Є дивна Саллі Даймонд, якій 42 роки. Вона живе з батьком у глухому селищі. Вона соціально недорозвинена, їй важко комунікувати з людьми, і вона все сприймає буквально. Саллі доглядає за своїм батьком, який важко хворіє.

Одного дня він сказав їй: «Як я помру — винеси мене на сміттєзвалище і спали». Коли батько помирає, Саллі виконує все, як він сказав, адже сарказм і гумор — це не для неї.

Звісно, це привертає увагу мешканців маленького села та поліції. Починається розслідування. Але чому ж Саллі така дивна? Яка її історія?

Відповіді на ці запитання Саллі знайде у листах, які батько залишив їй після смерті.

Ця книга — це щось неймовірне. Напружено, емоційно, цікаво. Відірватися просто неможливо. Тут підіймаються гострі соціальні проблеми — такі як расизм, дискримінація, сексизм та інше (без спойлерів).

І головне — це дуже реалістичний психологічний трилер, із дуже життєвими подіями.
Ця книга йде на поличку "найкраще прочитане за життя"!

Захоплива емоційна подорож із глибокими сенсами

Ця книга вирізняється своєю динамікою та емоційною напруженістю. На відміну від «Незавершених справ» цієї ж авторки, де події поступово накопичуються й вибухають у фіналі, тут читач опиняється на справжніх гойдалках почуттів буквально з перших сторінок. І щойно здається, що настав момент перепочинку перед щасливим фіналом, авторка майстерно змушує знову співпереживати, пропускаючи все через серце.

Особливу увагу варто звернути на діалоги — вони живі, природні та дуже глибокі. Стосунки між дорослими й дітьми виписані з такою теплотою, що навіть ті, хто зазвичай не чутливий до подібних тем, відчують силу щирої взаємопідтримки. Діти тут не просто персонажі, а справжні вчителі життя, які дивляться на світ чистим, незатьмареним поглядом.

Книга торкається важливих тем: психологічних травм і їхнього впливу на сприйняття світу, сили духу, подолання труднощів і необхідності приймати допомогу. Окремо варто відзначити чоловічого персонажа — уособлення емоційної зрілості, підтримки та стабільності.

Сцени 18+ прописані дуже гарно, їх небагато, і вони органічно вписані в розвиток сюжету. За потреби їх можна просто пропустити, і це не змінить загального враження від історії.

Це книга про цінність життя. Вона нагадує нам про важливість моментів, які ми проводимо з близькими, і про необхідність говорити «люблю» тим, хто поруч, адже ніколи не знаєш, коли почуєш їх востаннє.