Тепла й зворушлива повість про силу любові, турботи та внутрішню сміливість дитини. Історія Джейн показує, як підтримка й розуміння можуть змінити життя та допомогти розквітнути чутливій душі. Атмосфера Острова Принца Едварда й щирі емоції героїні роблять книгу світлою, надихаючою та дуже людяною.

Це шикарна книга. Здавалося б – сюжет, який обіграно сотнями авторів, але як же гарно й тонко він поданий. Валансі, «стара діва», родина якої втратила всі надії кудись її пристроїти, живе під тягарем послуху та поступок своїм рідним. Велика родина, купа родичів, кожен зі своїми таракашками – всі такі консервативні, правильні та нудні до оскоми, що Валансі просто в’яне під їх наглядом та настановами. Рідня, що отримує садиське задоволення зайвий раз нагадати їй, яка вона «стара», нецікава, неосвічена та ще й негарна. Постійний тиск правил, булінг від найрідніших робить життя дівчини просто нестерпним. Але вона страх як боїться показати себе справжню, свій багатий внутрішній світ, коло своїх інтересів, довести, що вона яскрава особистість, а не зацькована сіра миша. Допоки звичайний лист, написані слова, не змінили кардинально її долю. І виявилось, що нічого смертельного у висловлюванні власної думки немає, що відстоювання своєї позиції не робить тебе гіршою, що сказати все, що тримала в собі стільки років – є звільненням від пут родини. Шикарна повість, що наочно вчить – будьте самі собою, не живіть чужими очікуваннями і бажаннями, сміливо йдіть до мети, власної мети, творіть свою долю, навіть шляхом проб і помилок, шукайте себе і без страху отримуйте бажане. А найголовніше, говоріть про свої бажання, свої почуття, свої мрії, не закривайтесь в собі. А життя Валенсі на свободі вас приємно здивує – дівчина не просто з перчинкою, у неї нічого собі стрижень, а ще майбутнє, яке вона створила своїми руками. Раджу!

Боже, яка ж це чудесна книжка! І як вчасно вона мені трапилась! Усі твори Монтгомері — про те, як любити це складне життя. І 'Блакитний Замок' — не виняток. Ця історія подарувала мені і посмішки, і сльози. Затишок, тепло й уміння бачити красу навколо. А також всі ці неймовірні пейзажі Канади, які просто постають перед очима під час читання ? 'Страх — це первородний гріх. Майже все зло на світі бере свій початок з того, що хтось чогось боїться.' Життя Валансі було зовсім не таким, як їй хотілося. І вона, як і багато хто з нас, тікала у власну фантазію — у свій Блакитний Замок, прихисток від буденності, болю й насмішок. Мабуть, у кожного з нас є свій Замок. У когось — великий, у когось — зовсім маленький. У когось — блакитний, рожевий, а може, навіть різнокольоровий. Але чи вистачить нам сміливості відкинути страх, бути чесними з собою — і втілити свій Замок у реальність? У Валансі все вийшло. І я щиро вірю, що вийде і в кожного, хто прочитав цю історію ? Обов’язково повертатимусь до цієї книжки, як і до 'Енн із Зелених Дахів', у ті моменти, коли найбільше потребуватиму тепла й надії ?

✍️"майже все зло на світі бере свій початок від того, що хтось чогось боїться" ✍️"чи не краще, щоб ваше серце розбилося, аніж зів’яло? — відповіла Валансі. — перш ніж розбитися, воно мало б відчути якусь насолоду. це варте болю" книги Люсі Мод Монтґомері — це затишок. її історії завжди максимально комфортні, щирі і залишають таке світло і спокій по собі. а цей неперевершений гумор? чого вчить нас Валансі? вірити у себе, робити те що завжди лякало, але дуже хотілося, спробувати полюбити свої недоліки, сприймати себе такими як ми є, не зраджувати собі, знаходити маленькі радості щодня у чомусь простому, вірити у силу добрих справ. маю мрію, що Ще одну сторінку видаватимуть також серію про Енн?

Це була книга, яка спершу зовсім не поспішала відкриватися. Перші 60 сторінок здавалися трохи нудними й незрозумілими, але далі — ніби хтось натиснув прискорення. Перед нами розкривається історія дівчини, яка десятиліттями живе у клітці очікувань інших. Вона тихенька, «правильна», слухняна — така, якою її хоче бачити родина. І раптом один день усе змінює. Вона дозволяє собі бути справжньою. Дозволяє собі хотіти, мріяти, любити. Це дуже тепла, іронічна, смішна книга, з чудовими діалогами й неймовірним гумором авторки. І я вже замовила наступну книгу Монтгомері — «Джейн з Ліхтарного пагорба» :)

«Блакитний замок» став для мене одним із найприємніших літературних відкриттів останніх років. Хоч я давно знала про талант Л. М. Монтгомері, ця книга ще раз довела, наскільки тонко вона вміє поєднати гумор, романтику й життєву мудрість. Її іронія тут справді розкішна — дотепність Валансі змусила мене сміятися вголос не раз, і цим роман трохи нагадує мені ранні улюблені твори Джейн Остін. Попри те, що я читала Монтгомері вже дорослою, а не в дитинстві, як багато хто, мені здається, що саме тепер я могла по-справжньому оцінити цю історію. «Блакитний замок» написаний значно доросліше, ніж її підліткові книги, і в ньому відчувається глибока емпатія до жінки, яка намагається вирватися з задушливої «правильності» й нарешті дозволити собі жити так, як хоче вона. Мені дуже сподобалося, як авторка показує Валансі — її страхи, сором, довгі роки мовчання й раптом цю рішучість, яка перетворює її життя на щось зовсім інше. Так, сюжет побудований на низці дуже зручних, навіть казкових збігів, але вони не псують враження. Навпаки, саме завдяки цій легкій умовності історія сяє якимось особливим теплом і романтичністю. Мені страшенно полюбилися кілька другорядних персонажів, особливо Окремо хочу відзначити, як Монтгомері описує природу: кожен краєвид, кожне світло на воді чи тінь у лісі ніби намальовані аквареллю. Ця книжка ніби дозволяє трохи втекти від реальності — у тишу озер, запах сосен і простору, де можна просто дихати вільно. Для мене «Блакитний замок» — це історія не стільки про кохання, скільки про другий шанс на власне життя. Я отримала від неї море задоволення, і оцінка 8/10 здається найбільш чесною: не ідеальна, але неймовірно тепла й чарівна книга, до якої точно хочеться повертатися.

«Енн із Зелених Дахів» — тепла, зворушлива історія про дівчинку з великою уявою та щирим серцем. Ця книжка сповнена доброти, гумору й світла, адже разом з Енн читач переживає її мрії, помилки та маленькі перемоги. Вона нагадує, що навіть випадковість може стати початком справжнього щастя, якщо поруч є любов і розуміння. Чудове читання для дітей і дорослих, яке залишає після себе усмішку й віру в добро.

Абсолютно обожнюю цю книгу! У ній стільки добра, світла, уяви та радості, що навіть доросла людина дуже швидко наповнюється цими емоціями. А як же це важливо! Також дуже подобається, що для дитини у такій ненав'язливій, милій та добрій манері доносяться важливі речі, і дається можливість якомога довше побути тією самою дитиною з яскравою уявою, сильними, справжніми та чистими емоціями.