі. В старших класах, складаючи так звану мапу бажань за вказівками Опри, намалювала на ній далекі міста і країни, в яких мріяла побувати, марно сподіваючись, що уявні образи далеких міст можуть втілити мої мрії в реальність." Але усе вийшло. Не дивлячись на прокляття, що панувало в родині) Яке? Вважалося, що молодші дочки в родині були прокляті, тому не можуть вийти заміж чи мати дітей. Дуже зручне прокляття. Для старших) Є кому піклуватися про рідних. Але Емілія, Попі та Люсі не погоджувалися з цим. І ці зовсім різні жінки, хіба що молодші доньки, зібралися у подорож на Батьківщину своїх предків, щоб зняти це прокляття чи радше пересвідчитися, що то усе забобони. Вісім днів, що подарують їм кохання, досвід і примусять і нас згадати, що усе можливо. Нехай навіть і не відразу. Казка? Так. Але радше - сімейна сага. А такі книги я люблю.

«Доленосна зірка сестер із Тоскани» Лорі Нельсон Шпільман – це одна з тих книг, з якими відпочиваєш душею та тілом. Цікава історія, неймовірна Італія, кохання та сімейні таємниці – все це зібрано під цією чудовою обкладинкою✨ У ній розповідається про молоду дівчину Емілію, яка всі свої тридцять років прожила в Нью-Йорку та пропрацювала у сімейній італійській пекарні. Одного дня їй телефонує її тітка та запрошує долучитися до неї у подорожі в Італію. Так як вона майже не спілкувалася з цією жінкою, то не одразу приймає рішення. Але таки вирішує полетіти в нову країну та бере з собою ще свою кузину. Важливо також сказати, що у їхній сім’ї існує легенда про прокляття молодших дочок: вони ніколи не будуть щасливими та не знайдуть своє кохання. Тому в цій поїздці дівчата вирішують не лише відпочити, але й дізнатися більше про сімейні таємниці родини Фонтана. Я взагалі люблю такі книги. Часом хочеться почитати якусь легку історію про красиві місця, звичайних людей та їхні долі. І «Доленосна зірка сестер із Тоскани» на всі 100% відповідає цим настроям. • Дивно, правди? Ми щосили намагаємося відповідати тому, що говорять про нас оточуючі: як хорошому, так і поганому. • Ми ігноруємо своє серце, оскільки віримо, що нас за це полюблять. • З роками я зрозуміла, що життя стає приємнішим, коли віриш в найкраще в людях, а не в найгірше. • У пошуках своєї справжньої особистості часом доводиться приміряти багато ролей. Розумієш, поки ти не вирішиш, ким ти не є, ти ніколи не дізнаєшся, хто ти є насправді. • Життя – це не завжди коло. Частіше це заплутаний вузол обхідних шляхів і глухих кутів, фальстартів і розбитих сердець. Дратівливий, карколомний лабіринт, у якому неможливо орієнтуватися і який марно наносити на мапу. Але ти неодмінно повинна зазирнути в кожен його куточок. • Життя стане набагато цікавішим, коли навчишся казати «А чому б ні?». ? Love In Portofino – Dalida і Raymond Lefèvre Et Son Grand Orchestre