Книга «Ніщо з цього не правда» читається дуже легко і швидко. Вона постійно тримає в напрузі, бо важко зрозуміти, де правда, а де брехня. Через ненадійного оповідача весь час сумніваєшся в подіях і героях. Після прочитання лишається багато думок про цю історію. Один з найцікавіших трилерів саме сучасної літератури. З недоліків, іноді поведінка однієї з героїнь починала дратувати.

Історія місцями важка, місцями змушує відчувати безвихідь головних героїв. Безпорадність, ніби нуртує по венах. Спочатку взагалі важко розібрати про кого розповідь у перших розділах. Мені сподобалось, що максимально пропрацьована кожна ниточка розвʼязки історії. Не пропущений жоден фрагмент, навіть здавалося б найдрібніший. Коли вже прочитав розвʼязку цієї історії і спокійно читаєш останній розділ книги, то наприкінці вас чекає неочікуваний сюрприз, який теж дещо змінює тональність закінчення книги) Загалом дуже потужний сюжет.

Як часто ви впускаєте незнайомих людей у своє життя? У своє коло спілкування, свій вільний час, свій дім? І якщо наважилися на це, чи ставите питання: навіщо, чому мені це треба, що мені з цього корисного чи, можливо, корисливого? Динамічний трилер, в якому ви натрапите на ці запитання, але не знайдете відповідей, бо ніщо з цього неправда... Правда лише в одному: дві героїні, Алікс Саммер та Джозі Фейр, народилися в один день, в одній і тій самій лікарні Але одна з них успішна подкастерка, яка вміє з легкістю витягувати чужі історії, грати на болючому, перетворювати життя інших на контент Інша - така собі сіра мишка, тиха, наче тінь. Таємнича, тривожна, немов людина, яка щойно втекла з палаючого дому, несучи в собі вогонь. Вона нарешті готова розповісти все Але що з цього правда? Що - вигадка, захована за майстерною маніпуляцією, хворобливою потребою бути почутою чи, навпаки, не забутою? Історія грає з вашими очікуваннями, недомовками, натяками. Вона не страшна у класичному сенсі, але моторошна, бо правдоподібна. Трилер про межі довіри, токсичне захоплення, жіночу вразливість і небезпеку, яка ховається в буденності Останні сторінки дійсно шокують і ти вкотре ставиш запитання: … чи ризикнули б ви розповісти незнайомці свою історію? І кому повірити: Алікс чи Джозі?

Прочитала за 3,5 години. Бо ця книга реально тримає в напрузі з перших сторінок. Я приблизно передбачала, куди все йде, і не сказала б, що сюжет — якийсь супер-нереальний (як дехто пише). Але втримати таку динаміку — це талант. Читається дуже легко, місцями аж затягувало — хочеться ще сторінку, і ще, і ще. А фінал… ого. Він мене не просто здивував — він мене добив. Дуже шкода деяких героїв, не розумієш кому вірити. Бо здавалося б, вже прийняла один фінал… і ось вже сумніви. І тепер я сиджу і перебираю в голові всі варіанти: “а може, все було зовсім не так?” Це саме той випадок, коли книга закінчується — а думки після неї ще декілька днів будуть муляти

У центрі сюжету – дві жінки. Перша – Алікс, успішна блогерка, любляча мати та дружина, справжня інстаграм-діва (хоча у неї всього 8 тисяч підписників). Вона записує подкасти з жінками, які пережили травми й змогли змінити своє життя, надихаючи інших. Алікс пишається тим, що робить, і здається сильною та впевненою. Друга героїня – Джозі. Її життя зовсім інше: старший чоловік, дивна молодша донька, старша дитина взагалі зникла з її горизонту. Жодної реалізації поза материнством – і це її гнітить. Джозі заздрить Алікс, буквально захоплюється нею і мріє про подібне життя. Поки не дізнається про неї більше. І тоді виявляється, що таємниць у Джозі ще більше… З кожною сторінкою Алікс, яка вирішила записати подкаст про Джозі, відкриває нові тривожні подробиці. І поступово стає зрозуміло: у кожної з них є темні сторони. Мені ця історія сподобалася: динамічна, з постійними відкриттями, які тримають у напрузі. Через саму назву книги весь час здається, що хтось бреше, і наприкінці все виявиться зовсім не так, як ми думали. Це трохи збиває з пантелику – ти постійно насторожі й нікому не віриш. Можливо, саме тому я трохи знизила оцінку. Та загалом це дуже непогана гостросюжетна проза з глибокими темами. Тут порушуються питання педофілії, аб’юзу й насильства в сім’ї, алкогольної та наркотичної залежності, складних стосунків між чоловіком і дружиною. Це той випадок, коли навіть відкинувши інтригу й темряву, все одно є над чим замислитися. Окремий плюс – візуалізація у форматі true crime подкасту на Netflix. Під час читання я прямо бачила ці кадри у голові! Рекомендую всім, хто любить трилери й напружені драми про таємниці, подвійні життя та темний бік людських стосунків.

? Ніщо з цього не правда • Ліса Джуелл • 336 ст • 22.07- 23.07.2024 • Психологічний трилер • Цікавий, динамічний, психологічний трилер, що легко та захопливо читався. • У центрі сюжету дві жінки, що народились в один день, одна з яких іменита подкастерка, інша ж має химерну історію за плечима, котру хоче повідати світові, аби розпочати нове життя. • Протягом прочитання мені здавалось, що я божеволію з кожною сторінкою, купу бридких та дивних моментів викликали змішані емоції, від яких очі лізли на лоба. • Хотіла б відмітити подекуди тригерні теми, зокрема: домашнє насилля, психічно нестабільні персонажі, насилля над дітьми, частково присутня дрібка педофілії. Якщо на початку я думала, що психіатр потрібен їм, то під кінець він уже був потрібен мені? • Загалом мені сподобалось, напружений та динамічний сюжет захопив з перших сторінок і не відпускав до самого кінця. Проте кінцівка трішки не дотягнула, та гнітюча атмосфера натякала на щось більше, проте завершилось все доволі логічно. • Моя оцінка: 9/10

Усі ми думаємо, що ми нещасні, до тих пір, поки не стається те, що змушує нас молитися про повернення до «нещастя» минулого. Для мене це перша книга у жанрі гостросюжетної прози/трилер. Я не мала жодних очікувань від книги, саме тому, те, що у ній відбувалось, викликало у мене найрізноманітніші емоції та відчуття: від страху і відрази до невіри та співчуття. Дві жінки, які народились в одному місці і в той самий час, зустрілись і вирішили використати одна одну для вирішення власних внутрішніх конфліктів. Записуючи подкаст, обидві жінки тісно переплітають свої життя. Джозі буквально стала втіленням мого найгіршого кошмару, а Алікс - черговим підтвердженням того, що британці ладні померти, але до кінця будуть ввічливими і безвідмовними. У процесі читання в мене виникало дуже багато питань до Алікс і я не розуміла цього божевілля, яке вона організувала навколо себе. Тобто ось до чого доводить нудьга і невизначеність? Також дуже неоднозначними персонажами виявились інші члени сімʼї Джозі: її чоловік та діти. У них були взаємно токсичні стосунки, тому якась частина правди і є в словах самої жінки. Я не змогла прочитати цю історію залпом, а розтягнула аж на тиждень, бо від деяких розділів мені треба було трохи відійти. Що вже казати про те, що мені навіть снилися сни, побудовані на сюжеті цієї книги ? Ось така я чутлива, тому, напевно, раніше і не бралась за подібну літературу. Висновок такий: якщо і буду читати такі роботи, то дуже рідко ? Книга явно має відкритий фінал, жоден з оповідачів не є надійним, але все-таки мені було шкода Алікс.

Ця книга - справжня насолода для любителів психологічних трилерів. Авторка створила історію, яка нагадує пазл: кожен шматочок спочатку здається випадковим, але врешті складається у моторошну, цілісну картину. По сюжету: у нас є дві жінки - це популярна ведуча подкасту та загадкова жінка-фанатка джинсового одягу (і взагалі всього з джинси), яка з’являється у її житті й поступово проникає все глибше. У книзі переплітається звичайна розповідь із записами подкасту. Такий прийом працює бездоганно: ти відчуваєш, що одночасно читаєш художній твір і документальне розслідування, а це лише посилює відчуття реальності того, що відбувається. Найсильніше мене вразило, як авторка майстерно вибудовує психологічну напругу. Спочатку здається, що ми маємо класичну історію про одержимість і маніпуляції, але чим далі - тим більше сумнівів у тому, хто насправді жертва, а хто мисливець. Тут немає однозначно позитивних чи негативних персонажів, кожен має свої темні й світлі сторони, а правда здається слизькою і змінюється залежно від того, з чиєї точки зору дивитися. Фінал - це окрема розмова. Він не просто несподіваний, а й залишає відчуття холодку в грудях, коли усвідомлюєш, що деякі речі залишаться поза кадром, і правду ми, можливо, так і не дізнаємось. Для мене «Ніщо з цього неправда» - це ідеальне поєднання захопливого сюжету, продуманих персонажів і нестандартної форми подачі. Читається на одному подиху, але залишає глибокий слід. Для мене це 100% 10/10.