Клементина «Еммі» Райдер — професійна вершниця, але повернулася додому після серйозного падіння, втратила впевненість у собі та повернулася додому. Люк Брукс — власник сімейного бару, «поганий хлопець» і друг брата Еммі, але вони виросли разом і знають одне одного з дитинства, але лише зараз вони по-справжньому відкриваються одне одному. Зближуючись, вони розвивають теплий емоційний зв'язок, який призводить до чогось більшого. Еммі сильна, незалежна, але водночас жива та вразлива, тоді як Люк — турботливий і ніжний, незважаючи на те, що його часто сприймають як «поганого хлопця». Що мені найбільше сподобалося в Люку, так це те, що він завжди поруч з Еммі, коли вона його потребує, і теми, про які вони говорять, просто чудові: веселі та дуже щирі. Завдяки їхній природній хімії між ними відчувається їхня емоційна прив'язаність одне до одного через кожну розмову. Другорядні персонажі приємно здивували мене, бо додали тепла та затишку до історії. Як результат, я не можу дочекатися наступних книг, де зможу дізнатися про них ще більше. Отже, якщо ви шукаєте сміху, сліз, старих добрих ковбойських штучок та старих добрих історій про життя маленького містечка, то ця книга точно вам сподобається.

Клементина (Еммі) Райдер — професійна наїздниця на конях, чемпіонка і спортсменка, попри зіркову кар'єру бореться зі СПАУ та переживає наслідки жахливої травми. Вона повертається до рідного містечка в ранчо «Норовиста блакить», де виросла, і з якого втекла в юності. Люк Брукс — власник бару, працює на ранчо у батька Клементини, а також за чутками ще той ловелас. За постійно усміхнені обличчям ховається глибоко поранений хлопчик, якого недолюбили батьки. Сюжет книги був передбачуваним, але це саме і те, що так багатьом подобається у любовних романах (мені в тому числі), наче тепла ковдра, в яку загортаєшся після складного дня. Це однозначно не словбарн, адже хімія та іскри між героями стрибали ще з першої зустрічі. Проте це відбувалося природно і гармонійно. Мені дуже зайшли взаємодії між персонажами, як вони підтримували та зцілювали одне одного, стали тією опорою, якої так бракувало в їхньому житті. Секс-сцени були дуже гарячі, брудний рот Люка — щось із чимось. Другорядних персонажів тут теж багацько, і їх не обділили увагою. Також стало зрозуміло, які пари сформуються у наступних книгах, яких я тепер не можу дочекатися. Переклад... Я просто кайфувала від стилю перекладачки, який, на мою думку, дуже пасує під книгу. Ви навіть не уявляєте скільки слів та фразочок я виписала у свій словник під час прочитання. Великий їй уклін.

Після цього дебютного роману Лайла Сейдж одразу стала для мене авторкою, чиї книги я купуватиму без роздумів. Історія Еммі та Люка була такою легкою й веселою, а стиль написання — надзвичайно гарним. Швидкість занурення у світ маленького містечка та ранчо моментальна. Якби я могла поставити більше зірок цій книзі — я б це зробила. Клементина «Еммі» Райдер — професійна вершниця з перегонів навколо бочок і наймолодша з дітей у родині Райдерів. Вона повертається до рідного міста після нещасного випадку під час їзди верхи, який підірвав її впевненість у собі та віру у власні сили. Люк Брукс — «поганий хлопець», власник бару і найкращий друг старшого брата Еммі. У дитинстві вони постійно бачилися одне з одним, але насправді ніколи не _бачили_ по-справжньому. Намагаючись зрозуміти, чому вона повернулася додому, Люк заводить з нею дружбу — і водночас між ними з’являються почуття. Еммі — неймовірно смілива, незалежна й сильна героїня, за яку хочеться вболівати й яку хочеться захищати. Мені дуже сподобалися її гострі діалоги з Люком, а також моменти, коли вона показує свою вразливість і нарешті відкривається. Я захоплювалася її рішучістю перед обличчям серйозних труднощів. Я великий фанат книг, де є репрезентація нейрорізноманітності в тій чи іншій формі, і тут це було передано надзвичайно добре. Люк — насправді дуже ніжний у душі. Він глибоко піклується про тих, кого любить, і готовий зробити все, щоб вони були щасливі. Дуууже сподобалося те, наскільки він уважний і чуйний до Еммі, коли вона цього потребує. Було так щемко спостерігати за тим, як він про неї дбає, як намагається зробити так, щоб вона була в безпеці, і як його почуття поступово переростають у закоханість. І щоразу, коли він називав її «цукерочкою», я буквально пищала, стрибала й усміхалася так широко, що аж щоки боліли. Їхні дотепні перепалки змушували мене сміятися, а напруга між ними — зітхати від захвату. Так, у дитинстві вони не дуже ладнали, але згодом між ними виник настільки сильний зв’язок, що аж заздрісно. І, звісно, не може не сподобатися родина Еммі та другорядні персонажі — з нетерпінням чекаю побачити їх у наступних книгах. Гас і Тедді, це я про вас. Якщо ви хочете роман про маленьке містечко в ковбойському стилі, який змусить вас то мліти від захвату, то стікати потом під час однієї особливої сцени з віскі — я щиро рекомендую цю книгу. Скоріше б вже переклад другої частини!

(можливі спойлери) Якщо ви хочете, щоб вас обійняли атмосферою розуміння, прийняття, любові☕️ — вам ця книга треба❤️‍ При цьому, я довго вагалась ставити мені їй 4⭐️ чи 5⭐️. Бо от зовсім трошки мені не вистачило. Ще б крапельку тесту, ну там якісь жалкі 4 сторінки і я б залишилась в екстазі Але, дякую Книжковому клубу, я зрозуміла, що не все має бути описано і додано. Бо є інша сторона: а що якщо авторка усвідомлює, що не здатна передати певний момент І тоді б книга була зіпсована. Тут дуже класно описаний ПТСР, те як це виникає, як це впливає на твоє життя, як можна з цим впоратись. При цьому, показаний ще й СПАУ у головної героїні, ось ці маленькі елементи дотиків, відчуття тканини, їжа яка може бути неприємною, просто ось так працює твій мозок. І воно в суміші справляє класне враження. Бо: ❤️‍у нас є репрезентація ❤️‍показано як з цим працювати ❤️‍є опис впливу на життя А потім ми все це приправляємо сім’єю, друзями, які абсолютно приймають і розуміють тебе. Найкращий тут батя-гуру-йоги-я-пізнав-дзен❤️‍ І ви мене не переконаєте в іншому. Мужчина називає свою єдину донечку Картопелька, після її приїзду дає час на “перевести подих”, не тисне, підтримує у кожному рішенні, задає правильні питання. Не знаю де він проходив психотерапію, але мені туди треба. Бо таких батьків я у своєму житті майже не бачила. А її брати Старший з вайбами золотистого ретривера, якого хочеться обійняти, почухати за вушком. Бо цей чудік відразу зрозумів, що малеча розважається з найкращим другом. Але тактовно промовчав! Обожнюю❤️‍ Там правда Гас всю маліну портить своєю гіпер-агресивністю. І я вже подумала йому вручити червоний прапорець і пустити шарапаться світом, але… Можу зрозуміти вчинок. Навіть хочу сказати, що він додав нотку здорового глузду в ситуацію, де раптово всі дізнались про стосунки з Еммі. Бо Люк насправді не ангелик з крильцями і треба було вструсанути мозок. До того ж, він потім прийшов на розмову. Тож все ок. Люк… Чесно Я спочатку думала, що це буде типовий бед-бой, який весь такий злий і буде її булити. Але бляха… Мужчинчик просто обійми-і-поплач❤️‍ Ну такий харошик. Допомагає їй з ПТСР, тримає потрібну їй дистанцію, заводить серйозні розмови щоб Еммі почувала себе у безпеці в стосунках. І де той бед-бой, яким нам його показували з самого початку А пропав! Бо потім нам показують дилему власної сім’ї, щоб підігріти контраст з родиною Райдер. І все. Тепер його хочеться любити, обіймати, цілувати. Про Еммі я багато розпинатись не буду. Лише скажу, що класно показаний шлях професійної спортсменки, яка вигоріла і повернулась туди з чого почала. І це навіть прикольно. Прикольно, що по факту місце, з якого вона тікала, виявилось найкращим для неї майбутньої. Сцени сексу тут класні. Прям дуже харош. Мені зайшли і тут ні додати, ні відняти. Окремо треба відмітити Артбукс, які працювали над перекладом, як бджілки. Вони зробили пояснення до термінів, описали додатково позначення забарвлення коней (дякую!), підібрали класні аналоги слів, щоб якось зберегти стилістику. Нам буквально спочатку дають примітку по назві книги: Англійською роман називається “Done and Dusted” Цей вираз є фразеологізмом на позначення давно завершеної справи. Утім, на заході Сполучених Штатів Америки “to be dusted” також означає “вилетіти із сідла”..." Що буквально нас відсилає до ситуації, яка сталась з Еммі в прямому і переносному значенні. Це настільки круто. Ще раз показує, що не обов’язково робити виверти з перекладами, але важливо пояснити читачу\-чці значущість оригінальних слів. Руки цілувала команді перекладу Артбукс.

«Раз і назавжди» маленьке ковбойське містечко найкращий друг брата він закохується перший професійна вершниця /власник бару від неприязні до друзів /і від друзів до закоханих різниця у віці (5 років) пов від двох героїв «доторкнись до неї, і я вбʼю тебе» сцени 18+ СПАУ (відомий як РДУГ) психологічна травма зцілення душевних ран та новий старт Еммі Райдер усе життя хотіла вирватися з рідного Медовларка, зробити кар’єру у верховій їзді й не озиратися назад. але одна мить усе руйнує, і тепер вона змушена повернутися туди, звідки колись утекла. Люк Брукс – власник бару, холостяк і найкращий друг її брата той самий, хто завжди її дратував, і той, від кого тепер неможливо відвести погляд. вони обидва знають, що це погана ідея. але коли це когось зупиняло розгортаються події у невеличкому містечку, де життя тісно пов’язане з фермерством, кіньми й традиціями Дикого Заходу мене особливо зачепила любов до коней і атмосфера життя на ранчо можливо, тому, що я сама з дитинства обожнювала коників (навіть одного мала, і ми упустимо момент, що він був плюшевий) авторка чудово передає відчуття ностальгії, коли ти повертаєшся в місце, яке колись було твоїм домом, і водночас відчуваєш і тепло, і сум. стиль легкий, але емоційно глибокий. діалоги живі та наповнені гумором. персонажі не виглядають надуманими, кожен має свою історію, свої слабкості. є хот-сцени, дійсно гарячі і щирі. а ще вони органічно вплетені в сюжет тепла, атмосферна історія про повернення додому, другий шанс і те, як іноді потрібно втратити все, щоб знайти себе знову. ⠀ 10/10⭐️

Це саме та книга з якою відпочиваєш думками. Легка, мила, романтична і трішки банальна

6/10 Хотілось, щоб мені більше сподобалося, але, на жаль, більшу частину книги, я дратувалась і закочувала очі.  З плюсів, мені сподобалося  ставлення Люка до Еммі, він наче вірний песик всюди за нею ходив і все для неї робив, показував свої почуття вчинками, а не словами, сподобалася емоційна зрілість героїв, те що вони були впевнені в тому, що відчувають і не сумнівалися в своїх почуттях. Порадувало, що не було драми на рівному місці і в цілому книга дуже тепла, комфортна і атмосферна.  Але є багато мінусів, які зіпсували мої враження: ?закоханість Люка, яка незрозуміло звідки виникла, знав її кілька років, а тут бац побачив у барі в спідниці і закохався. Ну, таке шось ?стиль написання і переклад. Ноу коментс, мені не сподобалося ні те, ні інше; ?надмірна драматизація і гіперболізація зі сторони Люка, а ще клішовані фрази, які пару разів проскакували. От ніби нормальний мужик, а як почне щось говорити, то краще б вже мовчав; ?крінжові сцени 18+; ?бісячий брат жгг. В цілому книжка, то може й непогана, але не для мене. На бонусному епілозі я взагалі майже заснула, не розумію нащо він там.

Я отримала неймовірне задоволення від цієї книжки. Що мені сподобалось? ? комфортні герої та атмосфера Для мене це була ідеальна історія для затишного осіннього читання. Коли любовна лінія майже повністю вибудувалась ще в першій половині книжки (була взаємна симпатія, розвиток стосунків, перша сцена 18+ і все таке), то я сиділа і просто дивилась на 40+ відсотків, які ще залишились, з думкою «хоч би ніхто не налажав?». Але тут просто нуль драми. Є лише двоє дорослих людей, які пізнають одне одного, закохуються і справляються разом з усім, через що їм раніше доводилось проходити самотужки. Все. Ніяких вам трикутників, розбитих сердець, розривів у третьому акті, таємниць, які все псують, та ідіотських вчинків, через які потім всі страждають. Другорядні герої теж просто прекрасні. Найкраща подруга Еммі - Тедді - неймовірна. Вона адекватна, віддана та добра жінка, яка дає мудрі поради та завжди підтримує - від «я купила тобі це, бо знаю про твою сенсорну чутливість» до «я збережу твою таємницю, а якщо все піде під три чорти, закрию тебе собою від уламків». Я дуже сильно чекаю книжку про неї (а це лише третя частина серії ?). Батько Еммі теж чудовий, як і Вес та Ґас. І хоч там був момент з overprotective братом, все досить швидко вирішилось, та і це було в межах тропу «молодша сестра найкращого друга», тому я навіть не вважаю це мінусом. А ще я просто обожнюю троп «віднайдена родина», і тут він дуже добре написаний. ✨ репрезентація людей з РДУГ Мені сподобалось, як авторка показала, з чим Еммі як людині зі СПАУ доводиться стикатись щодня. Також окремо дякую за висвітлення теми ментального здоров’я - тривожність, панічні атаки, психологічна травма внаслідок поранення і багато інших речей, які заслуговують на те, щоб про них говорили гучніше. ❤️ внутрішні переживання героїв Обоє героїв зі своїм багажем - в обох є складне минуле та багато сумнівів, але вони намагаються рухатись вперед, попри все. Еммі не просто фізично ушкоджена після падіння, але й мусить боротись зі страхом, відчуттям втрати себе та необхідністю шукати нову мету, а також працювати над тим, аби відновити віру у власні можливості. А Люк намагається показати і собі, і людям, яких любить, що він вже не той зранений самотній хлопчик, який намагався привернути хоча б чиюсь увагу і відчути, що хтось про нього насправді дбає. Що мені не дуже сподобалось? ? багато кліше Іноді хотілось закочувати очі від якихось банальних і дуже заїжджених фраз чи поворотів (ну і я себе не стримувала). ✨ мало атмосфери маленького містечка Це один з моїх улюблених тропів, і мені тут трошки його не вистачило. Ранчо, коні, ковбойський бар, маленька спільнота, в якій всі один одного знають, та другорядні персонажі, які роблять головну любовну лінію ще цікавішою. Все це ніби і було, але мені хотілось би більше деталей, щоб світ навколо Еммі та Люка здавався більшим та насиченішим, бо іноді складалось враження, що все навколо них - це просто не найкращим чином намальована декорація. Тим не менш. Я поставила 8/10. Для мене ця книжка - це дуже приємна, тепла, романтична історія, яка викликає усмішку та залишає приємний посмак. Якщо ви чекаєте на революцію в жанрі, то, скоріше за все, будете розчаровані, але це дуже хороший приклад того, як можна використати популярні елементи любовного роману так, щоб читача «затягнуло» і він щиро насолоджувався книжкою від першої до останньої сторінки, а потім попросив продовження.