Крістін Річчіо

Ви колись читали історію, а в голові була думка, що ви вже десь таке бачили? Ось ця книга саме така.

2011 рік, Лондон, захопливі пригоди з друзями, багато пісень Бітлз, згадки про Сутінки, відсилки до Гаррі Поттера і трохи про Кассандру Клер. Мене прямо поглинула вся ця атмосфера і одразу згадалось, як я читала трилогію «Дівчина онлайн». Ну і як таке не могло не захопити?

Але батьки головної героїні - це жесть. Я не розумію як можна настільки не поважати мрію і вибір доньки, а керуватись тільки грошима, які ви готові викинути тільки на «дорослу» професію. Мені було боляче. І я не хотіла, щоб Шейн так принижувались перед ними.

Любовна лінія, тут соу-соу. Спочатку я була в захваті від неї і мені дуже сподобався Пайлот. Але під кінець якось вже пішло не так. Шейн за багато бісилась і знаходила проблеми там, де їх не було. При тому, що їй на той момент вже було 20 років.

Знаю, що багато мучили цю книгу місяцями. Але мені вистачило 2 дні. І в мене залишились приємні враження і солодкий присмак ностальгії.

Це книга, яку я придбала абсолютно бездумно і випадково. І ЦЕ ДОЛЯ)
абсолютно нічого від не очікувала, а вона виявилась ще тою штучкою)
Не знаю чому про неї не кричить весь букток, бо вона явно дуже недооцінена)
Нетипова історія, трішки магії, дуже зачіпила історія героїні, її внутрішня боротьба за себе і своє щастя.
Не буде спойлерів, бо це краще дізнаватись самому) мені здивували ці сюжетні повороти)
Без казкової закоханості, а життя, яке воно і є. З неправильними вчинками, помилками, нерозумним вибором, але це життя.
Рекомендую)

Мені дуже важко йшло читання цієї книги. Я навіть паралельно почала інші, щоб якось переключитися. Але потім стало краще і цікавіше. Шейн 20 років, вона ще жодного разу не цілувалася і сама по собі сором'язлива дівчина. Вона знаходить друзів та їй починає подобатись хлопець, але не усе так просто і проблеми вилазять з кожного місця. Дуже мало сміливих рішень і правильних діалогів. Скільки проблем люди могли би уникнути, просто говорячи один з одним, а не скриваючи правду або свої почуття.

Особливо мене бісили батьки і сім'я Шейн. Ось це, ти будеш вчитися на того на кого ми хочемо. Ти будеш робити те, що ми скажемо. Сподіваюсь коли-небудь дорослі облишать свої нездійсненні мрії проектувати на своїх дітях.

Події відбуваються у 2011 і у 2017 роках. А ще тут є магічні моменти, такі як подорож у часі😱 я здогадувалась звичайно, коли все пішло через одне місце, що без цього так легко ця ситуація не вирішиться, але все одно прикольно вийшло. Багато згадувань пісень, книжок і фільмів. Неймовірні подорожі по країнах Європи і смачна їжа.

Також книга про мрії і їх досягнення, про справжню дружбу і про те, що безвихідних ситуацій не буває. Наше життя належить тільки нам і крім нас ніхто не знає як нам буде краще. А ще у нас з вами немає ангела охоронця, який прийде з чарівною кнопкою, тому робіть одразу те, що вважаєте за потрібне і живіть своє найкраще життя. У нас у всіх лише одна спроба на це.

Шейн - 20 років, але у неї нема ні друзів, ні хлопця і все в її житті вирішують батьки. Адже вони доньку утримують. І дівчина має здійснити мрію мами - стати лікаркою. Правда, сама вона хоче написати книжку.

І от Шейн приймає рішення і їде на навчання в Лондон. Бо саме там є крута можливість вчитися писати. Нові знайомства, друзі, перше кохання, подорожі в міста Європи. Дівчина наче ожила, але не все ж так просто. Страхи і обов'язки часто сильніші за наші прагнення та мрії.

І от їй випадає другий шанс. Чи варто спробувати скористатися чи краще плисти за течією? Що ж обере Шейн?

І на перший погляд простенька книжка від відомої блогерки викликала в мене багато роздумів про мене. І особливо зараз - в час війни . Все змінити не так легко, але, може, варто хоча б спробувати?

P. S. До речі, відео polandbananasBOOKS не сподобалися.

📌"Я дозволила собі сподіватися. Сьогодні мені довелося зішкрібати свої надії з підлоги пабу."

Я не покладала особливих сподівань на цю історію. Але вона потрапила в саме 🩷
Я відчула спорідненість з головною героїнею. Взагалі книжки, де герої є письменниками і обожнюють книжки -  особливі)

Якщо перша половина не викликала в мене прям вау-ефекту, то починаючи з другої - постійно хотілося як найшвидше повернутися до читання.

Відмічу, що мене інколи дратував головний герой.
А от Шейн, часом, викликала жалість 😔 особливо в моменти, коли Пайлот поводив себе як козел 🤨
Щодо решти героїв - вони прикольні)
Не хочу розкривати головну фішку сюжету 😏 але я таке дуже люблю.

Розв'язка змусила по доброму понервувати. Але я перегорнула останню сторінку з посмішкою 🤗

Загалом, мені дуже сподобалась ця трохи нереально-фантастична, місцями смішна та наївна історія про те, що все реально, якщо дійсно бажаєш цього серцем 🤗