Є дивна Саллі Даймонд, якій 42 роки. Вона живе з батьком у глухому селищі. Вона соціально недорозвинена, їй важко комунікувати з людьми, і вона все сприймає буквально. Саллі доглядає за своїм батьком, який важко хворіє. Одного дня він сказав їй: «Як я помру — винеси мене на сміттєзвалище і спали». Коли батько помирає, Саллі виконує все, як він сказав, адже сарказм і гумор — це не для неї. Звісно, це привертає увагу мешканців маленького села та поліції. Починається розслідування. Але чому ж Саллі така дивна? Яка її історія? Відповіді на ці запитання Саллі знайде у листах, які батько залишив їй після смерті. Ця книга — це щось неймовірне. Напружено, емоційно, цікаво. Відірватися просто неможливо. Тут підіймаються гострі соціальні проблеми — такі як расизм, дискримінація, сексизм та інше (без спойлерів). І головне — це дуже реалістичний психологічний трилер, із дуже життєвими подіями. Ця книга йде на поличку "найкраще прочитане за життя"!
Анонім
🖇️психологічна напруга 🖇️моральне і фізичне насилля 🖇️педофілія 🖇️викрадення дітей 🖇️життя з ПТСР 🖇️шокуючі факти минулого 🖇️темні сімейні секрети 🖇️стокгольмський синдром психологічний трилер, що занурює у складний внутрішній світ головної героїні. Саллі Даймонд сприймає все буквально. після смерті батька вона виконує його останню пораду: «Просто спали і викинь мене»,- і вона це робить. звичайно така подія привертає увагу поліції та журналістів, а також стає відправною точкою для розкриття таємниць її минулого і поступово відкривається історія дитинства Саллі, сповнена болю, травм і психологічних випробувань. це одночасно захоплива і тривожна, змушує замислитися про наслідки травм і те, як вони формують особистість. моментами було огидно і важко читати. історія точно не для вразливих. змушує задуматися про травми, людську природу та самотність. чимось нагадала книгу «Дівчина в потягу» – Пола Гокінз, де теж досліджується психологія героїв і вплив минулого на їхнє життя. 7/10⭐️
Анонім
книга дуже важка психологічно..і тим не менш, неймовірно цікава і захоплива..ще довгий час після прочитання поверталася думками до неї..фінал вразив.. дуже симпатизувала головній героїні, сподобалась її безпосередність і прямота..я з розумінням ставилась до її дивацтв, а ідея прикидатись глухою, щоб не було необхідності розмовляти з оточуючими — взагалі геніальна!!..в деякі моменти вона нагадувала мені кінгівську Голлі Гібні.. ця книга про людську жорстокість і страждання, про вплив психологічного і фізичного насильства на долю людини у майбутньому..книга справляє гнітюче враження, тому якщо ви не готові до важких емоцій — краще відкласти її до інших часів.. одну зірочку знімаю за відсутність редактури і абсолютно жахливий переклад видавництва ксд..це дуже відволікало і дратувало протягом читання, постійна плутанина з чоловічим і жіночим родом, машинний переклад, безглуздий і недоречний, вкотре довели неповагу видавництва як до читача, так і до автора..
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях