Шкода, що я цю книжку відкладала не один рік, бо вона чудово. Колись давно я купила її "з рук", як завжди, не читаючи навіть анотації. Щось тоді мене зачепило, про неї говорили , ну й обкладинка цікава))
Тут поєднується все, що я страшенно люблю: гра з часом - це дуже моє. Оці всі другі шанси, коли герої повертаються в минуле і подібне. В цьому романі сподобалось, що Шейн і Пайлот повернулись обоє в минуле, пам'ятаючи все (тобто не один з героїв, як часто буває). Вони свій другий шанс використовували разом. Сюжет не змушував закочувати очі - аж дивно) Але були епізоди, коли дуже обурювала позиція батьків - і навіть в житті це трапляється. Це той випадок ,коли батьки хочуть, щоб діти зробили те ,що колись не вдалось їм, нехтуючи ,власне, бажаннями та мріями самих дітей.
Мені тут дуже імпонувала головна героїня. Вона може видаватись дивною, але здається, що тільки от сама Шейн про себе такої думки - спочатку вона зовсім не смілива, з комплексами, боїться всього ( не побоюсь сказати, що батьки тут теж відіграли свою роль..) Оточення ж сприймає її абсолютно нормально.
Словом, це все про вибір, але й про велике кохання, як на мене. Про те, що другий шанс (хай таким магічним чином) треба використати , аби потім не шкодувати, що не спробували. Адже мрії здатні здійснюватись. Насправді.